Головуючий суддя у першій інстанції: Махаринець Д.Є
11 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/8155/20 пров. № А/857/10198/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Макарика В.Я.,Улицького В.З.
за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б.
апелянта: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021року у справі №460/8155/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання рішень протиправними, -
05.11.2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправними рішень які викладені в листах №1702/3-826 від 20.08.2020р. та №1702/3-1135 від 28.10.2020р.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.03.2021р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.03.2021р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні апелянта ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2020р. до Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" надійшов супровідний лист про направлення заяви засудженого ОСОБА_1 від 27.07.2020р. У вказаному листі заявник просив надати безоплатну вторинну правову допомогу шляхом призначення адвоката для складання процесуальних документів та представництва інтересів в суді. Зокрема, з врахуванням прямої норми дії норми ст.59 Конституції України просив призначити для представництва його інтересів адвоката Воронюк К.Ю.
03.08.2020р. Наказом Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 788-р надано безоплатну вторинну правову допомогу засудженому ОСОБА_1 для здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. ( а.с.8 )
Адвокату Жилінській Т.П. 05.08.2020р. відповідач видав доручення №017/2-0000354 для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 .
В Рівненський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги з Державної установи Рівненський слідчий ізолятор надійшов супровідний лист від 06.10.2020р. про направлення заяви засудженого ОСОБА_1 від 29.09.2020р. У вказаному листі заявник просив надати безоплатну вторинну правову допомогу шляхом призначення адвоката для складання процесуальних документів та представництва інтересів в суді. Зокрема, з врахуванням прямої норми дії ст.59 Конституції України просив призначити для представництва його інтересів адвоката Воронюк К.Ю.
09.10.2020 Наказом Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 1080-р надано безоплатну вторинну правову допомогу засудженому ОСОБА_1 для здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. ( а.с. 37)
Адвокату Гуменюку М.В. 15.10.2020р. відповідач видав доручення №017/2-0000505 для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 .
Вважаючи своє право на вільний вибір захисника порушеним, ОСОБА_1 звернувся в суд із даним позовом.
В ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ст.59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Спеціальним законом, який згідно Конституції України визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації його права, підстави та порядок надання безоплатної допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги є Закон України «Про безоплатну правову допомогу». ( далі Закон)
Системний аналіз ст.ст.1, 2, 3, 13, 14, 18, 16, 19, 21, 26, 29, Закону України «Про безоплатну правову допомогу», п.5, п.7,Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2012 р. № 967/5, дають підстави для висновків що Законом не передбачає можливості особам які звертаються з заявами про надання безоплатної вторинної правової допомоги до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, самостійно обирати адвоката. Однак, механізм надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні визначений даним Законом та не передбачає призначення адвоката за вибором суб'єкта звернення.
ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів рішенням суб'єкта владних повноважень.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає, що дії суб'єкта владних повноважень начебто впливають на його правове становище. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок.
Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Тобто, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, тому навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, відсутні підстави для задоволення позову.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
В даній справі позивач не зазначає яким чином порушуються його права, свободи та інтереси у випадку надання йому безоплатної правової допомоги адвокатами Жилінською Т.П., Гуменюк М.В., яких забезпечив Рівненський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
При цьому, колегія суддів враховує ту обставину, що ОСОБА_1 не обмежений у праві укласти договір із захисником без залучення Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Правова позиція щодо обов'язкової умови надання правового захисту судом, як наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, висловлена Верховним Судом України у постановах від 15.12.2015р. у справі №21-5361а15, від 01.12.2015р. у справі №21-3222а15, від 05.08.2020р. у справі № 811/1228/18.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги діяв в межах повноважень та у спосіб що визначений законами та Конституцією України та оспорюваними рішеннями не порушуються права, свободи та інтереси позивача
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року у справі № 460/8155/20- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді В. Я. Макарик
В. З. Улицький
Повне судове рішення складено 13.08.2021р.