16 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4169/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року в адміністративній справі № 340/4169/20 (головуючий суддя першої інстанції Ю.П.Пасічник) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -
Позивач 30.09.2020 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просив:
- визнати протиправними дії УСЗН Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, які полягають у зменшенні йому розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що у 2020 році після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020 він набув право на допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч.5 ст.12 Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але відповідач протиправно відмовив у призначенні та здійсненні виплати допомоги у такому розмірі.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, які полягають у зменшенні розміру щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 05 травня за 2020 рік.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним. Судом не враховано відзив Управління, в якому зазначалось про помилковість визначення Управління належним відповідачем у справі. Проте, виплата щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в місті Києві проводиться Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню виплат на підставі списків, наданих районними військовими комісаріатами та військовими частинами, установами, організаціями за місцем служби учасників бойових дій.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження. У суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.8).
Згідно тексту адміністративного позову ОСОБА_1 звернувся 05.08.2020 року до УСЗН Солом'янської районної в місті Києві із заявою про нарахування і виплату допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у 2020 році, яка передбачена ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 (а.с.6).
Та як зазначає позивач, на час звернення до суду із адміністративним позовом, він відповіді на своє звернення не отримав, у зв'язку із чим і звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що з 27.02.2020 року ані приписи п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ані приписи статей 12 та 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції п.20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» об'єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня для учасників бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни. Тому, з 27.02.2020 року позивач набув суб'єктивне право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року №367-ХІV у відповідному розмірі.
Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі по тексту - Закон №3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року.
З 27.02.2020 року розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.»
Вказана правова позиція викладена в рішенні Верховного суду від 29.09.2020 року у зразковій справі №Пз/9901/14/20 (№440/2722/20).
Враховуючи наведене, позивач дійсно має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року, в розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону №3551.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Згідно тексту адміністративного позову ОСОБА_1 проходить службу в Департаменті патрульної поліції, який деслоцируєтся в Солом'янському районі міста Києва.
Позивач зазначив, що він звертався до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про проведення перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, оскільки за вказаний період він отримав таку допомогу у розмірі 1390 грн., що не відповідає вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проте відповіді на вказану заяву від відповідача не отримав .
В матеріалах справи наявна вказана заява ОСОБА_1 (а.с.6).
Проте, вказана заява від 05.08.2020 року не містить відміток Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації про отримання такої заяви.
У відзиві на адміністративний позов та в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Управління жодних призначень, нарахувань та виплат разової грошової допомоги до 5 травня не проводить та позивачем не надано підтверджуючих документів, що саме управлінням проведено нарахування та виплату виплаченої суми, з розміром якої позивач не згоден.
З метою усунення суперечностей в доводах позивача та відповідача, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 року зобов'язано позивача надати у встановлений судом строк (до 20.06.2021 року) докази його звернення до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації із заявою від 05.08.2020 року, а також докази отримання саме від Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації разової грошової допомоги до 5 травня у зменшеному розмірі (а.с.48).
На час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивач будь-яких пояснень або документів на виконання вказаної ухвали суду не надав.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 року витребувано від Департаменту патрульної поліції відомості (докази) стосовно того, яким органом на спеціальний рахунок Департаменту патрульної поліції була перерахована грошова допомога до 05 травня за 2020 рік для виплати ОСОБА_1 (а.с.51).
Згідно листа Департаменту патрульної поліції №17424/41/5/05-202 від 02.08.2021 року (надійшов до апеляційного суду 10.08.2021 року) кошти для виплати разової грошової допомоги до 5 травня надійшли на рахунок Департаменту патрульної поліції 10.04.2020 року від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код за ЄДРПОУ 22886300) (а.с.54, 55).
Таким чином, оспорювані позивачем соціальні виплати проведені зроблені не Управлінням соціального захисту населення Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації, а іншою особою - Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, який не є відповідачем у цій справі.
Згідно положень частин третьої та четвертої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З наведеного слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Проте, суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався, та, вирішуючи спір по суті, не з'ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
Жодних доказів того, що суд запропонував позивачу здійснити заміну відповідача матеріали справи не містять.
В силу частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. За змістом частини сьомої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції позбавлений права як допустити заміну відповідача, так і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення належного відповідача та вирішення питання про його залучення.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень встановлених статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
За приписами пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року в адміністративній справі № 340/4169/20 задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року в адміністративній справі № 340/4169/20 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак