ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2021 року місто Київ №640/14140/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовомГромадянина Ірану (Ісламська Республіка) ОСОБА_1
до Державної міграційної служби України Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області
провизнання протиправним та скасування рішення від 30.07.2015 №8-4534/3.1-15,
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа №640/14140/21 за позовом Громадянина Ірану (Ісламська Республіка) ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 30.07.2015 №8-4534/3.1-15.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви, зокрема надав суду обгрунтування стосовно строків звернення з відповідним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2021 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/14140/21 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 19.07.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в тексті якого заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки, на думку відповіача, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Разом з тим, представником третьої особи 21.07.2021 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду.
Оскільки представник третьої особи вважає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, суд розцінює вказане клопотання як клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на те, що таких підстав для закриття провадження у справі, які наведені представником третьої особи у своєму клопотанні, Кодексом адміністративного судочинства України не визначено.
Представником позивача 03.08.2021 подано до суду письмові пояснення стосовно клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, в обгрунтування яких остання зазначила про те, що позивач достеменно дізнався про існування оскаржуваного рішення від адвоката Мегедь Лілії Ніазівни, якою було отримано письмову відповідь на адвокатський запит від 30.12.2020 №8010.6.1-54367/80.2-20, з якої стало відомо про прийняття рішення про скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну, яке є предметом оскарження у цій справі.
Таким чином, за посиланням представника позивача, про порушення своїх прав позивач дізнався 30.12.2020 і у визначений законодавством строк скористався своїм правом на судове оскарження рішення ДМС, перебіг якого закінчується 30.05.2021.
Вирішуючи питання щодо залишення позову без розгляду з підставу пропуску позивачем строку на звернення до суду, суд вихоть із наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У свою чергу, положеннями частини другої цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, положення Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють для позивача чіткі строки звернення до суду за захистом своїх прав, а в разі наявності поважних причин пропуску таких, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами та підтверджені належними доказами, процесуальне законодавство допускає можливість поновлення пропущених строків.
Досліджуючи надані відповідачем матеріали особової справи позивача, судом встановлено наявність супровідного листа Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 19.08.2015 №1-21/вх2556-2-15, яким повідомлено про скасування дозволу на імміграцію (додаток на 1 арк.), однак, вказаний супровідний лист не підписаний, та не можу слугувати доказом направлення позивачу копії оскаржуваного рішення, адже до нього не прикріплено ані фіскального чеку поштового органу про поштове відправлення, ані реєстру згрупованих відправлень чи зворотного повідомлення про отримання поштової кореспонденції.
Крім того, зазначення додатку на 1 арк. не розкриває змісту додатку до вказаного супровідного листа.
Інших доказів отримання копії оскарженого рішення позивачем починаючи з 2016 року матеріали справи не містять, натомість суд погоджується з доводами представника позивача, що у відповідь на адвокатський запит від 19.02.2021 №19 стало відомо про наявність відносно позивача рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення клопотання відповідача та третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 121-123, 180, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні клопотання відповідача та третьої особи про залишення позову без розгляду у справі №640/14140/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іщук І.О.