10 серпня 2021 року справа №200/10844/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В. секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Жаворонкової Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року (повний текст складено 24 березня 2021 року в м. Слов'янськ) у справі № 200/10844/20-а (суддя І інстанції - Бєломєстнов О.Ю. ) за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування наказу,-
23 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури про скасування наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року, який пов'язаний з її поновленням на роботу.
11.01.2021 року позивач надала до суду заяву про зміну позовних вимог, з урахуванням якої просить суд скасувати частину п.2 наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 виключивши з нього наступний текст: "надавати ОСОБА_1 завдання та доручення, не пов'язані з виконанням функцій прокуратури".
В обґрунтування позову зазначила, що вона працювала в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах з 2004 року. Відповідно до наказу прокурора Донецької області № 159-к від 13.02.2018 року її призначено на посаду прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області. На вказаній посаді вона працювала до 27.04.2020 року. Наказом прокурора Донецької області № 333-к від 22.04.2020 року її з 27.10.2019 року звільнено з цієї посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Згідно наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1602-к від 10.11.2020 року на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі № 200/4456/20-а наказ № 333-к від 22.04.2020 року скасовано та її поновлено на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області.
Разом з тим, виконувачем обов'язків керівника обласної прокуратури видано наказ №1603-к від 10.11.2020 року. Зі змісту вимог п.2 зазначеного наказу вбачається, що начальник відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Донецької обласної прокуратури зобов'язаний надавати їй, прокурору відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області, завдання та доручення, не пов'язані з виконанням функцій прокуратури.
Вважає, що за відсутності законних підстав, начальник відділу, в якому вона не працює, та прокуратури, в якій вона не працює, зігідно з цим наказом зобов'язаний надавати їй завдання та доручення, які можуть виходити за межі її спеціальності, кваліфікації, посади.
При цьому позивач зазначає, що однією з гарантій її незалежності як прокурора, передбаченої п.2 ч.1 ст.16 Закону України "Про прокуратуру", є порядок здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами. Закріплення обов'язку виконання нею невідомо яких завдань та доручень, не пов'язаних з виконанням функцій прокуратури, зазначених у п.2 наказу № 1603-к від 10.11.2020 року, порушує її гарантії незалежності прокурора та суперечить вимогам ст.16 Закону України "Про прокуратуру". Наведене стало підставою її звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі № 200/10844/20-а у задоволенні позову - відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що законодавчо визначені підстави покладення на позивача прокурора відділу обов'язків не пов'язаних з виконанням функцій прокуратури ні на чому не грунтуються, факт не допущення позивача до атестації жодним чином не може бути підставою для «переведення на посаду технічного працівника», шляхом зобов'язання позивача, прокурора відділу виконувати обов'язки саме технічного працівника - завдання та доручення не пов'язані з виконанням функцій прокуратури, як це передбачено п. 2 наказу виконувача обов'язків керівника Донецької обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року.
В судовому засіданні позивач підтримала вимоги апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, має повну адміністративну процесуальну правосуб'єктність.
Відповідач - Донецька обласна прокуратура є суб'єктом владних повноважень - органом в системі прокуратури України.
12 жовтня 2020 року Першим апеляційним адміністративним судом ухвалена постанова по справі №200/4456/20-а за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури.
За приписами ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом апеляційної інстанції при розгляді справи №200/4456/20-а встановлено, що позивач працювала в органах прокуратури України на прокурорсько-слідчих посадах з серпня 2004 року.
Наказом прокурора Донецької області № 159-к від 13.02.2008 року позивача призначено прокурором відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області.
07.10.2019 року позивачем на адресу Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. подана заява про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію такого змісту: "На підставі пункту 10 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" прошу перевести мене на посаду прокурора в обласній прокуратурі і для цього допустити до проходження атестації. Проведення моєї атестації прошу здійснювати без обробки персональних даних, у тому числі автоматизованої, без використання (штрих-кодового) ідентифікатора, про причини зазначеного детально викладено у поясненні додатками (додається)".
Листом від 11.11.2019 року Генеральна прокуратура України повідомила позивача про те, що форму та порядок подачі заяви визначено Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року № 221, згідно п. 9 якого атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора, в якій зазначено про намір пройти атестацію та надано згоду на обробку персональних даних. Відсутність заяви позивача за встановленою формою свідчить про відсутність підстав для проведення атестації.
Наказом прокурора Донецької області 22.04.2020 року № 333-к відповідно до ст. 11 Закону України "Про прокуратуру", п. 3, пп. 1 п.19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" позивача звільнено з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури області та органів прокуратури Донецької області на підставі п. 9 ч. 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 27 квітня 2020 року.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі №200/4456/20-а в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідача - Прокуратуру Донецької області на Донецьку обласну прокуратуру.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі №200/4456/20-а визнаний протиправним та скасований наказ прокурора Донецької області №333-к від 22.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області та органів прокуратури області. Крім того, зобов'язано Донецьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 28.04.2020 року.
