17 серпня 2021 р. Справа № 520/3993/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 р. (ухвалене суддею Біловою О.В.) по справі № 520/3993/21 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також - не за цінами, встановленими Розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.01.2019 р. № 21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно строк носіння якого не закінчився»; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше проведених виплат, грошову компенсацію за все належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби автотранспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. № 178 - без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування визначеними станом на 01.01.2019 р. розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.01.2019 р. № 21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно строк носіння якого не закінчився».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 р. позов задоволено, а саме: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами, встановленими Розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.01.2019 р. № 21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно строк носіння якого не закінчився»; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше проведених виплат, грошову компенсацію за все належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби автотранспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. № 178 - без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01.01.2019 р. розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.01.2019 р. № 21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно строк носіння якого не закінчився».
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з липня 1994 року по серпень 2019 року проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. На момент звільнення був військовослужбовцем Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 22.07.2019 р. № 756-ОС позивача звільнено з військової служби за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу » в запас.
Наказом начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25.07.2019 р. № 242-ОС позивача виключено зі списків особового складу регіонального управління та всіх видів забезпечення з 01.08.2019 р.
Під час проходження військової служби в Донецько-Луганському регіональному управлінні Державної прикордонної служби України та на момент звільнення в запас, позивач перебував на речовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
26.07.2019 р. позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) рапортом за № 5421, в якому просив виплатити грошову компенсацію вартості неотриманого під час проходження служби речового майна відповідно до вимог чинного законодавства.
07.10.2019 р. на картковий рахунок позивача АТ КБ «ПриватБанк» надійшла грошова компенсація за неотримане речове майно в сумі 26095,71 грн.
29.01.2021 р. позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) із запитом на інформацію, в якому просив виготовити та надіслати йому копію рапорту полковника ОСОБА_1 на ім'я начальника Краматорського прикордонного загону про виплату компенсації за неотримане речове майно, довідку про вартість речового майна, що належало до видачі полковнику ОСОБА_1 та завірену копію (витяг) наказу про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно полковнику ОСОБА_1 , копію Розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України з додатком від 30.01.2019 р. № 21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно строк носіння якого не закінчився».
Також просив надати інформацію стосовно того, яким чином та за якими цінами (станом на які число, місяць, рік) йому було нараховано грошову компенсацію за неотримане речове майно після звільнення з військової служби, враховуючи рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна.
08.02.2021 р. позивач отримав відповідь від 04.02.2021 р. за № 703/К-2/ПІ/589 за підписом в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому йому відмовлено у перерахунку компенсації виходячи з цін станом на 01.01.2019 р. та рекомендовано для отримання копії вказаного розпорядження звернутися до Адміністрації Державної прикордонної служби України, як до розпорядника інформації.
За результатом звернення позивача до Адміністрації ДПС України 23.02.2021 р. він отримав відповідь від 16.02.2021 р. за № 703/К-244 та копію розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 р. № 21.
Позивач вважає дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті при звільненні грошової компенсації за неотримане речове майно не у розмірі, визначеному законодавством, протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців, а також грошової компенсації вартості за неотримані продукти харчування та речове майно визначаються Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ (в подальшому - Закон № 2011).
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вищезазначеної норми вказує, що повноваженнями щодо визначення порядку виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно наділений саме Кабінет Міністрів України.
Згідно із п. 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 р. № 1115/2009, особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.
У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.
Відповідно до п. 300 Положення розрахунок звільнених з військової служби осіб за належне їм продовольче, речове та інше забезпечення здійснюється в органах Держприкордонслужби, в яких вони перебувають на відповідному забезпеченні.
Отже, обов'язок виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно покладено в даному випадку саме на відповідача.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 р. № 178 (в подальшому - Порядок № 178).
Відповідно до п. п. 2, 3 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до п. 4 Порядку № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).
Таким чином, військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, у тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Відповідно до п. 10 Розділу І Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом МВС від 31.10.2016 р. № 1132, зареєстрованого в МЮУ 28.11.2016 р. за № 1536/29666 речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
Судовим розглядом встановлено, що в жовтні 2019 року від відповідача позивач отримав компенсацію за неотримане речове майно в сумі 26095,71 грн., проте нарахування цієї компенсації проведено на підставі довідки-розрахунку б/н від 30.08.2019 р., яка складена відповідачем за цінами відповідно до Розпоряджень АДПСУ від 11.02.2017 р. № 33, від 06.01.2018 р. № 30, від 30.01.2019 р. № 22 та від 17.02.2020 р. № 41.
При цьому, з наведеної вище довідки вбачається, що компенсація вартості неотриманого майна (її нарахування та виплати) проведена за цінами станом на 01.01.2019 р.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Проте, застосування в спірних правовідносинах закупівельних цін за минулі роки на речове майно при виплаті позивачу грошової компенсації замість належного до видачі речового майна є таким, що не відповідає вимогам п. 5 Порядку №178, яким визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.
Аналогічні висновки, викладено в постановах Верховного Суду від 23.08.2019 р. у справі № 2040/7697/18, від 14.11.2018 р. у справі № 809/1488//16, від 17.03.2020 р. у справі № 815/5826/16, від 25.02.2021 р. у справі № 380/2458/20.
Доводи відповідача, що розмір суми грошової компенсації позивача залежить від моменту виникнення у нього права на отримання речового майна, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 178, яка регулює порядок нарахування та виплати спірної компенсації, не передбачено можливості відповідача розраховувати закупівельні ціни речового майна з огляду на час виникнення у позивача права на таке майно, і як наслідок погоджується з висновками суду першої інстанції.
Також, суд апеляційної інстанції, вважає помилковими доводи відповідача, що при нарахуванні грошової компенсації за окремим видами речового майна обов'язково необхідно враховувати момент виникнення права на отримання майна, норму належності, термін експлуатації, ціну на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін, який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна.
Постановою Кабінету Міністрів України № 178 не передбачено такого механізму розрахування суми грошової компенсації, а закріплено обов'язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно, виходячи з закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.
Отже, позивач має право на компенсацію за неотримане речове майно за період проходження військової служби за контрактом, нарахування якої повинно здійснюватися за цінами, виходячи із закупівельної вартості такого майна, станом на 01.01.2019 р., у зв'язку з чим дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами років, станом не на 01.01.2019 р. є протиправними.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справіv. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2021 р. по справі № 520/3993/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій