ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2021 року м. Київ № 640/4012/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЮРОМАШ»
до Київської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЮРОМАШ» з позовом до Київської митниці Держмитслужби в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати винесені Київською митницею Державної Митної Служби України рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000005/1 від 05.02.2021р. та картку відмови в прийнятті прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2021/00247 від 01.02.2021р.;
- визнати протиправними та скасувати винесені Київською митницею Державної Митної Служби України рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2021/000009/1 від 05.02.2021р. та картку відмови в прийнятті прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2021/00249 від 05.02.2021р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними, адже прийняті на підставі необґрунтованого висновку відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої ним митної вартості. Так, позивач зазначив, що додані до митної декларації документи в повній мірі підтверджують заявлену вартість товару та не викликають сумніву у правильності її визначення згідно основного методу визначенням митної вартості.
Розглянувши документи, наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2020р. між ВЕРДЕКС ИНВЕСТМЕНТС ЛП (Шотландія, Об'єднане королівство) (продавець) та ТОВ з ІІ «ЮРОМАШ» (покупець) укладено контракт №VER 24/02/20 за умовами якого продавець згодний продати, а покупець згодний купити гусеничнi й колiснi екскаватори, колiснi навантажувачі, гусеничні крани, кар'єрнi самоскиди, транспортери, бульдозери, пересувний похилий грохот, а також комплектуючi та запаснi частини до них. Hitachi Construction Machineri Co., Ltd. та інших виробників, далі іменовані "Продукція", на суму 2000000,00 евро, або 2400000,00 доларів США або 1800000,00 GBR, або 250000000,00 JPY. Вартість одиниці продукції й специфікація до неї повинні бути наведені в Додатках до даного Контракту до моменту поставки Продукції. (далі - Контракт №VER 24/02/20).
Відповідно до п. 1.2 Контракту №VER 24/02/20, загальна сума контракту складає 2 000 000, 00 Евро або 2 400 000, 00 дол. США або 1800000,00 GBR, або 250000000,00 JPY.
Згідно з п. 2.1, 2.2 Контракту №VER 24/02/20, продавець зобов'язується поставити Продукцію у відповідності до даного контракту в терміни, вказані в тих самих додатках, що і вартість та специфікації Продукції. Продавець зобов'язується поставити продукцію на умовах, вказаних в інвойсах та контракту, які є невід'ємною частиною даного контракту, згідно Інкотермс 2010.
Відповідно до п. 3.1 Контракту №VER 24/02/20, оплата згідно даного контракту повинна виконуватися в EURO або USD у формі попередньої оплати або оплати за фактом поставки Продукції за крос-курсом НБУ на день митного оформлення, у відповідності з додатком або інвойсом.
З метою розмитнення поставленого Verdex Investments LP товару, а саме: самоскид кар'єрний з шарнірно-зчленованою рамою, призначений для перевезення горної маси, рудної породи та корисних копалин, не для використання по дорогах загального призначення, такий, що був у використаннi, BELL АО B30D 6х6 НР-l шт., дата виробництва-13.11.2016; вантажопідйомність - 24677 кг; серійний номер: B93A830DC06105427; двигун модель: Меrsеdеs ОМ 926 LА; двигун № 926 929 00 847 459 ; двигун об'єм: 7.20л; двигун тип: дизельний; загальна кiлькiсть мiсць, включаючи водiя: 2; колiсна формула: 6х6; Виробник: ВЕLL EQUIPMENT Gmbh; Країна виробництва DЕ; Торговельна марка BELL) 01.02.2021р. позивач подав до відповідача митну декларацію №UA100060/2021/271611.
Митна вартість товару відповідно до графи 43 ЕМД визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору.
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу подані:
КОНТРАКТ №VER 24/02/20 вiд 24.02.2020р., укладеним мiж ТОВ з ІІ «ЮРОМАШ» та ВЕРДЕКС ИНВЕСТМЕНТС ЛП;
Додаток № 21 вiд 15.12.2020р. до Контракту;
Додаток № 01/21 вiд 24.02.2020р. (технiчна специфiкацiя);
Акт про проведення огляду (переогляду) товарiв, транспортних засобiв вiд 01.02.2021р.;
Платiжне доручення в iноземнiй валютi № 26 вiд 25.02.2020р.;
Swift вiд 25.02.2020р.;
Комерцiйну пропозицiю №1/20/1258 вiд 30.09.2020р.;
Прайс-лист 6/н 01.11.2020р.;
Лист на митницю №05/02.21 вiд 05.02.2021р.;
Пакувальний лист № 1 вiд 15.12.2020;
Інвойс №233-1 вiд 15.12.2020;
Сертифiкат, переклад сертифікату;
CMR2101272;
Разову перепустку ПР-104303 від 31.01.2021;
Інформацiю про дату виготовлення N 21/20/12588 від 03.01.2021р.;
lнформацію про приховані дефекти від 15.12.2020р;
Висновок Київської обласної (регіональної торгово-промислової палати Ц-96 вiд 04.02.2021р.;
Фото товару для ідентифікації.
Так, за наслідками обробки митної декларації позивачем від митного органу отримано електронне повідомлення про неможливість визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально). З огляду на що, відповідачем запропоновано позивачу протягом 10 днів надати додаткові документи у відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України.
Листом позивача від 05.02.2021р. відповідача повідомлено про те, що інших додаткових документів для підтвердження митної вартості протягом 10 днів надати не має можливості, з огляду на що просив прийняти рішення на підставі наявних документів.
З огляду на вказане, 05.02.2021р. Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000005/1 в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України з наступних підстав.
Документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
в платiжному документi вiд 25.02.2020р. вiдсутнi посилання щодо оплати саме оцінюваного товару (відсутні посилання на iнвойс, прайс-лист або специфікацію);
вiдповiдно до платiжного документа вiд 25.02.2020р. сума оплати становить 400 000, 00 Евро, однак, вiдповiдно до iнвойсу на оцiнювону партiю товару № 233-1 вiд 15.12.2020р. вартiсть товару становить 50 000, 00 Евро;
платiжний документ датовано 25.02.2020р., однак iнвойс на оцiнювану партiю товару №233-1 датовано 15.12.2020р., а комерційна пропозиція датована 30.09.2020р. Таким чином, оплата за оцінюваний товар здійснена раніше за виставлення рахунку;
надані до митного оформлення експертні висновки від 21.10.2020р. № О-113-У та від 04.02.2021 № Ц-96 про оцінку майна, не вiдповiдають вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцiнки колiсних транспортних засобiв, а саме: зазначенi висновки посилаються на сайти продукції китайського виробництва, що є некоректним порiвнянням;
надана комерційна пропозиція від 30.09.2020р. № 1/20/1258 не відображає ціну товару, запропоновану необмеженому колу покупців за умови повної конкуренції (ринкову вартість), отже, прийнята до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів;
вiдповiдно до iнвойсу умовами поставки є СРТ м. Київ, вiдповiдно до автотранспортної накладної №2101272 кiнцевим пунктом призначення є м. Кривий Рiг.
На підставі викладеного, митний орган приходить до висновку про те, що використання заявленого декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до статті 58 Кодексу, не можливо, а відтак застосуванню підлягає резервний метод із визначенням вартості імпортованого товару на рівні 105 000, 00 євро.
Водночас, з огляду на винесення вищезазначеного рішення відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.02.2021р. № UA100060/2021/00247.
Також, судом встановлено, що з метою розмитнення поставленого Verdex Investments LP товару, а саме: самоскид кар'єрний з шарнірно-зчленованою рамою, призначений для перевезення горної маси, рудної породи та корисних копалин, не для використання по дорогах загального призначення, такий, що був у використаннi, зі знятим заднім бортом для зручності транспортування, BELL АDT B30D 6х6 НР-l шт., рік виробництва-27.10.2016; вантажопідйомність - 24677 кг; серійний номер: B93A830DP06005158; двигун модель: Меrsеdеs ОМ 926 LА; двигун № 926 929 00 830 936 ; двигун об'єм: 7.20л; двигун тип: дизельний; загальна кiлькiсть мiсць, включаючи водiя: 2; колiсна формула: 6х6; Виробник: ВЕLL EQUIPMENT Gmbh; Країна виробництва DЕ; Торговельна марка BELL) 05.02.2021р. позивач подав до відповідача митну декларацію №UA100060/2021/272006.
