17 серпня 2021 р.Справа № 520/9333/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 27.04.21 року по справі № 520/9333/2020
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4
до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича треті особи Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції Акціонерного банку "Укргазбанк"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивачі звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просили:
- визнати незаконними та протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, що полягають у здійсненні приватним виконавцем Бабенком Д.А. примусового виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 28.03.2012 у справі №2027/2916/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки - 1/2 та 1/4 частин чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , та проведенні конкретних виконавчих дій - опису та арешту майна боржника, призначення суб'єкта оціночної діяльності та проведення оцінки іпотечного майна, передачі на реалізацію арештованого нерухомого майна - предмету іпотеки та заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду в зазначеній частині у виконавчих провадженнях №61100506 та №62096914 під час дії тимчасового мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 №1304-УІІ із внесеними змінами;
- скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича від 15.05.2020 про стягнення з боржника основної винагороди та про відкриття виконавчих проваджень у виконавчих провадженнях №61100506 та №62096914 - в частині стягнення основної винагороди у розмірі 390 731,45 грн., як нарахованої з перевищенням розміру, встановленого Законами України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про виконавче провадження» та Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643;
- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, що порушують права неповнолітньої дитини та полягають у відкритті виконавчих проваджень №61100506 та №62096914 стосовно примусового виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 28.03.2012 у справі №2027/2916/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв'язку з порушенням вимог статті 3, частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішення суду, за яким боржником є неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича від 15.05.2020 про відкриття виконавчих проваджень №61100506 та №62096914 з примусового виконання виконавчих листів №2027/2916/2012, виданих 26.04.2018 Московським районним судом м. Харкова про звернення стягнення на предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості в розмірі 142 302 долари США 55 центів та 117 797 гривень 55 копійок на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», як такі, що винесені з порушенням прав неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та порушенням вимог статті 3, частини 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не підлягають виконанню приватним виконавцем;
- визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, що порушують права неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та полягають у здійсненні приватним виконавцем Бабенком Д.А. примусового виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 28.03.2012 у справі №2027/2916/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки - 1/2 та 1/4 частин чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 з порушенням вимог ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», п.67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 в частині здійснення реалізації іпотечного майна, право власності та право користування на яке мають неповнолітні діти, без отримання попередньої згоди органів опіки та піклування.
Ухвалою суду від 14.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Витребувано у Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича матеріали виконавчих проваджень №61100506 та №62096914 та запропоноввано відповідачу надати до суду у строк до 23.04.2021 вказані матеріали та відзив на позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження від 14.04.2021 надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду 26.04.2021.
Відповідач право на подання відзиву не скористався, матеріалів виконавчого провадження суду не надав.
Ухвалою суду від 26.04.2021 у задоволенні клопотання позивачів про розгляд справи №520/9333/20 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021р. закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції акціонерного банку "Укргазбанк" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій зазначають, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 є незаконною, оскільки постановлена судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому підлягає скасуванню. Вказують, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору, основної винагороди або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Посилаються на правові висновки надані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 6 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 та № 127/9870/16-ц, від 30 січня 2019 у справі № 161/8267/17, від 3 квітня 2019 року у справі №370/1034/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 754/2223/15-ц, від 20 травня 2020 року у справі № 0340/1792/18, а також від 14 листопада 2018 року у справі № 906/515/17, від 16 січня 2019 року у справі № 910/22695/13, від 07 лютого 2019 року у справі № 927/769/16, від 10 квітня 2019 року у справі №766/740/17-ц. Зауважують, що вимога про скасування постанови приватного виконавця від 15.05.2020 про стягнення з боржника основної винагороди є окремою вимогою в уточненій позовній заяві та в її мотивувальній частині позивачі зазначили, що приватним виконавцем розмір основної винагороди незаконно збільшено в 2 рази, тобто понад 400 тис. грн., що в подальшому дозволять приватному виконавцю із-за вказаних маніпуляцій незаконно збагатитися на зазначену суму, незаконно стягнувши її з позивачів, за умови неприйняття законного рішення судом. Зазначають, що суд першої інстанції посилаючись на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 05.03.2021, якою у задоволенні скарги відмовлено, не звернув увагу, що скаржником у ній є не позивачі, а інша особа. Також вказують, що Харківський окружний адміністративний суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження не врахував значення справи для позивачів, категорію та складність справи та думку позивачів щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження, враховуючи, що приватний виконавець у постанові незаконно вказав розмір основної винагороди, яка завищена ним на суму понад 600 грн., що має важливе значення для позивачів та в подальшому дозволить незаконно стягнути з них зазначені грошові кошти, розмір яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вважають, що суд першої інстанції закрив провадження у цій справі за адміністративним позовом позивачів без належної процесуальної та правової підстави, з порушенням ст. 238 КАС України та всупереч принципу ефективності судового процесу. На підставі викладеного, просять скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року про закриття провадження у справі № 520/9333/2020 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду.
17.08.2021 року, через засоби електронного зв'язку, (не через систему "Електронний суд") до суду, від імені ОСОБА_2 , подано клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що з'явитися у судове засідання не може з об'єктивних причин.
Клопотання від імені ОСОБА_2 надійшло на електронну пошту Другого апеляційного адміністративного суду, проте, вказані файли не підписані електронним цифровим підписом, що підтверджується актом про відсутність КЕП.
Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ч.1 ст.6 Закону № 851).
За правилами ч.1 ст.7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.2 ст.6 Закону № 851).
Таким чином, оскільки клопотання не містить електронного цифрового підпису, воно не є документом, в розумінні вищезазначених норм, у суду відсутні передбачені законом підстави для його задоволення.
Колегія суддів зауважує, що явка позивача в судове засідання судом обов'язковою не визнавалася, ОСОБА_2 не позбавлена була права подати додатково письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів, які не були раніше подані до суду, якщо б вважала це за необхідне.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, беручи до уваги, що апеляційне провадження ініційоване саме позивачем, який виклав свої доводи у своїй апеляційній скарзі, враховуючи можливість розгляду справи без надання усних пояснень ОСОБА_2 , з метою дотримання розумного строку розгляду справи (ст.287 КАС України), колегія суддів зазначає, що причини, викладені в клопотанні позивача, не є поважними для відкладення розгляду справи, та вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.
Від Третьої особи, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції акціонерного банку "Укргазбанк", до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи. Зазначив, що апеляційну скаргу вважає безпідставною та подаю з пропуском строку її подання. Просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Московського районного суду міста Харкова від 28.03.2012 по справі №2027/2916/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики харківської міської ради про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено.
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ АБ Укргазбанк загальну заборгованість за кредитним договором № 119 від 03.05.2007 в розмірі 142302 (сто сорок дві тисячі триста два) долари 55 центів США та 117797 (сто сімнадцять тисяч сімсот девяносто сім) гривень 55 копійок. В рахунок погашення зазначеної заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки чотирикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Виселено відповідачів з квартири без надання іншого жилого приміщення.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13.02.2013 вищевказане судове рішення залишено без змін.
Додатковим рішенням по справі №2027/2916/2012 постановлено в рахунок погашення заборгованості в розмірі 142302 (сто сорок дві тисячі триста два) долари США 55 центів та 117797 (сто сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто сім) гривень 55 копійок звернути стягнення на предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. здійснюється виконавче провадження № 62100506 та № 62096914 з примусового виконання виконавчих листів №2027/2916/2012, виданих 26.04.2018 на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова у справі № 2027/2916/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Стягувачем в означених виконавчих провадженнях є ПАТ АБ «Укргазбанк».
Не погоджуючись з постановами про відкриття вказаних виконавчих проваджень та діями відповідача, спрямованими на виконання рішення суду, позивачі звернулися до суду із вказаним позовом.
Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 були відповідачами у цивільній справі та є боржниками у виконавчих провадженнях (за виконавчими листами у цивільних справах) з примусового виконання рішення у цивільній справі, то справа щодо оскарження позивачами постанов державного виконавця, прийнятих під час здійснення виконавчих дій у виконавчих провадженнях щодо виконання судових рішень, ухвалених судами однієї юрисдикції, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб'єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.
Статтею 287 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, частиною першою статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, рішення, дії чи бездіяльність виконавця можуть бути оскаржені до адміністративного суду виключно у тому випадку, якщо законом не встановлений інший порядок їх оскарження.
Колегія суддів зазначає, що Глава 11 КАС України передбачає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Положення цієї глави є спеціальними по відношенню до загальних норм КАС України, що супроводжується особливостями повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ, обчислення процесуальних строків, проголошення та вручення судових рішень, апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 14.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Оскаржувану ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021р. про закриття провадження у справі було прийнято в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Разом з тим суд першої інстанції, розглядаючи справу в порядку спрощеного провадження, не врахував приписи ст. 271 КАС України, відповідно до якої у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Відповідно до положень ст.250 КАС України судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, положеннями ст.268 КАС України встановлені особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ (визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу).
Так, відповідно до цієї статті у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції розглядаючи дану справу, повинен був повідомити сторони про дату судового розгляду в порядку статі 268 КАСУ, а справа підлягала розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів зазначає, що документальне підтвердження належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні. У свою чергу позивачі в апеляційній скарзі зазначають, що Харківський окружний адміністративний суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження не врахував значення справи для позивачів, категорію та складність справи та думку позивачів щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивачі зверталися до суду першої інстанції з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, проте ухвалою суду від 26.04.2021 у задоволенні клопотання позивачів про розгляд справи №520/9333/20 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Колегія суддів зауважує, що в даному випадку, з урахуванням положень Глава 11 КАС України, наявність клопотання позивачів про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, дану справу необхідно було розглядати в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Наведені положення процесуального закону, обставини справи щодо неналежного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, висловлене позивачами бажання взяти участь в розгляді справи, свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що за п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
В контексті наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права в частині неповідомлення належним чином учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Надаючи оцінку доводам щодо юрисдикції спору колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 447, ч. 1 ст. 448 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Таким чином, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та матеріалів справи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 були відповідачами у цивільній справі № 2027/2916/2012 та є боржниками у виконавчих провадженнях (за виконавчими листами у цивільних справах) з примусового виконання рішення у цивільній справі.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_4 , в інтересах якого подано дану позовну заяву, був учасником у цивільній справі № 2027/2916/2012 та є боржником у виконавчих провадженнях (за виконавчими листами у цивільних справах) з примусового виконання рішення у цивільній справі.
Отже, враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо передчасності та необґрунтованості висновку суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, передбачених ст. 238 КАС України, у повному обсязі .
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що вимоги уточненої позовної заяви позивачів стосуються також оскарження стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, що з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018р. по справі № 921/16/14-г/15, від 19.02.2020 р. по справі № 382/389/17, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Щодо посилань третьої особи, Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Харківської обласної дирекції акціонерного банку "Укргазбанк"на те, що апеляційну скаргу подаю з пропуском строку її подання, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2021р. клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 по справі № 520/9333/2020 задоволено. Процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 по справі № 520/9333/2020 поновлено.
Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
За таких обставин, оскільки судом першої інстанції не враховані вищезазначені обставини, в порушення вимог ст.ст. 268, 287, КАС України розглянуто даний спір за відсутності учасників справи, не повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для її скасування, а відтак, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021р. слід скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду у відповідності до вимог ч.3 ст. 312 КАС України.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, оскільки позивачі в апеляційній скарзі просять направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду, проте враховуючи межі повноважень апеляційного суду при розгляді скарг на ухвалу суду першої інстанції, ухвала підлягає скасуванню на підставі статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Частина 3 ст. 312 КАС України не містить такого формулювання, як направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду. Склад суду повинен вирішуватись в суді першої інстанції при надходженні туди справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 по справі № 520/9333/2020 скасувати.
Справу № 520/9333/2020 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло