ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2021 року місто Київ № 640/14867/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи
за позовом до проОСОБА_1 Департаменту фінансів Міністерства оборони України визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту фінансів Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити ді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/14867/21 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 16.07.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача Департаменту фінансів Міністерства оборони України на належного - Міністерство оборони України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2021 в задоволенні клопотання представника відповідача про заміну сторони відмовлено та залучено до участі у справі № 640/14867/21 в якості співвідповідача - Міністерство оборони України.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 20.07.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого останнім долучено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, яке обгрунтовано тим, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, визначений приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України є Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
У відповідності до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
За статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно підпункту 2 пункту 6 Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Відповідно до абз. 3 пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.
За таких обставин, на думку суду, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
В силу приписів частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів не з моментом, коли права особи були порушені, а з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з тим, суд зазначає, що спір у цій справі стосується виплати індексації грошового забезпечення, а отже, звернення до суду з такими вимогами не обмежене будь-яким строком позовної давності у відповідності до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України.
При цьому, як випливає з рішення Європейського суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому судом враховується рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 зі змісту якого слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись положеннями статей 122, 123, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і оскарженню не підлягає.
Суддя Іщук І.О.