ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 серпня 2021 року м. Київ № 640/5241/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., вирішивши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту України»
до відокремленого підрозділу ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту України» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просить визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «П» від 11.12.2018 року №0015921401; форми «Р» від 11.12.2018 року №0015911401; форми «С» від 11.12.2018 року №0063721409.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що у період з 25.09.2018 року по 06.11.2018 року ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2018 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено Акт від 13.11.2018 року №629/26-15-14-01-01/37311013, яким встановлено допущення позивачем завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, заниження податку на прибуток та порушення пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
В свою чергу, не погодившись із висновками Акта, позивачем подано заперечення на останній, проте відповідачем останні не враховані, залишено без змін викладені в Акті висновки та прийняті оскражувані податкові повідомлення-рішення.
Позивачем вживалися заходи адміністративного оскарження шляхом подання скарги ДФС, водночас, рішенням про результати розгляду скарги у задоволенні останньої відмовлено.
Так, позивач звернувся до суду, оскільки вважає податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «П» від 11.12.2018 року №0015921401; форми «Р» від 11.12.2018 року №0015911401; форми «С» від 11.12.2018 року №0063721409 протиправними.
Позивач наполягає, що висновки Акта, які є підставою для прийняття спірних рішень, не відповідають об'єктивній дійсності, є помилковими та ґрунтуються на припущеннях.
Так, позивач не відноситься до жодної з організаційно-правових форм, вказаних у пункті 4 П(С)БО 21, з огляду на що, висновки в Акті щодо порушення позивачем пункту 9 П(С)БО є безпідставними. Крім того, строки повернення позики за досліджуваними відповідачами договорами позики, не є пропущеними. Також під час спірної перевірки позивачем надавалися контролюючому органу для ознайомлення листи-узгодження з компанією «EVERTON ENTERPRAISES LTD» строку погашення даних позик, звіти до контролюючого банку за формами 504 та 503 (за весь період перевірки) та лист Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області від 05.11.2014 року (вх. №09-202/20351), проте які не знайшли свого відображення в Акті та яким контролюючим органом не надано правової оцінки.
Зокрема, позивачем зазначено, що відповідачем не звернуто увагу на той факт, що кошти, отримані від досліджуваних останнім кредитів використано на розвиток ТОВ «Світ інструменту України» та витрачено на придбання імпортного товару, виплати заробітних плат працівникам, а також сплату ПДВ при імпорті таких товарів.
Крім того, на переконання позивача, в Акті не визначено, на підставі чого контролюючим органом встановлено факт порушення Товариством пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України, пункту 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», П(С)БО 15 «Доходи», П(С)БО16 «Витрати».
З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення форми «П» від 11.12.2018 року №0015921401 та форми «Р» від 11.12.2018 року №0015911401.
Зокрема, позивач не мав на меті навмисного невідображення обліку готівкових коштів у книгах КОРО, про що свідчить факт їх відображення у відповідних книгах, з огляду на що, податкове повідомлення-рішення форми «С» від 11.12.2018 року №0063721409 також є протиправним.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.05.2019 року.
Через канцелярію суду 17.04.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в задоволенні якої просить відмовити з підстав, вказаних в Акті від 13.11.2018 року №629/26-15-14-01-01/37311013.
Через канцелярію суду 30.05.2019 року позивачем подано додаткові пояснення та клопотання про виклик експерта та свідка в судове засідання.
У підготовче засідання 30.05.2019 року прибули представники сторін.
Судом поставлено на вирішення клопотання позивача про виклик експерта в судове засідання.
Представником позивача клопотання підтримано, в обґрунтування якого зазначено, що в матеріалах справи міститься висновок експерта від 25.03.2019 року №1/3-2019, складений судовим експертом Приходько Наталією Григорівною (свідоцтво від 28.09.2012 року 31589, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) щодо висновків, викладених у Акті від 13.11.2018 року №629/26-15-14-01-01/37311013.
З огляду на зазначене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, представник позивача просить суд задовольнити клопотання та викликати судового експерта Приходько Наталію Григорівну в судове засідання з метою роз'яснення її висновку.
Представник відповідача проти задоволення клопотання позивача про виклик експерта заперечує.
Вирішуючи клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частинами першою-п'ятою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити підстави заяви (клопотання, заперечення).
Разом з тим, представником позивача не зазначено необхідності підстав роз'яснення висновку експерта, не вказано на незрозумілість такого висновку експерта в цілому або в частині, з огляду на що, у суду відсутні підстави вважати клопотання представника позивача про виклик експерта обґрунтованим.
Так, протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про виклик експерта в судове засідання.
Судом встановлено учасникам справи строк до 10.07.2019 року подати усі необхідні докази, які стосуються предмету позову та відкладено підготовче засідання до 10.07.2019 року.
Через канцелярію суду 21.06.2019 року відповідачем подано додаткові пояснення щодо висновку експерта.
У підготовче засідання 10.07.2019 року прибули представники сторін.
Представником позивача заявлено клопотання про недопущення представників відповідача до участі у справі, оскільки вони не є законними представниками ГУ ДФС у м. Києві та адвокатами.
Судом зобов'язано представника позивача надати письмового нормативне обґрунтування заявленого ним клопотання щодо представництва відповідача у справі, за результатами чого, його буде вирішено судом.
Зокрема, в підготовчому засіданні представником позивача подано суду відповідь на відзив щодо питань включення до складу витрат курсових різниць при визначенні фінансового результату до оподаткування за 2015 року - І півріччя 2018 року та щодо обліку ТОВ «Світ інструменту Україна» готівкових коштів та ведення книги ОРО.
Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.08.2019 року.
Через канцелярію суду 31.07.2019 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.
У підготовче засідання 05.08.2019 року прибули представники сторін.
Судом зауважено про невиконання представником позивача протокольної ухвали суду від 10.07.2019 року та повторно зобов'язано надати письмового нормативне обґрунтування заявленого ним клопотання щодо представництва відповідача у справі до 14.08.2019 року.
У підготовчому судовому засіданні 05.08.2019 року судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Сторони проти закінчення підготовчого провадження не заперечували.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2019 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.09.2019 року.
Через канцелярію суду 07.08.2019 року представником позивача подано клопотання про залишення без розгляду усного клопотання щодо представництва відповідача, заявленого у підготовчому засіданні від 10.07.2019 року.
У судове засідання 12.09.2019 року прибули представники сторін, заслухавши вступні слова яких судом відкладено судове засідання на 14.11.2019 року.
Через канцелярію суду 08.11.2019 року позивачем подані пояснення у справі.
Судове засідання 14.11.2019 року, в яке прибули представники сторін, відкладено судом на 05.12.2019 року.
У судове засідання 05.12.2019 року прибули представники сторін.
На стадії дослідження доказів судом встановлено представнику позивача строк до 26.12.2019 року надати додаткові докази, та строк представнику відповідача до 10.01.2020 року для надання пояснень щодо долучених позивачем доказів.
Судом відкладено судове засіданні на 20.01.2020 року.
Через канцелярію суду 24.12.2019 року позивачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Через канцелярію суду 17.01.2020 року відповідачем подані додаткові пояснення по справі.
У судове засідання 20.01.2020 року прибув представник позивача, яким заявлено клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
З огляду на неявку належним чином повідомленого уповноваженого представника відповідача, враховуючи наявність усіх процесуальних заяв у справі та відсутність необхідності отримання нових доказів, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання представника позивача та на підставі частини третьої статті 194 кодексу адміністративного судочинства України звершити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Щодо процесуального правонаступництва, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 30.07.2019 року, номер запису: 1 074 102 0000 086626, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).
Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов'язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого орган виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.
З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів ДПС», ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві.
Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.
Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві.
Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов'язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).
Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.
Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).
Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити відповідача на правонаступника, а саме Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
На підставі направлень від 25.09.2018 року №1546/26-15-14-01-01, №1545/26-15-14-01-01, №2662/26-15-14-06-03, №2382/26-15-14-03-05, №6028/26-15-14-09, №1852/26-15-42-08- та від 08.10.2018 року №2680/26-15-14-03-04, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 14.09.2018 року №13972, проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ інструменту Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.06.2018 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки (далі також - спірна перевірка).
За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено Акт від 13.11.2018 року №629/26-15-14-01-01/37311013 (далі також - Акт перевірки), згідно з висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «Світ інструменту Україна»:
1) пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, пункту 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 що призвело до:
- завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2017 рік на суму 21 559 526 грн. (в тому числі: 2015 рік на суму 34 815 600 грн., за 2016 на суму 39 860 526 грн., за 2017 рік на суму 21 559 526 грн.);
- заниження податку на прибуток на загальну суму 12 424 836 грн., в тому числі: за 2015 рік на суму 3 361 683 грн., за 2016 рік на суму 3 179 454 грн.; за 2017 рік на суму 4 423 832 грн., за 1 півріччя 2018 року на суму 1 459 867 грн.;
2) пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, зі змінами та доповненнями;
3) пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на адресу контрагентів - покупців зареєстровано податкові накладні в ЄРПН з порушенням граничних термінів грації, на загальну суму ПДВ 9 220,90 грн.;
4) підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 6 розділу II Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами, в результаті чого встановлено подання з порушення встановлених строків Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за березень 2015 року, червень 2016, вересень 2017.
27.11.2018 року за вих.№388 ТОВ «Світ інструменту Україна» направлено ГУ ДФС у м. Києві Заперечення до Акту перевірки.
На підставі Акта перевірки ГУ ДФС ум. Києві винесені податкові повідомлення - рішення :
- форми «П» від 11.12.2018 року №0015921401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі за 2015 рік - 34 815 600 грн., за 2016 рік - 39 860 526 грн., за 2017 рік - 21 559 526 грн.;
- форми «Р» від 11.12.2018 року №0015911401 за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 14 690 625, 00 грн.;
- форми «С» від 11.12.2018 року №0063721409, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1 002 022, 40 грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 11.12.2018 року протиправними, ТОВ «Світ інструменту Україна» подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 26.12.2018 року за вх.№65334/6 з доповненнями від 01.02.2019 року вх.№4228/6.
Рішенням ДФС України від 22.02.2019 року №8782/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 11.12.2018 року №0015921401, №0015911401, №0063721409, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 11.12.2018 року №0015921401, №0015911401, №0063721409 протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення, додаткові пояснення по суті справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до абзаців 1, 2, 5 підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з положеннями статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.
Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з абзацами 1-4 пункту 86.7. статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Відповідно до пункту 86.8, 86.10 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року № 395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 року за № 607/23139, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (далі також - Порядок №395).
Згідно з пунктами 1.4, 1.5, абзацу 4 пункту 1.8 Порядку №395 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.
Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
В акті (довідці) документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.
Втім, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі №815/920/16, оцінка правомірності або неправомірності дій контролюючого органу щодо виправлення цифрових показників, дат та інших даних в акті перевірки має надаватися адміністративним судом за результатами розгляду справи про скасування податкових повідомлень-рішень.
З матеріалів справи судом встановлено дотримання ГУ ДФС у м. Києві процедури здійснення документальної планової виїзної перевірки та оформлення її результатів, що не ставиться під сумнів позивачем.
Щодо суті встановлених ГУ ДФС у м. Києві порушень податкового законодавства України позивачем, суд зазначає наступне.
Так, у відзиві відповідачем зазначено, що за результатами спірної перевірки ТОВ «Світ інструменту Україна» (Позичальник) укладено Договір позики від 19.11.2010 року №1/11/2010 з компанією «EVERTON ENTERPRISES LTD» (Сейшельські острови, Позикодавець). Мета надання кредиту - поповнення обігових коштів ТОВ «Світ інструменту Україна» та інші пов'язані з фінансово-господарською діяльністю. Загальна сума кредиту - 10 000 000 дол. США. Відсоткова ставка - 3% річних. Строк погашення 01.12.2015 року. До перевірки надано Реєстраційне свідоцтво НБУ від 13.12.2010 року №13258. Станом на 01.01.2015 року сума непогашеного кредиту складала - 6 461 222, 94 дол. США (еквів. - 101 884 155,76 грн).
ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що протягом перевіряємого періоду, ТОВ «Світ інструменту Україна» не отримувало від нерезидента позикові кошти та не погашало позику по договору від 19.11.2010 року №1/11/2010.
За період, що перевірявся, ТОВ «Світ інструменту Україна» не здійснювало виплати відсотків по договору позики від 19.11.2010 року №1/11/2010. Станом на 30.06.2018 року сума непогашеного кредиту складає 6 461 222, 94 дол. США (еквів. - 169 214 065, 98 грн.), що відповідає даним бухгалтерського обліку по рахунку 506.
У відповідності до Додаткової угоди від 16.11.2015 року, строк погашення - 31.12.2016 року.
Також, відповідачем встановлено, що ТОВ «Світ інструменту Україна» (Позичальник) укладено договір позики від 10.12.2015 року №10122015 з компанією «EVERTON ENTERPRISES LTD» (Сейшельські острови, Позикодавець). Мета надання кредиту - поповнення обігових коштів ТОВ «Світ Інструменту Україна» та інші пов'язані з фінансово-господарською діяльністю. Загальна сума кредиту - 1 000 000 дол. США. Відсоткова ставка - 3% річних. Строк погашення 31.12.2016 року. До перевірки надано Реєстраційне свідоцтво НБУ від 24.12.2015 року №18931. Протягом перевіряємого періоду ТОВ «Світ інструменту Україна» отримувало від нерезидента позикові кошти у сумі 700 000 дол. США (еквів. 16 635 464, 95 грн.).
ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що за перевіряємий період позивачем не здійснювалося виплат відсотків по договору позики від 10.12.2015 року №10122015. Станом на 30.06.2018 року сума непогашеного кредиту складає 700 000 дол. США (еквів. - 18 332 419 грн.), що відповідає даним бухгалтерського обліку по рахунку 506.
Так, спірною перевіркою встановлено, що згідно з наданими на перевірку первинними та банківськими документами за перевіряємий період станом на 30.06.2018 року повернення позикових коштів за вказаними договорами не відбулося.
Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву, у Акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що з урахуванням вимог підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ТОВ «Світ інструменту Україна» та компанія «EVERTON ENTERPRISES LTD» (Сейшельські острови) є пов'язаними особами, що, зокрема, мало наслідком прийняття оскаржуваних у справі податкових повідомлень-рішень.
Разом з тим, дослідивши Акт перевірки, судом встановлено, що висновок про те, що позивач та Позичальник є пов'язаними особами, стосується не компанії «EVERTON ENTERPRISES LTD», а компанії «Richemont International Holding S.A.».
Суд зауважує, що відповідачем не надано пояснень щодо згадки компанії «Richemont International Holding S.A.» у акті перевірки, оскільки документи, які досліджувалися під час спірної перевірки відповідачем, та долучені до матеріалів справи докази, не містять жодних відомостей щодо господарських відносин між позивачем та компанією «Richemont International Holding S.A.».
В той же час, відповідачем не визнається встановлене судом технічною помилкою, та останнім не заявлено клопотання вважати зазначений у Акті перевірки висновок таким, що не стосується компанії «Richemont International Holding S.A.».
Отже, Акт перевірки в частині встановленого відповідачем порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України пункту 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», П(С)БО 15 «Доходи», П(С)БО 16 «Витрати», що призвело до: завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2017 рік на суму 21 559 526 грн. (в тому числі: 2015 рік на суму 34 815 600 грн., за 2016 на суму 39 860 526 грн., за 2017 рік на суму 21 559 526 грн.); заниження податку на прибуток на загальну суму 12 424 836 грн., в тому числі: за 2015 рік на суму 3 361 683 грн., за 2016 рік на суму 3 179 454 грн.; за 2017 рік на суму 4 423 832 грн., за 1 півріччя 2018 року на суму 1 459 867 грн. ґрунтується на неналежній, недопустимій, недостатній та недостовірній інформації, яка в межах спірних правовідносин входить до предмета доказування, а твердження, викладене у відзиві, яке є підставою заперечення проти позовних вимог відповідача суперечить висновкам Акта перевірки.
Разом з тим, оскільки є ймовірною технічна помилка у назві контрагента, допущена відповідачем в Акті перевірки, та враховуючи, що позивачем та відповідачем в обґрунтування процесуальних заяв по суті справи зазначено саме про встановлені ГУ ДФС у м. Києві порушення податкового законодавства України внаслідок відносин саме з компанією «EVERTON ENTERPRISES LTD», суд дійшов висновку щодо необхідності оцінки встановлених відповідачем порушень з цим контрагентом.
Щодо результатів перевірки дотримання податкового законодавства з податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.
Згідно з пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно з підпунктом 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
Так, спірною перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року ТОВ «Світ Інструменту Україна» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 524 999 652 грн.
Зокрема, згідно наданих відповідачу позивачем документів, перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «Світ Інструменту Україна» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року встановлено їх заниження на загальну суму 82 476 021 грн., в тому числі по періодами: за 2015 рік на суму 53 491 618 грн., за 2016 рік на суму 22 708 558 грн., за 2017 рік на суму 6 275 845 грн. та встановлено завищення на загальну суму 13 449 156 грн., в тому числі, за квартал 1 квартал 2018 року на суму 13 449 156 грн, а саме:
- ТОВ «Світ Інструменту Україна» (далі - Позичальник) укладено з компанією «EVERTON ENTERPRISES LTD», Сейшельські острови (далі - Позикодавець) Договір позики від 19.11.2010 року №1/11/2010, метою якого є поповнення обігових коштів ТОВ «Світ Інструменту Україна» та інші цілі, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю Позичальника. Загальна сума кредиту - 10 000 000 дол. США. Строк погашення - 01.12.2015 року. У відповідності до Додаткової угоди від 16.11.2015 року до Договору, строк погашення -31.12.2016 року.
- ТОВ «Світ Інструменту Україна» (далі - Позичальник) укладено з компанією «EVERTON ENTERPRISES LTD», Сейшельські острови (далі - Позикодавець) Договір позики від 10.12.2015 року №10122015, метою якого є поповнення обігових коштів ТОВ «Світ Інструменту Україна» та інші цілі, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю Позичальника. Загальна сума кредиту - 1 000 000 дол. США. Строк погашення - 31.12.2016 року.
Спірною перевіркою встановлено, що за перевірємий період ТОВ «Світ Інструменту Україна» згідно вказаних Договорів позики не повертало грошові кошти компанії «EVERTON ENTERPRISES LTD», Сейшельські острови та розраховано курсові різниці непогашеної суми позики в розрізі вказаних договорів, що збільшила інші операційні витрати, які відображені у Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва та Деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2015 року по 30.06.20018 року, що складає всього 69 026 865 грн., а саме, (витрати +) за 2015 рік - 53 491 618 грн., за 2016 рік - 22 708 558 грн., за 2017 рік - 6 275 845 грн., (доходи -) за 1 півріччя 2018 року - 13 449 156 грн.
Посилаючи на Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 21, 15, 16, та пункт 14.1.159 пункту 14.1 статті ПК України, ГУ ДФС у м. Києві дійшов висновку, що ТОВ «Світ Інструменту Україна» та компанія «EVERTON ENTERPRISES LTD», Сейшельські острови, є пов'язаними особами, оскільки останні є асоційованими підприємствами, з огляду на що, в порушення податкового законодавства України ТОВ «Світ Інструменту Україна» не включено до складу інших доходів суму капіталізованих курсових різниць (нарахованих на залишки боргових зобов'язань по отриманій позиці, що не виплачувалась (не погашалась)) в результаті чого, встановлено заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 82 476 021 грн.
В свою чергу, позивач заперечує твердження відповідача, що компанія «EVERTON ENTERPRISES LTD» є асоційованим підприємством стосовно позивача.
Згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року №193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736 (далі також - П(С)БО 21), терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: господарська одиниця за межами України - дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України; курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу; операції в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до пункту 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.
Відповідно до пункту 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Положення (стандарту) 21. Курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються у складі додаткового капіталу.
Між тим, відповідно до пункту 9 П(С)БО 21 курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.
Відповідно до пункту 3 П(С)БО 21, пов'язаними сторонами вважаються: підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших осіб; підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.
Згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв, зокрема, для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа; повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії.
Відповідно до пункту 4 П(С)БО23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін», затвердженого наказом Мінфіну України від 18.06.2001 року №303, асоційоване підприємство - підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 Господарського кодексу України, асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб'єктів господарювання - юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною. Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів. Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному капіталі та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України. Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано відповідно до закону.
Відповідно до пункту 3 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Мінфіну України від 26.04.2000 року № 91, суттєвий вплив - повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об'єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути: 1) володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства; 2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства; 3) участь у прийнятті рішень; 4) взаємообмін управлінським персоналом; 5) забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією.
Таким чином, для застосування до позивача та компанії-нерезидента «EVERTON ENTERPRISES LTD», Сейшельські острови, положень пункту 9 П(С)БО, позивач має бути учасником такої компанії та діяльність останньої має перебувати під контролем позивача.
Згідно з додатку 2 «Довідка про загальну інформацію щодо платника податків ТОВ «Світ Інструменту Україна» та його діяльність за період 01.01.2015 року по 30.06.2018 року» до Акта перевірки: «ТОВ «Світ Інструменту Україна» не є засновником (учасником), акціонером інших суб'єктів господарювання; ТОВ «Світ Інструменту Україна» не має відокремлених підрозділів», що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи судом встановлено, що компанія EVERTON ENTERPRISES LTD була учасником TOB «Світ Інструменту Україна» в період з 15.07.2014 року по 28.10.2016 pоку, що підтверджується протоколами № 4 від 20.06.2014 року, № 1 від 25.10.2016 року, договором купівлі-продажу 100% статутного капіталу ТОВ «Світ Інструменту Україна» від 25.10.2016 року та Витягом № 1005917274.
Перевірка відповідачем дотримання ТОВ «Світ Інструменту Україна» податкового законодавства здійснювалася за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, тобто в період, коли учасником позивача була й інша юридична особа - ІНВЕНЧА ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД.
EVERTON ENTERPRISES LTD та ІНВЕНЧА НВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД є різними юридичними особами.
Так, ІНВЕНЧА ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД засновано 26.03.2014 року та зареєстроване за номером 143433, що підтверджується Установчим договором та статутом, Свідоцтвом про правовий статус. Акціонером ІНВЕНЧА ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД є Стефанус Янке, що підтверджується свідоцтвом про посадових осіб.
Згідно Статуту ТОВ «Світ Інструменту Україна», затвердженого Протоколом № 1 від 25.10.2016 року, єдиним засновником даного товариства є ІНВЕНЧА ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД.
В свою чергу, EVERTON ENTERPRISES LTD засноване 10.08.2007 pоку та зареєстроване за номером 039683, що підтверджується Установчим договором та статутом, Свідоцтвом про правовий статус (копія додається). Акціонером EVERTON ENTERPRISES LTD є Сентрбрідж Холдингз Лімітед, що підтверджується свідоцтвом про посадових осіб.
Зважаючи на той факт, що Позикодавцем та одночасно учасником позивача в період з 15.07.2014 року по 28.10.2016 року є EVERTON ENT ERPRISES LTD, відповідач дійшов висновку про те, що при віднесенні курсових різниць, які виникли за договорами позики № 1/11/2010 від 19.11.2010 року та № 10122015 від 10.12.2015 року до доходу або витрат, ТОВ «Світ Інструменту Україна» мав керуватися пунктом 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». За твердженням відповідача, на підставі вказаного положення, ТОВ «Світ Інструменту Україна» мало включити суму курсових різниць до складу іншого доходу.
Разом з тим, проаналізувавши подані позивачем установчі документи, суд дійшов висновку, що пункт 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів не може бути застосований ні до правовідносин ТОВ «Світ Інструменту Україна» та компанії-нерезидента EVERTON ENTERPRISES LTD, ні до порядку визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств ТОВ «Світ Інструменту Україна», зокрема і в розрізі врахування позивачем курсових різниць по позиці в іноземній валюті, наданій компанією-нерезидентом EVERTON ENTERPRISES LTD, з огляду на наступне.
Із змісту пункту 9 П(С)Б0 21 висновується, що наведені правила застосовуються за наявності кількох умов одночасно, а саме проведення розрахунків із господарською одиницею позивача за кордоном та наявність заборгованості такої закордонної господарської одиниці, погашення якої не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі.
Водночас, відповідачем не доведено, а судом встановлено відсутність ознак, що EVERTON ENTERPRISES LTD в перевіряємий період був господарською одиницею позивача, та що позивач був кредитором у досліджуваних відповідачем зобов'язаннях, в той час, як відповідно до змісту Договорів позики від 19.11.2010 року №1/11/2010 та від 10.12.2015 року №10122015, ТОВ «Світ Інструменту України» є Позичальником EVERTON ENTERPRISES LTD.
Відтак, вимоги пункту 9 П(С)БО 21 не поширюються на курсові різниці, які виникають щодо кредиторської заборгованості за Договорами позики від 19.11.2010 року №1/11/2010 та від 10.12.2015 року №10122015 ТОВ «Світ Інструменту України» з EVERTON ENTERPRISES LTD, оскільки останній не є «господарською одиницею за межами України», а саме - не є дочірнім, спільним підприємством, філією, представництвом або іншим підрозділом товариства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України. Також відсутні докази того, що позивач-позичальник по відношенню до нерезидента-позикодавця є інвестором, який має суттєвий вплив на нерезидента; не доведено статусу компанії - нерезидента як асоційованого підприємства позивача.
Отже, в порядку виконання обов'язку, визначеного частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів наявності суттєвого впливу позивача на нерезидента за будь-якою з наведених вище ознак відповідачем суду також не надано.
Таким чином, висновки, викладені в Акті перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства України в частині податку на прибуток, спростовані доказами, наданими позивачем до матеріалів справи, та спірної перевірки, які належним чином не оцінено податковим органом, що мало своїм результатом винесення податкового повідомлення-рішення форми «П» від 11.12.2018 року №0015921401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі за 2015 рік - 34 815 600 грн., за 2016 рік - 39 860 526 грн., за 2017 рік - 21 559 526 грн., яке підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з абзацом 1 пункту 123.1. статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Підпунктом 140.4.2. пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
Відповідно до пункту 31 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.
Згідно висновків Акт перевірки та розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 11.12.2018 року №0015911401 за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 14 690 625, 00 грн. визначено суму штрафних санкцій у розмірі 25%: за 2015 рік 0 грн. (+3361683 грн.), за 2016 рік 794864 грн. (- 3 179 454 грн.), за 2017 рік 5 529 790 грн. (-4423832 грн.), за 1 півріччя 2018 року 364967 грн. (-1459867 грн.).
Таким чином, як похідна вимога підлягає задоволенню визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 11.12.2018 року №0015911401 за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 14 690 625, 00 грн., як сума штрафної санкції, оскільки обґрунтування відповідачем порушення податкового законодавства України з податку на прибуток підприємств стосуються не включення позивачем до інших доходів суми капіталізованих курсових різниць внаслідок не погашення позики за досліджуваними судом Договорами EVERTON ENTERPRISES LTD.
Крім того, позивачем надано суду належні та допустимі докази, що підтверджують продовження строку погашення позик за Договорами позики від 19.11.2010 року №1/11/2010 та від 10.12.2015 року №1012015, а саме: Додаткову угоду від 12.11.2018 року до Договору позики від 19.11.2010 року №1/11/2010, відповідно до положень якої, строк погашення позики становить до 31.12.2020 року та Додаткову угоду від 22.12.2016 року до Договору позики від 10.12.2015 року №1012015, відповідно до положень якої, строк погашення позики становить до 31.12.2019 року, що додатково свідчить про необґрунтованість доводів відповідача, викладених у Акті перевірки та не з'ясування обставин операцій між позивачем та компанією-резидентом в повному обсязі.
Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення форми «С» від 11.12.2018 року №0063721409, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунку фінансових санкцій ТОВ «Світ Інструменту Україна» за порушення пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637 із змінами, на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушенням норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95 (далі також - Указ №436/95) до позивача застосована штрафна санкція у п'ятикратному розмірі (200 404, 48 грн. *5) у сумі 1 002 022, 40 грн.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положеннями абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 (який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 20.06.2019 року № 418/2019) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
06.07.1995 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПК, не допускається.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 2.6 Положення № 637 (яке втратило чинність 05.01.2018 року згідно з постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148) установлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци перший - третій цього пункту).
Абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 встановлювалась відповідальність за порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Водночас прийнятим 06.07.1995 року Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» також установлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги). Перелік таких порушень та санкції визначені розділом V «Відповідальність за порушення вимог цього Закону».
Так, пунктом 8 частини першої статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті.
Питання застосування наведених вище норм було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду (постанова від 20.05.2020 року у справі №1340/3510/18).
У зазначеному судовому рішенні викладено висновок про те, що оскільки шляхом прийняття Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.
Від зазначеної позиції не відступив і Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 року у справі №520/795/19.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» від 11.12.2018 року №0063721409 зв'язку із протиправним застосуванням санкцій на підставі абзацу 3 статті 1 Указу №436/95, що є самостійною підставою для задоволення цієї позовної вимоги та нівелює необхідність дослідження та надання оцінки встановлених відповідачем порушень по суті.
Щодо долучених позивачем двох ідентичних за змістом висновків експерта від 22.01.2019 року №1/1/2019 та від 25.03.2019 року №1/3-2019, складених судовим експертом Приходько Наталією Григорівною (свідоцтво від 28.09.2012 року 31589, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) щодо висновків, викладених у Акті від 13.11.2018 року №629/26-15-14-01-01/37311013.
Згідно частини другої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Ознайомившись із висновками експерта, судом прийнято до уваги викладене в останніх в межах предмета доказування у цій справі.
Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню у повному обсязі.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У матеріалах справи містяться платіжне доручення від 26.03.2019 року №5029, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у загальному розмірі 19 210,00 грн.
З огляду на задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, сплачена сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС України Головне управління Державної податкової служби у м. Києві на користь ТОВ «Світ Інструменту Україна».
Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «П» від 11.12.2018 року №0015921401.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «Р» від 11.12.2018 року №0015911401.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві форми «С» від 11.12.2018 року №0063721409.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) суму судового збору у розмірі 19 210, 00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (код ЄДРПОУ 37311013, адреса: 03148, м. Київ, вул. Сім'ї Стешенків, 1).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (код ЄДРПОУ 37311013, адреса: 03148, м. Київ, вул. Сім'ї Стешенків, 1);
Відповідач: відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Повне рішення суду складено 13.08.2021 року.
Суддя Л.О. Маруліна