ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2021 року м. Київ № 640/11792/21
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши заву відповідача-1 щодо розгляду в порядку загального позовного провадження справи
за позовомОСОБА_1
до Державної судової адміністрації України, Шостого апеляційного адміністративного суду
про визнання протиправною бездіяльності та дій, стягнення суддівської винагороди у розмірі 703 664,20 грн.,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДР: 26255795), Шостого апеляційного адміністративного суду (01601, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, код ЄДР: 42250890), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення належного фінансування фонду заробітної плати Шостого апеляційного адміністративного суду та дії щодо обмеження нарахування та виплати позивачу - ОСОБА_1 , суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»;
2) cтягнути з Шостого апеляційного адміністративного суду на користь позивача 703 664,20 грн. суддівської винагороди в частині суми обмеження, встановленого частиною першою ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року, за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
Позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що нарахування відповідачем суддівської винагороди у спірному періоді відбулось всупереч вимогам статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Вважає, що неповне нарахування і виплата відповідачем суддівської винагороди порушує право на належне матеріальне забезпечення щодо отримання належної суддівської винагороди.
Ухвалою від 28.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання.
Між тим, канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача-1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Заява обґрунтована положеннями ч. 6 ст. 12 КАС України, зокрема тим, що для цілей КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Водночас, відповідач-1 зазначає, що враховуючи заявлену до стягнення суму справа має істотне значення для сторін та становить значний суспільний інтерес.
У зв'язку з цим, суд повторно зазначає, що відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Між тим, дана категорій спорів не належить до категорій, які визначені у ч. 4 ст. 257 КАС України та які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також дані спори не визначені у ч. 4 ст. 12 КАСУ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження.
Положення, визначені у п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України (… окрім …) не знайшли своєї нормативної реалізації у вигляді процесуальних обмежень, визначених у положеннях ч. 4 ст. 257 чи у ч. 4 ст. 12 КАС України, а відтак положення п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України не є перешкодою для розгляду даної категорії справ в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються - за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відтак, саме суд визначає складність справи та можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
У даному випадку вважає необґрунтованими та безпідставними посилання відповідача-1 на складність справи, що мотивовано сумою, заявленою до стягнення, оскільки сума стягнення не становить тих критеріїв, які у даному випадку визначають складність справи.
При цьому, суд вважає за доречне звернути увагу відповідача-1 на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovб and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).
Відтак, суд вважає, що відповідач-1 у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч. 3 ст. 257 КАС України, не довів тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності доводять складність справи та зумовлюють необхідність її розгляду за правилами загального провадження.
У даному випадку відповідач не навів жодних вагомих аргументів, які б свідчили про надзвичайну складність даної справи, що могло б зумовлювати її розгляд за правилами загального провадження.
У той же час, дослідивши клопотання відповідача-1 та в контексті ч. 3 ст. 257 КАС України - ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.
Наданий відзив не змінює характер справи як справи незначної складності.
Водночас, суд звертає увагу, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує відповідачів у виконанні обов'язку, визначеного ч 2. ст. 77 ККС України.
Форма розгляду справи жодним чином не обмежує встановленню обставин у справі.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача-1 задоволенню не підлягають.
Керуючись вимогами ч. 6 ст. 12, п. 20 ч. 1 ст.4, ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 260, ч. 4 ст. 260, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання ДСА України про розгляд справи за правилами загального провадження.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Кармазін