Митна вартість товару відповідно до графи 43 ЕМД визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору.
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу подані:
КОНТРАКТ №VER 24/02/20 вiд 24.02.2020р., укладеним мiж ТОВ з ІІ «ЮРОМАШ» та ВЕРДЕКС ИНВЕСТМЕНТС ЛП;
Додаток № 22 вiд 15.12.2020р. до Контракту;
Додаток № 02/21 вiд 15.12.2020р. (технiчна специфiкацiя);
Лист на митницю №05-1/05.02 вiд 05.02.2021р.;
Платiжне доручення в iноземнiй валютi № 26 вiд 25.02.2020р.;
Swift вiд 25.02.2020р.;
Комерцiйну пропозицiю №1/20/1258 вiд 30.09.2020р.;
Пакувальний лист № 1 вiд 15.12.2020;
Інвойс №233-2 вiд 15.12.2020;
CMR2101271;
Разову перепустку ПР-104732;
Сертифікат на товар;
Висновок Київської обласної (регіональної торгово-промислової палати Ц-96 вiд 04.02.2021р.;
Фото товару для ідентифікації.
Так, за наслідками обробки митної декларації позивачем від митного органу отримано електронне повідомлення про неможливість визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально). З огляду на що, відповідачем запропоновано позивачу протягом 10 днів надати додаткові документи у відповідності до ч. 3 ст. 53 МК України.
Листом позивача від 05.02.2021р. відповідача повідомлено про те, що інших додаткових документів для підтвердження митної вартості протягом 10 днів надати не має можливості, з огляду на що просив прийняти рішення на підставі наявних документів.
З огляду на вказане, 05.02.2021р. Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2021/000009/1 в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України з наступних підстав.
Документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
в платiжному документi вiд 25.02.2020р. вiдсутнi посилання щодо оплати саме оцінюваного товару ( відсутні посилання на iнвойс, прайс-лист або специфікацію);
вiдповiдно до платiжного документа вiд 25.02.2020р. сума оплати становить 400 000, 00 Евро, однак, вiдповiдно до iнвойсу на оцiнювону партiю товару № 233-2 вiд 15.12.2020р. вартiсть товару становить 50 000, 00 Евро;
платiжний документ датовано 25.02.2020р., однак iнвойс на оцiнювану партiю товару №233-2 датовано 15.12.2020р., а комерційна пропозиція датована 30.09.2020р. Таким чином, оплата за оцінюваний товар здійснена раніше за виставлення рахунку;
надані до митного оформлення експертні висновки від 04.02.2021 № Ц-97 про оцінку майна, не вiдповiдають вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцiнки колiсних транспортних засобiв, а саме: зазначенi висновки посилаються на сайти продукції китайського виробництва, що є некоректним порiвнянням;
надана комерційна пропозиція від 30.09.2020р. № 1/20/1258 не відображає ціну товару, запропоновану необмеженому колу покупців за умови повної конкуренції (ринкову вартість), отже, прийнята до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів;
вiдповiдно до iнвойсу умовами поставки є СРТ м. Київ, вiдповiдно до автотранспортної накладної №2101272 кiнцевим пунктом призначення є м. Кривий Рiг.
На підставі викладеного, митний орган приходить до висновку про те, що використання заявленого декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до статті 58 Кодексу, не можливо, а відтак застосуванню підлягає резервний метод із визначенням вартості імпортованого товару на рівні 105 000, 00 євро.
Водночас, з огляду на винесення вищезазначеного рішення відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.02.2021р. № UA100060/2021/00249.
