ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/248
16 серпня 2021 року м. Київ № 640/7573/21
за позовомОСОБА_1
до 3-тя особаГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві
провизнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про:
визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не сформування та не подачі в Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу та згідно із з квитанцією № 54244644 від 11.02.2021;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві сформувати та подати в Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого помилкового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на суму 17329,54 грн., згідно з квитанцією № 54244644 від 11.02.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2021 р. відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
28.05.2021 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
07.06.2021 року представником 3-ої особи до суду подано пояснення на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
11.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Бізнес-Гарант", яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Алькор" та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, згідно умов якого останнім як покупцем набуто право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 89,6 кв.м., загальною вартістю 1 732 953,60 грн.
Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.02.2021 р.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2231424280000.
При укладенні договору згідно вимог п. 15-3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. №1740 "Про затвердження порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" позивачем сплачено 17329,54 грн. пенсійного збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, про що свідчить квитанція № 54244644 від 11.02.2021 року.
Проте, згідно ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Житло згідно договору купівлі-продажу квартири від 11.02.2021 р. придбавалося позивачем вперше, тому він не являється суб'єктом сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, збір сплачений позивачем помилково.
15.03.2021 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про підготовку подання до органу Державної казначейської служби України на повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості.
Листом від 17.03.2021 р. № 2600-0603-8/42457 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в задоволенні заяви відмовило та рекомендовано звернутися до суду для встановлення правових підстав щодо повернення коштів збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Також позивач зазначає, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 р. № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" при укладенні договору нотаріус не повідомив позивача про можливість подання заяви про те, що він не має та не набував права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Таким чином, позивач звернувся до суду про повернення помилково сплачених коштів після придбання нерухомого майна.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, пояснивши, що позивач не скористався правом при укладенні договору купівлі-продажу встановити факт придбання житла вперше згідно з п. 15-2 постанови від 03.11.1998 р. №1740.
3-я особа - Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві - надало пояснення на позов, згідно яких зазначило, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі, залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Станом на час придбання позивачем нерухомості - 11.02.2021 р. визначено механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Зокрема, 23.09.2020 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", згідно з якою
1. Пункт 15-2 доповнено підпунктами "в" і "г" такого змісту:
"в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.".
2. Пункт 15-3 доповнити абзацом такого змісту:
"Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, придбання житла вперше підтверджується шляхом подання заяви до нотаріуса, який посвідчує відповідний договір, та перевіркою інформації, вказаної у п. 15-2 постанови від 03.11.1998 р. №1740.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження подання позивачем заяви до нотаріуса згідно з п. 15-2 постанови від 03.11.1998 р. №1740, відповідно, нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу відбулося з документальним підтвердженням сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Щодо посилань позивача про те, що нотаріусом не роз'яснено йому можливість подання відповідної заяви, то дотримання нотаріусом вимог законодавства при вчиненні нотаріальних дій не є предметом розгляду по справі.
Також відповідні обставини не можуть бути встановлені під час розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог в даному випадку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 16.08.2021 р.