Пунктами 3, 4 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX (надалі - Закон №113) передбачено, що до дня початку роботи обласних прокуратур їх повноваження здійснюють регіональні прокуратури. День початку роботи обласних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно усіх обласних прокуратур.
Згідно з наказом офісу Генерального прокурора №414 від 08.09.2020 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020 (а.с. 77).
На виконання постанови суду Донецька обласна прокуратура прийняла наказ №1602-к від 10.11.2020 (а.с. 66), яким скасовано наказ прокурора Донецької області №333-к від 22.04.2020 року.
Цим наказом позивача з 28.04.2020 року поновлено на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області, тобто посади, з якої її було звільнено.
Того самого дня - 10.11.2020 Донецькою обласною прокуратурою прийнятий наказ №1603-к (а.с. 67), згідно з яким у зв'язку з поновленням на роботі позивачеві визначено робоче місце, закріплено за відділом ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Донецької обласної прокуратури.
Пунктом 2 цього розпорядчого акту начальнику вказаного відділу наказано:
- організувати належні умови праці та забезпечити ведення табельного обліку використання робочого часу позивачем;
- довести до відома позивача вимоги правил внутрішнього службового розпорядку для прокурорсько-слідчих працівників прокуратури Донецької області, а також зміни в режимі роботи органів прокуратури;
- здійснювати контроль за дотриманням позивачем службової та трудової дисципліни;
- надавати позивачеві завдання та доручення, не пов'язані з виконанням функцій прокуратури.
Позивач у даній справі стверджує про протиправність даного наказу тільки у останній частині - зобов'язання посадової особи відповідача надавати ОСОБА_1 певні завдання та доручення.
Підставою виникнення даного спору є різне тлумачення сторонами статусу позивача, у якому він знаходиться після поновлення його на посаді - чи може він наразі виконувати функції прокурора, а також які завдання можуть бути йому доручені після поновлення його на посаді.
При наданні правової оцінки наказу відповідача у вказаній частині колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Таким законом є Закон України "Про прокуратуру", статтею 5 якого визначено, що функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч.2 ст. 15 Закону).
Незалежність прокурора згідно з п. 1 ч.1 ст. 16 Закону України "Про прокуратуру" забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про прокуратуру" у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.
До дня початку роботи цих прокуратур у відповідності до п. 3 розділу ІІ Закону №113 їх повноваження здійснювали регіональні прокуратури.
Після початку роботи обласних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
За прокурорами та керівниками регіональних прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.
З наведених положень Закону №113 слідує, що правовий статус прокурора є невід'ємним від можливості здійснення ним функцій прокуратури. Прокурор прокуратури області може здійснювати функції (повноваження) прокурора до дня початку роботи обласної прокуратури. Після початку роботи обласних прокуратур (11.09.2020) функції прокуратури можуть здійснювати тільки призначені до них прокурори.
Призначення на посаду прокурора обласної прокуратури врегульоване розділом V Закону України "Про прокуратуру" та передбачає кваліфікаційний іспит, проведення спеціальної перевірки, підготовки кандидата, конкурсу на зайняття вакантної посади.
Зайняття посади прокурора можливе в порядку "переведення", передбаченому п. 7, 18 розділу ІІ Закону №113. Згідно з ними прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів регіональних прокуратурах можуть бути переведені на посаду прокурора в обласних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
У разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений керівником обласної прокуратури на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру".
Наявний на момент прийняття спірного наказу закон передбачав можливість виконання функцій прокуратури після 11.09.2020 тільки прокурорами, які зайняли посади за результатами конкурсу або після успішного проходження атестації.
Позивач не проходила атестацію, не була призначена в порядку, передбаченому розділом V Закону України "Про прокуратуру". Тому виконання нею функцій прокурора після 11.09.2020 не відповідає положенням пунктів 3, 7, 18 розділу ІІ Закону №113.
Враховуючи, що спірний наказ був прийнятий Донецькою обласною прокуратурою після 11.09.2020, передбачена ним заборона надавати позивачеві завдання та доручення, пов'язані з виконанням функцій прокуратури, відповідає вказаним вище положенням закону.
Факт того, що позивач поновлена на посаді наказом обласної прокуратури та одержує заробіту плату не свідчить про проходження нею атестації. Відтак позивач не може здійснювати функції прокуратури і правового статусу прокурора вона наразі не має.
Виплата заробітної плати у даному випадку вважається соціальною гарантією, яка до проведення атестації покликана забезпечити необхідний рівень доходу позивача.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування п.2 наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року задоволенню не підлягають.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі № 200/10844/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі № 200/10844/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 16 серпня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко