12 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2317/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 ( суддя першої інстанції Петренко О.С.) в адміністративній справі №340/2317/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час її перерахунку на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року по справі 340/3263/20 з 82% до 52% від відповідних сум винагороди судді у відставці.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою ТУ ДСА у Кіровоградській області №203 від 04.03.2020 року, у розмірі 82% суддівської винагороди судді, починаючи з 19.02.2020 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці під час її перерахунку на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року по справі 340/3263/20 з 82% до 52% від відповідних сум винагороди судді у відставці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою ТУ ДСА у Кіровоградській області №203 від 04.03.2020 року, у розмірі 82% суддівської винагороди судді, починаючи з 19.02.2020 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій останній просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскільки згідно з положеннями п. 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному вказаним Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання обчислюється відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №245З-VI від 07.07.2010. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 вищевикладені норми пункту 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга в частині задоволених вимог підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 працював суддею Ульяновського районного суду Кіровоградській області у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
З 02.02.2008 року позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року (справа №340/3263/20) визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12.03.2020 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19.02.2020 року, на підставі довідки ТУ ДСА у Кіровоградській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 04.03.2020 року за №203 та виплатити кошти, з урахуванням раніше отриманих за цей же період (а.с.18).
Вказане рішення набрало законної сили 27.10.2020 року (а.с.17-18).
На підставі вищевказаного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після перерахунку з 19.02.2020 року склав 49186,80 грн. /94590,00 грн.х52%/.
У зв'язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додав довідку видану ТУ ДСА в Кіровоградській області від 04.03.2020 за №203 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12.03.2020 відмовлено позивачеві в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з його заявою.
Правомірність цього рішення є предметом судового розгляду у межах даної адміністративної справи.
Суд встановивши, що Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами, дійшов висновку, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020, Закон № 1402-VIII не містить норм, які по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Крім того, застосовуючи правову позицію, викладену у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20), яке набрало законної сили 07.08.2020, суд визнав за позивачем право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 04.03.2020 року №203, з 19 лютого 2020 року, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.
Позовні вимоги, пред'явлені ОСОБА_1 в цій справі стосуються зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розрахунку 82% суддівської винагороди судді згідно довідки ТУ ДСА України в Кіровоградській області № 203 від 04.03.2020 року залишені без задоволення з тих підстав, що під час прийняття рішення органу Пенсійного фонду України №112850000668 від 11.03.2020 відповідачем не вирішувалось питання визначення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, що свідчить на передчасність даної позовної вимоги з огляду на обставини не проведення відповідачем перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у справі №340/3263/20 відповідачем з 19.02.2020 перераховано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виходячи з 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Не погодившись з таким рішенням щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 82% до 52%, позивач звернувся до суду з цим позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
Відповідно до ч.1 ст.142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ч.2 ст.142 Закону №1402-VIII).
За правилами ч.3 ст.142 Закону №1402-VIIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 4 статті 142 цього Закону передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
На час призначення позивачеві щомісячного довічного грошового утримання (06.08.2019) Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Зокрема, пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з тим рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.
У вказаному рішенні зазначено, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013).
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя.
У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Згідно з ч.1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Аналогічна правового висновку дійшов Верховний Суд викладена у рішенні від 16.06.2020 року у зразковій справі № 620/1116/20 (щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці).
Отже, з 19.02.2020 року для всіх суддів у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом №1402-VIII.
Погоджуючись позицією позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірному випадку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання мав бути здійснений позивачеві виходячи із розміру 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, оскільки зміна відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, що призначалася відповідно до пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, відбулася вже після призначення та перерахунків щомісячного довічного грошового утримання позивача, а саме з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим.
На переконання суду апеляційної інстанції розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не може бути здійснений із застосуванням одночасно двох різних законів, а саме: щодо відсоткового показника суддівської винагороди відповідно до правової норми, що втратила чинність, а розмір суддівської винагороди - за Законом №1402-VIII, оскільки зазначене не узгоджується з приписами чинного законодавства та суперечить змісту рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 щодо необхідності встановлення однакового підходу до визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Застосовуючи різні закони при визначенні окремих складових, з яких обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до діючої на час призначення позивачеві щомісячного довічного грошового утримання норми закону розмір щомісячного довічного грошового утримання визначався як певний відсоток суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI, тобто виходячи з інших складових суддівської винагороди, не суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, як помилково зазначено судом першої інстанції.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що застосування відсоткового значення (в спірному випадку 82%) до суддівської винагороди, обчисленої згідно Закону № 1402-VIII, прямо суперечить його змісту та є необґрунтованим
Таким чином, приймаючи до уваги, що на спірні правовідносини розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, передбачені ст.142 Закону № 1402-VIII, при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір.
Як встановлено судом вище, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №340/3262/20 відповідачем з 19.02.2020 року перераховано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виходячи з 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що визначення відсотку довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону № 1402-VIII не призводить до порушення статті 22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно з нормами Закону № 1402-VIII, не є меншим ніж той, який був забезпечений позивачу на підставі положень Закону від 07.07.2010 № 2453-VI.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні належного розміру довічного грошового утримання судді у відставці не можуть бути одночасно застосовані положення Законів № 1402-VIII та № 2453-VI, оскільки це призведе до значного звуження прав та законних інтересів діючих суддів після настання права виходу на відставку, що прямо суперечить Конституції Україні.
За таких обставин суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 52% суддівської винагороди є правомірними, а позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82% суддівської винагороди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1,3 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
З урахуванням правових висновків суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія зазначає, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 21 травня 2021 року. Тому постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 в адміністративній справі №340/2317/21 скасувати.
Ухвалити в справі № 340/2317/21 нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 16 серпня 2021 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва