ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 серпня 2021 року місто Київ №826/9519/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом до про ОСОБА_1 Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва" визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва", в якій просить суд:
- визнати протиправними дії комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва» щодо неналежного розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4;
- визнати протиправними дії комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» щодо пересилання запиту на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації;
- зобов'язати комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4 в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 липня 2017 року о 14:36 год. позивач надіслала на електронну адресу відповідача запит на інформацію № 4, в якому просила надати завірені належним чином копії заяви від ОСББ «Кремінь-1» із додатками до неї та сканкопії цієї заяви направити на електронну адресу запитувача. Позивач посилається на порушення відповідачем положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», що полягає у фактичній відмові відповідача у наданні запитуваної інформації, у зв'язку з чим позивачка вважає, що її права як суб'єкта інформаційних відносин, були порушені.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2017 (суддя Добрянська Я.І.) відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/9519/17 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслугування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2018 (суддя Добрянська Я.І.) адміністративну справу №826/9519/17 призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2020 (суддя Добрянська Я.І.) закрито провадження в адміністративній справі №826/9519/17.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2020 скасовано, а справу направлено для розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу втоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2020, адміністративну справу №826/9519/17 передано на розгляд судді Іщуку І.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року прийнято адміністративну справу №826/9519/17 до провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Встановлено сторонам строк до 28.08.2020 для надання додаткових пояснень по справі з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020.
Через канцелярію суду 14.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що вірність копії документа засвідчується лише за умови наявності оригіналу даного документа. Заява від ОСББ «Кремінь-1» надійшла до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, тому її оригінал в КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва» був відсутній, що унеможливлює надання позивачеві належним чином завіреної копії. Відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» вищезазначений запит на інформацію від 04.07.2017 № 4 направлено до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, як належному розпоряднику інформації. Відповідач вважає безпідставними вимоги позивача щодо визнання протиправною відмови у задоволенні запиту на інформацію від 04.07.2017 щодо надання документів, оскільки відповідач не володіє і не зобов'язаний відповідно до своєї компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2017 року Відповідачем на електрону адресу заявника була надіслана відповідь на зазначений запит, до якої додано два скановані документи: лист Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» від 10.07.2017 року № 38-3451/3 та запит на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4.
Як вбачається з листа Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» від 10.07.2017 року № 38-3451/3, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» не є розпорядником запитуваної інформації, тому відповідно до статті 22 Законом України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію ОСОБА_1 направлено належному розпоряднику інформації для розгляду.
Вважаючи, що відповідач неналежним чином розглянув її запит на інформацію та не мав права пересилати запит іншому розпоряднику інформації, Позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Статтею 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (надалі - Закон № 2657-XII) встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Згідно статті 9 Закону України «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Згідно статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується:
1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону № 2939-VI, в частині п'ятій якої встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
За правилами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані:
1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення;
2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
3) вести облік запитів на інформацію;
4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації;
6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Згідно статті 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.
Згідно частини 1 пункту 1 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Як зазначає відповідач у відзиві на адміністративний позов запит на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 стосувався надання завіреної належним чином заяви від ОСББ «Кремень-1» з додатками до неї. Заява від ОСББ «Кремінь-1» надійшла до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та була зареєстрована за № 108/5567 від 24.06.2016. Оскільки, відповідач не володіє запитуваною інформацією Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» вищезазначений запит на інформацію від 04.07.2017 № 4 направлено до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, як належному розпоряднику інформації.
Судом досліджено копію листа комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва" від 10.07.2017 №38-3451/03, відповідно до якого відповідачем розглянуто запит на інформацію від 05.07.2017.
Суд наголошує, що із вказаного листа відповідача неможливо встановити, що викладена у ньому письмова відповідь стосувалась безпосередньо запиту на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4, адже жодних реквізитів, за допомогою яких можливо було б встановити, що вказана відповідь стосувалась саме запиту позивача від 04.07.2017 №4, відповідачем не зазначено.
Крім того, у листі відповідача від 10.07.2017 №38-3451/03 не зазначено змісту запитуваної інформації, що також позбавляє суд можливості встановити який запит відповідачем був розглянутий.
Суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на те, що в листі комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва" від 10.07.2017 №38-3451/03 вказана дата реєстрації запита на інформацію, а саме 05.07.2017, оскільки останнім на підтвердженння зазначеної позиції до матеріалів справи не долучено підтверджуючих документів.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази розгляду відповідачем запиту на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва» щодо неналежного розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4 в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням висновків суду у цій справі.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» щодо пересилання запиту на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4 до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задоволенню не підлягають у зв'язку з їх передчасністю.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. " від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначену відповідь відповідачу, викладену у листі від 10.07.2017 №38-3451/03, такою, що не відповідає вимогам законодавства, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати у даному випадку стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва» щодо неналежного розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4.
3. Зобов'язати комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 04.07.2017 №4 в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням висновків суду у цій справі.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.