Позивач вважаючи вищезазначені рішення Київської митниці Держмитслужби протиправними, звернувся до суду з позовом.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до положень частини четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев'ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).
Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).
Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).
Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018р. у справі 826/27058/15.
Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим силу ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною 3 ст. 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару слугували висновки відповідача про те, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, зокрема, зазначено, що в платiжному документi вiд 25.02.2020р. вiдсутнi посилання щодо оплати саме оцінюваного товару (відсутні посилання на iнвойс, прайс-лист або специфікацію) та те, що вiдповiдно до платiжного документа вiд 25.02.2020р. сума оплати становить 400 000, 00 Евро, однак, вiдповiдно до iнвойсу на оцiнювону партiю товару № 233-1 вiд 15.12.2020р. вартiсть товару становить 50 000, 00 Евро;
З приводу вищезазначених доводів відповідача, суд зазначає таке.
Так, судом встановлено, що 24.02.2020р. між ВЕРДЕКС ИНВЕСТМЕНТС ЛП (Шотландія, Об'єднане королівство) (продавець) та ТОВ з ІІ «ЮРОМАШ» (покупець) укладено контракт №VER 24/02/20 за умовами якого продавець згодний продати, а покупець згодний купити гусеничнi й колiснi екскаватори, колiснi навантажувачі, гусеничні крани, кар'єрнi самоскиди, транспортери, бульдозери, пересувний похилий грохот, а також комплектуючi та запаснi частини до них. Hitachi Construction Machineri Co., Ltd. та інших виробників, далі іменовані "Продукція", на суму 2000000,00 евро, або 2400000,00 доларів США або 1800000,00 GBR, або 250000000,00 JPY. Вартість одиниці продукції й специфікація до неї повинні бути наведені в Додатках до даного Контракту до моменту поставки Продукції. (далі - Контракт №VER 24/02/20).
Відповідно до п. 1.2 Контракту №VER 24/02/20, загальна сума контракту складає 2 000 000, 00 Евро або 2 400 000, 00 дол. США або 1800000,00 GBR, або 250000000,00 JPY.
Згідно з п. 2.1, 2.2 Контракту №VER 24/02/20, продавець зобов'язується поставити Продукцію у відповідності до даного контракту в терміни, вказані в тих самих додатках, що і вартість та специфікації Продукції. Продавець зобов'язується поставити продукцію на умовах, вказаних в інвойсах та контракту, які є невід'ємною частиною даного контракту, згідно Інкотермс 2010.
Відповідно до п. 3.1 Контракту №VER 24/02/20, оплата згідно даного контракту повинна виконуватися в EURO або USD у формі попередньої оплати або оплати за фактом поставки Продукції за крос-курсом НБУ на день митного оформлення, у відповідності з додатком або інвойсом.
Так, судом встановлено, що в платіжному дорученні від 25.02.2020р. № 26 на суму 400 000, 00 євро, зазначено призначення платежу, а саме: «Prepayment for space parts acc. Contract VER 24/02/20 dd 24.02.2020».
Тобто, за аналізу вищевикладеного вбачається, що позивачем на виконання вимог контракту від 24.02.2020р. №VER 24/02/20 здійснено часткову передплату за товар, що не суперечить вимогам контракту.
При цьому, зі змісту контракту від 24.02.2020р. №VER 24/02/20 вбачається, що оплата за товар здійснюється, в тому числі, відповідно до додатку, який є невідємною частиною контракту.
На підставі вказаного, суд вважає, що посилання в платіжному дорученні на Контракт від 24.02.2020р. №VER 24/02/20, дає можливість в повній мірі ідентифікувати товар за який здійснено оплату, оскільки така оплата за умовами контракту здійснюється виключно відповідно до інвойсу або додатку, які надані позивачем до митного органу.
Одночасно, відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України № 216 від 28.08.2008 року, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару в іноземній валюті або банківських металів.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі. При цьому сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої Позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були надані товариством для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 та від 13.03.2018 року у справі №825/1015/17.
Крім того, суд наголошує, що контролюючим органом не враховано умови Контракту від 24.02.2020р. № VER 24/02/20, якими визначено загальну суму контракту та можливість здійснення попередньої оплати за поставлений товар. Таким чином, здійснення передплати за контрактом не може мати наслідком зазначення у платіжних дорученнях номерів інвойсів.
Відтак, суд вважає, що відсутність в платіжному дорученні посилання на iнвойс, прайс-лист або специфікацію, за умови наявності посилання на Контракт від 24.02.2020р. №VER 24/02/20, не може слугувати підставою для висновку про наявність розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення.
Щодо висновків відповідача про невідповіднчть поданих позивачем документів, з огляду на те, що оплата за оцінюваний товар здійснена раніше за виставлення рахунку, адже платiжний документ датовано 25.02.2020р., а iнвойс на оцiнювану партiю товару №233-1 та № 233-2 датовано 15.12.2020р., та комерційна пропозиція датована 30.09.2020р., суд зазначає таке.
Так, в процедурі контролю за митною вартістю товару, предметом визначення (встановлення, дослідження) є ціна товару та інші складові митної вартості товару. При цьому, умови оплати, безпосередньо ціни товару не стосуються.
Суперечності ж у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 29.01.2019р. у справі №804/441/18.
Таким чином, оскільки дотримання чи недотримання умов оплати не стосується безпосередньо його ціни, вказані висновки відповідача, суд також вважає помилковими.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постановах від 11.04.2018р. у справі №804/4680/16 та від 30.11.2018р. у справі №815/4044/15.
Щодо висновків відповідача про те, що надана комерційна пропозиція від 30.09.2020р. № 1/20/1258 не відображає ціну товару, запропоновану необмеженому колу покупців за умови повної конкуренції (ринкову вартість), отже, прийнята до уваги, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, суд зазначає таке.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.
Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Разом із тим, для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.
Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.
Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
Суд відхиляє твердження відповідача про те, що наданий декларантом прайс - лист надано виключно на продукцію, митне оформлення якої здійснювалось, тобто має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс - листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців, оскільки такий адресований необмеженому колу потенційних покупців, а отже є належним підтвердженням правильності зазначеної ним митної вартості товару із застосуванням основного методу.
Доводи відповідача про те, що надані до митного оформлення експертні висновки про оцінку майна, не вiдповiдають вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцiнки колiсних транспортних засобiв, а саме: зазначенi висновки посилаються на сайти продукції китайського виробництва, що є некоректним порівнянням, суд також вважає помилковими, З огляду на таке.
Так, по-перше, в силу п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами та подаються лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
По-друге, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту визнання таких висновків неправомірними та скасування їх, в тому числі в судовому порядку.
Інші доводи контролюючого органу також не спростовують правомірність визначення декларантом митної вартості товарів.
За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а доцільність застосування резераного методу - недоведеним.
Крім того, суд наголошує, що вимоги вказаних вище статей МК України зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Проте, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено, чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Також, суд наголошує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не визначено, які саме показники (складові) митної вартості не підтверджено документально та викликали сумнів у контролюючого органу, та стали причиною неможливості застосування першого методу.
Такі дії відповідача є порушенням частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Приймаючи до уваги, що неподання позивачем витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, а наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 810/1479/16.
Таким чином, враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав відповідачу належні та допустимі докази на підтвердження митної вартості, а документи не містять розбіжностей суд приходить до висновку про те, що відповідач прийняв рішення та оформив картки відмови за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару. Тому відповідач під час здійснення контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України.
Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЮРОМАШ» - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати винесені Київською митницею Державної Митної Служби України рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2021/000005/1 від 05.02.2021р. та картку відмови в прийнятті прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2021/00247 від 05.02.2021р.
3. Визнати протиправними та скасувати винесені Київською митницею Державної Митної Служби України рішення про коригування митної вартості товарів № UA100060/2021/000009/1 від 05.02.2021р. та картку відмови в прийнятті прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2021/00249 від 05.02.2021р.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ЮРОМАШ» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 4 540, 00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська