09 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1589/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2021 ( суддя першої інстанції Садовий І.В.) в адміністративній справі №280/1589/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ» звернулося до суду з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0008143203 від 10.09.2020 з застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 101000 грн., в частині застосування штрафних санкцій на суму 100000 грн., №008153203 від 10.09.2020 з застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 10000 грн., оскільки, на думку позивача, під час перевірки відповідачем були допущені процесуальні порушення, а відомості, зазначені в акті перевірки від 17.08.2020 №46062/04-36-32-0343096382, які стали підставою для застосування штрафних санкцій, не відповідають дійсності та не підтверджені документально. Позивач не погоджується з твердженням відповідача про наявність на території АЗС товариства п'яти паливороздавальних колонок та, посилаючись на Довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, поданої до ГУ ДПС у Запорізькій області 11.08.2020 за №1014254, вказує на наявність лише 4 паливороздавальних колонки, з яких три не працювали та перебували в ремонті. Також зазначено, що твердження відповідача, що товариством здійснювався відпуск палива з п'ятьох паливороздавальних колонок не підтверджено матеріалами перевірки та є лише припущенням, з огляду на те, що контролюючий орган в ході перевірки здійснив закупівлю лише пального марки «А-95» з одного місця відпуску, у той час як інші марки палива не закуповувались та їх реалізація не підтверджена документально. Крім того вказано, що в ході перевірки встановлено реалізацію пального марки «А-95» з резервуару №10142542, серійний номер №860 через паливнороздавальну колонку з незареєстрованим витратоміром-лічильником, у той час як реалізація пального марок «А-92», «А-95 Premium», «ДП» та скрапленого газу не було встановлено та зафіксовано актом перевірки. Тому застосування штрафних санкцій за статтею 128-1 Податкового кодексу України в сумі 100 000 грн. з розрахунку за 5 місць відпуску пального вважає безпідставним та незаконним.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у задоволені позову відмовлено.
З апеляційною скаргою звернувся позивач , в якій посилаючись на обставини викладені в обґрунтування позову, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким задовольнити позов.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що в порушення норм податкового законодавства позивачем не обладнано п'ять введених в експлуатацію резервуарів витратомірами-лічильниками та відповідно не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників. Посилання позивача на те, що на момент перевірки останній мав лише чотири паливороздавальні колонки вважає спростованим доказом, наявним у матеріалах справи - фотознімок, зроблений під час фактичної перевірки. Також відповідач звернув увагу суду на те, що довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, на яку посилається позивач, була подана до ГУ ДПС у Запорізькій області після початку фактичної перевірки. Твердження позивача щодо того, що на момент складання акту перевірки три резервуари не експлуатувались вважає необґрунтованими, оскільки це не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Таке посилання не може бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки відповідно до норм чинного податкового законодавства у суб'єкта господарювання виникає обов'язок обладнання кожного введеного в експлуатацію стаціонарного резервуару, що є імперативною нормою та не передбачає винятків. Також зазначено, що перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що передбачає накладення штрафу, розмір якого має бути не менший за 10000 грн, що свідчить про правомірність визначення нарахованої позивачу санкції. З цих підстав вказано, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи з урахуванням доводів апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, 11.08.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку АЗС, розташованої за адресою: вул. Миру, буд. 62-б, с. Олександрівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область, яка належить ТОВ «ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ», за результатами якої складено акт перевірки від 17.08.2020 року №46062/04-36-32-03/рр0/43096382 (а.с.46-47).
Висновками перевірки, зазначено порушення позивачем пп. 230.1.2, пп.230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (Закон України №481/95-ВР), оскільки факт реалізації пального без обладнання витратомірами-лічильниками та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі на п'ятьох місцях відпуску пального наливом з акцизного складу, за адресою перевірки; встановлення незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до ДПС України електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального; факт здійснення роздрібної торгівлі пальним 11.08.2020 на загальну суму 199,83 грн. (фіскальний чек від 11.08.2020 №292443) через електронний контрольно-касовий апарат (фіскальний № 300045063, заводський № ВП 8712000580), не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Не погодившись з висновками перевірки, позивачем подано заперечення на акт №46062/04-36-32-03/рр0/43096382 від 17.08.2020, які були залишені відповідачем без розгляду з підстав пропуску строку їх подачі (а.с.49-51).
10.09.2020 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення:- №0008143203 про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 101000 грн (а.с.53);- №0008153203 про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 10000 грн (а.с.54).
За результатами адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень за скаргою позивача від 15.10.2020 (а.с.57-59), рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №2201/6/99-00-06-03-02-06 від 28.01.2021, скарга позивача задоволена частково. Податкове повідомлення-рішення від 10.09.2020 №0008153203 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 10.09.2020 №0008143203 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 1000 грн скасовано, а в іншій частині залишене без змін (а.с.60-62).
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду.
Відмовлючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01.01.2020 повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1 ст. 230 Кодексу), а відповідальність за порушення цієї вимоги настає з 01.04.2020 року. Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, подана позивачем до Головного управління ДПС у Запорізькій області 11.08.2020 №9194309981, що підтверджується квитанцією №2 з електронного кабінету платника, поза межами граничних строків, визначених п.12 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Тому судом зазначено, що твердження позивача про перебування трьох резервуарів в ремонті також не впливає ані на висновки перевірки, ані на висновки суду про порушення позивачем пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пп.14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Підпунктом14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
Згідно пп.14.1.224 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Таким чином, вимоги норм статті 230 Податкового кодексу України стосуються суб'єктів господарювання, які є розпорядниками акцизних складів.
Відповідно до пункту128-1.1 статті 128-1 ПК України не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Пунктом 12 підрозділу 5розділу XX ПК України встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Пунктом 18 підрозділу 5розділу XX Податкового кодексу України було встановлено, що норми п.128-1 ст.128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст.212цьогоКодексу) з 1 січня 2020 року.
Однак Законом України від 18 грудня 2019 року №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» до пункту 18 підрозділу 5розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені зміни, а саме в абзаці четвертому слово «січня» замінено словом «квітня».
Таким чином, законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками може наступити лише з 01.04.2020, таким чином фактично надавши розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що при проведенні перевірки перевіряючими зроблено закупку лише пального марки «А-95», а тому безпідставно стверджувати, що пальне реалізовувалося з усіх п'яти місць.
При цьому, колегія суддів зауважує, що спірні податкові-повідомлення рішення прийнято податковим органом у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.230.1.2 ст. 230 ПК України. На підтвердження обставин щодо придбання та встановлення рівнемірів-лічильників на всі п'ять паливороздавальних колонок, позивачем не надано документів.
Згідно Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, поданої позивачем до Головного управління ДПС у Запорізькій області 11.08.2020 №9194309981, товариством задекларовано розташування на акцизному складі №1014251 наступних резервуарів:
№ 10142541 з паливом марки А-92 серійний № 874, встановлений УУС-01 серійний № 13047;
№ 10142542 з паливом марки А-95 серійний № 860, встановлений УУС-01 серійний № 13048;
№ 10142543 з ДП (дизельним паливом) серійний № 771, встановлений УУС-01 серійний № 13049;
№ 10142541 з скрапленим газом серійний № 2328, встановлений УУС-01 серійний № 4161.
Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, подана позивачем до Головного управління ДПС у Запорізькій області 11.08.2020 №9194309981, що підтверджується квитанцією №2 з електронного кабінету платника, поза межами граничних строків, визначених п.12 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується не обладнання позивачем усіх резервуарів пального рівнемірами-лічильниками рівня пального на акцизному складі по вул. Миру, буд. 62-б, с. Олександрівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область.
При цьому, колегія суддів зауважує, що мотивувальна частина апеляційної скарги не містить інших аргументів, окрім того, що під час проведення перевірки та огляду резервуарів встановлено відсутність рівнемірів-лічильників.
Доводи апеляційної скарги не містять спростувань висновків суду першої інстанції в частині встановлених податковим органом порушень п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.242, 243,308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ПІ ДЖІ ОІЛ" залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.04.2021 в адміністративній справі №280/1589/21 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 13 серпня 2021 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва