ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 серпня 2021 року м. Київ № 640/16571/20
Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (Ідентифікаційний номер: 43067985, адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 28/136) з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (Ідентифікаційний номер: 40381452, адреса місцезнаходження: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28), третя особа -Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, яка виразилася в не розгляді питань, що містилися в пунктах 1, 3 - 5, підпунктах 2.2. та 2.3 пункту 2 прохальної частини Повідомлення Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Національного агентства з питань запобігання корупції про системні корупційні дії Голови та членів Правління AT КБ "Приватбанк" переслідування співробітників вищенаведеного Банку - викривачів корупції, а саме:
- "визнати викривачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
- Надати AT КБ "Приватбанк" приписи про:
- Відзив подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за його відмову від поїздки у відрядження;
- Скасування рішення Правління AT КБ "Приватбанк" від 28.10.2019, оформленого Протоколом № 45 по пункту 27 порядку денного, яким постановлено зобов'язати працівників Напрямку "Credit collection" виконувати завдання та доручення інших осіб, окрім Керівника цього Напрямку ОСОБА_1 ;
- Звернутися до Кабінету Міністрів України з поданням про звільнення Голови Правління AT КБ "Приватбанк ОСОБА_8, Членів Правління ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вказану вище системну корупційну діяльність, та усіх членів Наглядової Ради AT КБ "Приватбанк" - за укривання цієї діяльності вищенаведених осіб;
- Звернутися до правоохоронних органів із заявою про злочин керівництва AT КБ "Приватбанк", що виразилося у безпідставному залученні до захисту, нібито, правових інтересів Банку в Україні та за кордоном різних юридичних компаній, при наявності в Банку фахівців самої вищої кваліфікації, які б мали виконати цю роботу за заробітну платню, що їм виплачується, та безпідставної виплати вищенаведеним структурам в якості гонорару сотень мільйонів гривень;
- Звернутися до суду з позовами до вищенаведених юридичних осіб, що безпідставно збагатилися за рахунок AT КБ "Приватбанк" внаслідок вказаних вище корупційних дій, про повернення цих коштів цьому державному банку.";
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції невідкладно розглянути по суті вказані вище питання та невідкладно надати Первинній профспілковій організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" вмотивовану відповідь про задоволення її клопотання про вчинення вказаних вище дій, або про відмову в цьому;
- визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, яка виразилася в не наданні AT КБ "Приватбанк" припису про скасування наказів Голови Правління Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" № КТ-БТ-СП-2019-7390857, №КТ-БТ-СП-2019-7390867 від 05.11.2019 про накладання дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції надати AT КБ "Приватбанк" припис про скасування наказів Голови Правління Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" № КТ-БТ-СП-2019-7390857, № КТ-БТ-СП-2019-7390867 від 05.11.2019 про накладання дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при розгляді звернення позивача проявив необґрунтовану бездіяльність, заливши без розгляду питання, що містились в п.п. 1,3-5, п.п. 2.2.та 2.3 пункту 2 прохальної частини повідомлення, чим порушив соціальні права членів профспілки на захист їх прав, як викривачів.
Ухвалою суду від 23 липня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що Національним агентством було виконано всі необхідні юридично значимі дії, передбачені законодавством, необхідні для перевірки вказаних позивачем у заяві обставин, в зв'язку із чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Ухвалою суду від 27 серпня 2020 року до справи залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк".
Третя особа надала письмові пояснення відносно предмету спору, відповідно до яких вважає, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, оскільки належних доказів на рід твердження своїх доводів позивач суду не надав, а повідомлення про можливе корупційне правопорушення, здійснене членами комітету профспілки не підпадає під дію розділу VIII Закону України "Про запобігання корупції" щодо статусу викривача корупції.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
25.11.2019 року до Національного агентства з питань запобігання корупції надійшла заява позивача від 22.11.2019 року за вх № ЗП-4630/19 щодо порушення антикорупційного законодавства Правлінням та Наглядовою Радою АТ КБ "Приватбанк" і про захист викривачів.
За результатами розгляду заяви, відповідачем було направлено листа від 29.11.2019 року №20-27/82492/19, яким позивача було проінформовано про законодавче визначення викривача та гарантії його захисту та запропоновано заявникам надати згоду на розголошення інформації стосовно них, як викривачів.
Листом голови комітету профспілки від 29.11.2019 року були направлені відповідні згоди ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Крім того, 24.06.2020 року відповідачем, додатково до листа від 29.11.2019 року, на адресу позивача була направлена відповідь №23-04/27190/120 від 24.06.2020, в якому , на думку позивача, містилась відмова у вчиненні дій, вказаних зверненні, чим відповідачем була проявлена протиправна бездіяльність.
Вважаючи таку бездіяльність необґрунтованою, позивач був змушений звернутися із даним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII.
За приписами частини першої статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Пунктом 6 частини першої статті 11 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що до повноважень Національного агентства належать здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права, зокрема: приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону; проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм; ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень; інші права, передбачені законом.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції з наступними вимогами:
- "визнати викривачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
- Надати AT КБ "Приватбанк" приписи про:
- Відзив подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за його відмову від поїздки у відрядження;
- Скасування рішення Правління AT КБ "Приватбанк" від 28.10.2019, оформленого Протоколом № 45 по пункту 27 порядку денного, яким постановлено зобов'язати працівників Напрямку "Credit collection" виконувати завдання та доручення інших осіб, окрім Керівника цього Напрямку ОСОБА_1 ;
- Звернутися до Кабінету Міністрів України з поданням про звільнення Голови Правління AT КБ "Приватбанк ОСОБА_8, Членів Правління ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за вказану вище системну корупційну діяльність, та усіх членів Наглядової Ради AT КБ "Приватбанк" - за укривання цієї діяльності вищенаведених осіб;
- Звернутися до правоохоронних органів із заявою про злочин керівництва AT КБ "Приватбанк", що виразилося у безпідставному залученні до захисту, нібито, правових інтересів Банку в Україні та за кордоном різних юридичних компаній, при наявності в Банку фахівців самої вищої кваліфікації, які б мали виконати цю роботу за заробітну платню, що їм виплачується, та безпідставної виплати вищенаведеним структурам в якості гонорару сотень мільйонів гривень;
- Звернутися до суду з позовами до вищенаведених юридичних осіб, що безпідставно збагатилися за рахунок AT КБ "Приватбанк" внаслідок вказаних вище корупційних дій, про повернення цих коштів цьому державному банку.";
Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов, позивач зазначив, що відповідач розглянув по суті лише незначну частину питань, про які йшлося в повідомленні, зокрема- питання, що містились в п.п. 2.1. п. 2 прохальної частини повідомлення. Усі інші питання, викладені у п. 1,3-5, підпунктах 2.2. та 2.3 пункту 2 прохальної частини повідомлення відповідачем було залишено без розгляду та реагування.
Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази зазначає наступне.
Згідно із відповіддю відповідача від 29.11.2019 року за №20-27/82492/19 позивача було повідомлено, що згідно з ч. 1 ст. 53 Закону України "Про запобігання корупції" (в редакції чинної до 01.01.2020) особою, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачем) є особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону іншою особою. Тому особа є викривачем за умов, визначених у ч. 1 ст. 53 Закону.
При цьому жодних винятків щодо віднесення до викривачів тих чи інших осіб за значена стаття у вказаній редакції не містить. З огляду на викладене, для визнання особи викривачем достатнім є лише факт подання нею повідомлення про порушення вимог Закону іншою особою, при цьому Закон не передбачає будь-якого підтвердження статусу викривача.
Таким чином, твердження позивача про те, що Національним агентством не було розглянуто питання, викладене у п. 1 звернення про визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 викривачами, спростовується вищезазначеним листом.
Крім того, суд звертає увагу, що вказаними особами листом від 29.11.2019 року було надано згоду на розголошення їх даних, як викривачів, що свідчить про реалізацію відповідачем наданих йому законодавством повноважень та відсутності прояву бездіяльності з цього питання.
Позивач зазначає, що питання, викладене у п.2.1 звернення відповідачем було розглянуто по суті та відносно нього надана відповідь у листі від 24.06.2020 року, відтак, з урахуванням того, що позивач не оскаржує надану відповідь у частині п.2.1, суд вказану вимогу не розглядає.
Що стосується усіх інших питань, викладених у п. 1,3-5, підпунктах 2.2. та 2.3 пункту 2 прохальної частини повідомлення, суд погоджується із висновками позивача про те, що відповідачем в цій частині заявлені вимоги було залишено без розгляду та реагування.
Так, відповідно до змісту листа від 29.11.2019 року вбачається, що жодних відповідей на питання, поставлені у п. 1,3-5, підпунктах 2.2. та 2.3 пункту 2 прохальної частини повідомлення відповідачем відповідь не надавалась.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність повноважень у розгляді окремих питань, зазначених позивачем, суд до уваги не приймає, оскільки про такі обмеження відповідач не повідомляв позивача, зокрема у листі від 29.11.2019 року, та не роз'яснював право останнього звернутися із такими питання до інших органів державної влади.
Таким чином, судом встановлено, що Національним агентством з питань запобігання корупції була проявлена необґрунтована бездіяльність в частині ненадання повної та об'єктивної відповіді на повідомлення позивача.
Щодо решти позовних вимог, то суд враховує наступне.
У разі, коли суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Важливо розуміти, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за органом виконавчої влади, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши орган виконавчої влади дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу певну свободу розсуду при прийнятті рішення.
Таким чином, суд не наділений повноваженнями підміняти собою суб'єкт владних повноважень при прийнятті певного рішення та не може втручатись у дискреційні повноваження такого суб'єкта.
Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив передбачене рішення.
За таких обставин вимога позивача про зобов'язання Національне агентство з питань запобігання корупції надати AT КБ "Приватбанк" припис про скасування наказів Голови Правління Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" № КТ-БТ-СП-2019-7390857, № КТ-БТ-СП-2019-7390867 від 05.11.2019 про накладання дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є втручанням у дискреційні повноваження відповідача та не підлягає задоволенню.
У свою чергу. відповідно до приписів ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Аналогічна правова норма регламентована ст.5 КАС України, якою визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. При цьому, згідно з вимогами ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що саме позивач, звертаючись до суду з позовною заявою вирішує, чи порушуються його права, свободи та інтереси рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, а суд за результатом розгляду справи вирішує чи є ці доводи обґрунтованими та чи підлягають захисту судом порушені права, свободи та інтереси особи, яка звернулась до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи учасників справи стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 72-77, 139,143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Адміністративний позов Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (Ідентифікаційний номер: 43067985, адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 28/136) задовольнити частково;
2. Визнати протиправною бездіяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, яка виразилася в не наданні відповіді на питання, що містилися в пунктах 3 - 5, підпунктах 2.2. та 2.3 пункту 2 прохальної частини заяви Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" від 22.11.2019 року.
3. Зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції розглянути по суті вказані питання, що містяться в пунктах 3 - 5, підпунктах 2.2. та 2.3 пункту 2 прохальної частини заяви Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" від 22.11.2019 року та надати Первинній профспілковій організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" вмотивовану відповідь відповідно норм чинного законодавства України.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (Ідентифікаційний номер: 43067985, адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 28/136) понесені судові витрати у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (Ідентифікаційний номер: 40381452, адреса місцезнаходження: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа