17 серпня 2021 р. Справа № 953/20339/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бартош Н.С.,
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30.04.2021 року по справі № 953/20339/20
за позовом ОСОБА_1
до Слобожанської митниці Держмитслужби
про скасування постанови про порушення митних правил,
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30.04.2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил.
На зазначене рішення суду Слобожанська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 р. відмовлено апелянту в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з посиланням на відповідні докази.
Згідно поштового повідомлення Слобожанської митниці Держмитслужби отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 20.07.2021 р., а 27.07.2021 р. (згідно відбитку штемпеля на поштовому конверті) від апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначив, що спірне рішення суду першої інстанції надійшло на адресу Слобожанської митниці Держмитслужби 11.05.2021, розписка про отримання вищевказаного рішення представником митниці, головним державним інспектором ВПСПМП УПМПК Тиндиком М.В. є в матеріалах справи № 953/20339/20, яка перебуває на теперішній час в Другому апеляційному адміністративному суді, додатково, в підтвердження отримання зазначеного оскаржуваного рішення. Вказав, що 13.05.2021 р. на рішення Київського районного суду міста Харкова у справі № 953/20339/20 від 30.04.2021 Слобожанською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу та направлено рекомендованою кореспонденцією за адресою Другого апеляційного адміністративного суду за вих. № 7.14-08-20/7.14- 20-07/8.19/6000 від 13.05.2021 р. На підставі цього апелянт вважає, що він має право на поновлення строку апеляційного оскарження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд враховує практику Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2018 справа №753/7279/18, а саме висновки суду, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою».
Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Колегія суддів зазначає, що приписами ст. 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень з приводу притягнення до адміністративної відповідальності.
Положеннями цієї сттаті визначено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Водночас, указаною статтею не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, та, на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 цього Кодексу строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Матеріали справи свідчать, що рішення Київського районного суду м. Харкова проголошено 30.04.2021 р. Згідно наявної в матеріалах справи розписки, копію рішення у справі № 953/20339/20 від 30.04.2021 р. отримано представником Слобожанської митниці Держмитслужби (зазначено прізвище Тиндик) 30.04.2021 р. безпосередньо у суді першої інстанції. Таким чином, останнім (десятим) днем на подання апеляційної скарги у цій справі є 11.05.2021 р.
Відомостей про те, що представник Слобожанської митниці Держмитслужби Тиндик М.В. отримав копію рішення саме 11.05.2021 р., на вказаній розписці не міститься.
Суд зазначає, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” суд зверну увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.
Наведені в клопотанні про поновлення строку, яке надано на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху обставини є ідентичними тим, що вже зазначалися в клопотанні, що заявлялося при поданні апеляційної скарги та з приводу цих обставин судом вже надано оцінку щодо їх необґрунтованості.
Враховуючи наведене вище, відсутність належних доказів щодо існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 року не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Слобожанської митниці Держмитслужби про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 30.04.2021 р. по справі № 953/20339/20 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30.04.2021 року по справі № 953/20339/20 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.С. Бартош
Судді А.М. Григоров З.Г. Подобайло