16 серпня 2021 року справа №200/10965/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., Сіваченка І.В., за участю секретаря судового засідання - Сухова М.Є., представника позивача - Власенка І.В., представника відповідача - Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 200/10965/20-а (головуючий суддя І інстанції - Голуб В.А., складене у повному обсязі 01 березня 2021 року у м. Слов'янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000/25-07-13 від 09 листопада 2020 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000/25/07-13 від 09 листопада 2020 року (а.с. 1-3).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 00000/25/07-13 від 09 листопада 2020 року, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод» штраф у сумі 148 700, 00 грн. (сто сорок вісім тисяч сімсот гривень) (а.с. 141-145).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що перевіркою зроблено висновок, що ТОВ «Корум Дружківський машинобудівний завод» на порушення абз. «в» пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, абз. «а» та «б» п.185.1 ст.185, ст.187, абз. 3 п.188.1 ст.188, ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2019 року на суму 297 400, 00 грн. та не здійснено реєстрацію податкової накладної (відсутня реєстрація) протягом граничного строку в ЄРПН на суму 297 400, 00 грн.
У рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2020 по адміністративній справі № 200/2143/20-а суд дійшов висновку про обґрунтованість позиції контролюючого органу стосовно заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 297 400, 00 грн. та в свою чергу, накладення штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних.
За таких обставин відповідач вважає, що спірне рішення є правомірним, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню (а.с. 166-171).
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року замінено відповідача по справі.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 37295825) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 07.10.2010 року за адресою: 84205, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Соборна, будинок 7 (а.с.60-68).
На підставі наказу Головного управління ДФС у Донецькій області № 1434 від 06 серпня 2019 року, повідомлення на проведення перевірки від 06.08.2019 року № 345 та направлень від 06 серпня 2019 року № 1843, № 1844, № 1845, № 1846, № 1847 та від 21 серпня 2019 року № 2063 проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2019 року.
Порушення, встановлені під час перевірки, знайшли своє відображення в Акті перевірки № 99/05-99-05-10/37295825 від 18 жовтня 2019 року (далі - Акт перевірки), зокрема:
1. п.п. в) пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. а, б) п.185.1 ст.185, пп. ж) п.186.3 ст.186, абзацу 3 п.187.8 ст.187, ст.187, абзацу 2, 3 п.188.1 ст.188, п.189.1, п.189.9 ст.189, ст.189, п.190.2 ст.190, пп. г) п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201, п.208.2, п.208.3 ст.208 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 547 512, 00 грн., у тому числі за липень 2016 року в сумі 15 106, 00 грн., за серпень 2016 року в сумі 16 724, 00 грн., за вересень 2016 року в сумі 16 724, 00 грн., за жовтень 2016 року в сумі 31 133, 00 грн., за листопад 2016 року в сумі 322 713, 00 грн., за грудень 2016 року в сумі 16 724, 00 грн., за січень 2017 року в сумі 17 728, 00 грн., за лютий 2017 року в сумі 17 727, 00 грн., за березень 2017 року в сумі 17 728, 00 грн., за квітень 2017 року в сумі 17 727, 00 грн., за травень 2017 року в сумі 17 728, 00 грн., за червень 2017 року в сумі 17 727, 00 грн., за серпень 2018 року в сумі 1 037 454, 00 грн., за грудень 2018 року в сумі 687 169, 00 грн., за травень 2019 року в сумі 297 400, 00 грн.;
2. порушення п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу України, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод» на дату виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів/послуг не склало на такі операції податкові накладні та не здійснило обов'язкову реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) протягом граничного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на загальну суму ПДВ у розмірі 2 547 512 грн., у тому числі за липень 2016 року в сумі 15 106, 00 грн., за серпень 2016 року в сумі 16 724, 00 грн., за вересень 2016 року в сумі 16 724, 00 грн., за жовтень 2016 року в сумі 31 133, 00 грн., за листопад 2016 року в сумі 322 713, 00 грн., за грудень 2016 року в сумі 16 724, 00 грн., за січень 2017 року в сумі 17 728, 00 грн., за лютий 2017 року в сумі 17 727, 00 грн., за березень 2017 року в сумі 17 728, 00 грн., за квітень 2017 року в сумі 17 727, 00 грн., за травень 2017 року в сумі 17 728, 00 грн., за червень 2017 року в сумі 17 727, 00 грн., за серпень 2018 року в сумі 1 037 454, 00 грн., за вересень 2018 року в сумі 514 727, 00 грн., за жовтень 2018 року в сумі 172 442, 00 грн., за січень 2019 року в сумі 297 400, 00 грн (а.с.8-59).
На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Донецькій області було винесено, зокрема, податкове повідомлення - рішення № 000158510 від 11 листопада 2019 року про застосування штрафних санкцій за відсутність складання та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму 1 257 032, 00 грн.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням № 000158510 від 11 листопада 2019 року позивач подав скаргу до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду вищевказаної скарги рішенням Державної податкової служби України № 2506/6/99-00-08-05-01-06 від 21 січня 2020 року податкове повідомлення-рішення № 000158510 від 11 листопада 2019 року підлягало скасуванню в частині застосування штрафних санкцій за не складання та не реєстрацію податкових накладних за липень, жовтень, листопад, грудень 2016 року. В іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Враховуючи часткове скасування податкового повідомлення - рішення № 000158510 від 11 листопада 2019 року, Головним управлінням ДПС у Донецькій області було винесено нове податкове повідомлення-рішення № 000120510 від 13 лютого 2020 року, згідно з яким встановлено відсутність складання та реєстрації позивачем податкових накладних на суму 2 128 388, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 50 % у сумі 1 064 194, 00 грн.
Натомість, вважаючи протиправним винесене податкове повідомлення-рішення № 000120510 від 13 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Вказані обставини встановлені рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по адміністративній справі № 200/2143/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000120510 від 13 лютого 2020 року, а тому не потребують доведенню під час розгляду даної справи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по адміністративній справі № 200/2143/20-а, яке набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000120510 від 13 лютого 2020 року, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000120510 від 13 лютого 2020 року, яке винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод» в частині застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на загальну суму 915 494, 00 грн. В решті заявлених вимог, - відмовлено (а.с.100-115, 125-131).
У вищевказаному рішенні суд дійшов висновку про обґрунтованість позиції контролюючого органу стосовно заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 297 400 грн. та в свою чергу, накладення штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних.
Враховуючи часткове скасування податкового повідомлення - рішення № 000120510 від 13 лютого 2020 року, Головним управлінням ДПС у Донецькій області було винесено нове податкове повідомлення-рішення № 00000/25/07-13 від 09 листопада 2020 року, згідно з яким встановлено відсутність складання та реєстрації позивачем податкових накладних на суму 297 400, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 50 % у сумі 148 700, 00 грн. (а.с.5-7).
Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у зв'язку зі зміною податкового законодавства та розмірів штрафів.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно із положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до абз. 1 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
Водночас, суд звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX (надалі також - Закон № 466-ІХ).
Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.
Відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення) штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1 020 гривень.
Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 гривень.
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців» від 14 липня 2020 року N 786-IX (надалі також - Закон N 786-IX; набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень";
Суд визнає, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу "доброго врядування" і "належної адміністрації" в світлі практики ЄСПЛ.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).
За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності законом № 466-ІХ за наведених у цій же нормі умов.
Внесення змін Законом N 786-IX до наведеної норми підтверджує послідовний підхід законодавця, за яким платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.
Так, у рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
Таким чином, станом на час розгляду справи в суді чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах.
А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до набрання чинності Законом №466-ІХ за наведених у цій же нормі умов.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаються грошові зобов'язання з дня набрання рішенням законної сили.
В Законі № 466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов'язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов'язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".
Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов'язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, законодавцем не передбачено.
Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов'язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов'язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов'язання за ними не сплачено.
При цьому, суд повторно акцентує увагу на тому, що законодавство, яке підлягає застосуванню в спірних правовідносинах, було змінене законодавцем шляхом прийняття ретроактивної новели, якою змінено обсяг прав та обов'язків платника податків і контролюючих органів.
Суд зазначає, що спірні штрафні санкції були нараховані відповідачем ще 11 листопада 2019 року на підставі податкового повідомлення-рішення № 000158510.
Наступними двома податковими повідомленнями-рішеннями № 000120510 від 13 лютого 2020 року та № 00000/25/07-13 від 09 листопада 2020 року лише виключено з загальної суми фінансової санкції певні не спірні в контексті даної справи штрафи у зв'язку з судовим та адміністративним оскарженням.
Суд зауважує, 26 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корум Дружківський машинобудівний завод» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000120510 від 13 лютого 2020 року. У суми вказаного податкового повідомлення-рішення входили спірні суми, в контексті даної справи, штрафних санкцій у розмірі 50 % у сумі 148 700, 00 грн. за відсутність складання та реєстрації позивачем податкових накладних на суму 297 400, 00 грн.
Отже, на переконання суду, саме з 25 травня 2020 року контролюючий орган мав обов'язок самостійно здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення з урахуванням пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, адже станом на час набрання законної сили Законом № 466-ІХ суми грошових зобов'язань позивача не були узгоджені.
Вказане податкове повідомлення-рішення не було прийнято Головним управлінням ДПС у Донецькій області. Вказане також підтвердив представник відповідача у судовому засіданні.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 00000/25/07-13 від 09 листопада 2020 року, яким відносно позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 148 700, 00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на обов'язок контролюючого органу самостійно здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення.
В свою чергу, суд зауважує, що здійснення розрахунку штрафної санкції є дискреційними повноваженнями податкового органу та суд не може підміняти вказаний орган в частині виконання ним безпосередніх функцій.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 00000/25/07-13 від 09 листопада 2020 року є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 200/10965/20-а - залишити без змін.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 16 серпня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 серпня 2021 року.
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць
І.В. Сіваченко