ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 липня 2021 року м. Київ № 640/9247/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Дьяченко О.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача: Данилюка С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін матеріали адміністративної справи
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови № 64007264 від 17.03.2021
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - позивач, ГУ ПФУ у Київській області) з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу від 17 березня 2021 року у ВП № 64007264.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення без поважних причин є протиправною, оскільки Головним управлінням виконане Рішення Окружного адміністративного суду по справі № 640/19137/19 в межах покладених судом зобов'язань в повному обсязі, на підтвердження чого ГУ ПФУ у Київській області надано копію перерахунку пенсії за пенсійною справою № N/A201 ( ОСОБА_1 ) відповідно до якого можна встановити, що позивачу перераховано пенсію. У свою чергу з розрахунку на доплату до пенсії можна прослідкувати, що перерахунок пенсії було проведено з 05 березня 2019 року, що також було передбачено Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/19137/19. Разом з тим, позивач вказує, що Головним управлінням виконано рішення суду у зазначений спосіб не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишено без руху та надано п'ятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/9247/21 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 01 червня 2021 року об 11:30 год.
Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання від 01.06.2021, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання в адміністративній справі № 640/9247/21 фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Розгляд справи перенесено на 29.06.2021 на 11 год. 30 хв.
Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання від 29.06.2021, у зв'язку з тим, що суддя Аблов Є. В. знаходиться в нарадчій кімнаті по іншій справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в адміністративній справі № 640/9247/21 не здійснювалось. Розгляд справи перенесено на 20.07.2021 на 13 год. 00 хв.
У судовому засідання 20.07.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року у справі № 640/19137/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахунку пенсії за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року з урахуванням 75% суми підвищення пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії та раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання Рішення Окружним адміністративним судом міста Києва 22.10.2020 видано виконавчі листи за № 640/19137/19.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. 29.12.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64007264 з виконання виконавчого листа № 640/19137/19 від 22.10.2020 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії та раніше виплачених сум.
За твердженнями позивача, Листом від 15.01.2021 № 1000-0901-7/5954 Головне управління повідомило державного виконавця, що на виконання зазначеного рішення суду здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 у порядку, визначеному судовим рішенням, за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року. Розмір пенсії після проведеного перерахунку становить 5 098, 30 грн. На підтвердження зазначених обставини надано копію перерахунку пенсії за пенсійною справою № N/A201 ( ОСОБА_1 ) відповідно до якого можна встановити, що позивачу перераховано пенсію. Сума доплати по перерахунку за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року становить 3 832, 88 грн.
17.03.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. за невиконання рішення без поважних причин.
Позивач, вважаючи, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу від 17 березня 2021 року у ВП № 64007264 є протиправною та підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі по тексту також - Закон № 1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Суд зауважує, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64007264 з виконання виконавчого листа № 640/19137/19 від 22.10.2020 29 грудня 2020 року. Разом з тим, постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. за невиконання рішення без поважних причин старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. винесено 17 березня 2021 року, що свідчить про порушення державним виконавцем строків, встановлених законом для перевірки виконання рішення боржником у розумінні приписів ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) та відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).
Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. 29.12.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64007264 з виконання виконавчого листа № 640/19137/19 від 22.10.2020 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії та раніше виплачених сум.
Листом від 15.01.2021 № 1000-0901-7/5954 Головне управління повідомило державного виконавця, що на виконання зазначеного рішення суду здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 у порядку, визначеному судовим рішенням, за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року. Розмір пенсії після проведеного перерахунку становить 5 098, 30 грн. На підтвердження зазначених обставини надано копію перерахунку пенсії за пенсійною справою № N/A201 ( ОСОБА_1 ) відповідно до якого можна встановити, що позивачу перераховано пенсію. Сума доплати по перерахунку за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року становить 3 832, 88 грн. Крім того, у вказаному Листі Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначено, що погашення заборгованості з пенсійних виплат відповідає механізму погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, який встановлений Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
Разом з ти, 17.03.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. за невиконання рішення без поважних причин.
У цьому контексті суд зауважує, що Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі по тексту - Порядок № 649), який передбачає вчинення пенсійним органом (боржником) певних дій, які спрямовані на погашення заборгованості. Крім того, відповідно до пункту 1 цього ж Порядку визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Пунктом 2 Преамбули вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Згідно з пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Пунктом 6 Порядку №649 передбачено, що перевірку обґрунтованості розрахованої суми, що підлягає виплаті органом Пенсійного фонду України при виконанні судового рішення, проводить у Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - «комісія»).
Згідно пункту 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
При цьому, пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Таким чином, Порядком №649 визначено спеціальну процедуру проведення погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, зокрема відповідні дії, які повинен вчинити боржник щодо виконання рішень судів певної категорії.
Судом встановлено, на Головним управлінням Пенсійного фонду у Київській області разом з Листом від 15.01.2021 № 1000-0901-7/5954 надано відповідачу копію довідки про нараховані суми на виконання рішення суду пенсійна справа № N/A201 ( ОСОБА_1 ) за період з березня 2019 року по вересень 2019 року та копію витягу з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою на ОСОБА_1 .
Крім того, за наслідком дослідження матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що в матеріалах справи наявна копія Листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 18.01.2021 № 1000-0901-7/6792, відповідно до якого Головне управління повідомляє державного виконавця, що на виконання рішення суду у справі № 640/19137/19 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 у порядку, визначеному судовим рішенням, за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року. Розмір пенсії після проведеного перерахунку становить 5 098, 30 грн. Сума доплати по перерахунку за період з 05 березня 2019 року по 04 вересня 2019 року становить 3 832, 88 грн., яку буде виплачено згідно з Постановою КМУ № 649. Також вказано про повідомлення державного виконавця щодо виконання рішення суду у справі № 640/19137/19 Листом від 15.01.2021 № 1000-0901-7/5954.
Суд звертає увагу, що державним виконавцем не надано оцінки доказам, які були надані боржником листом за вих. 1000-0901-7/5954, до якого долучено копію довідки про нараховані суми на виконання рішення суду пенсійна справа № N/A201 ( ОСОБА_1 ) за період з березня 2019 року по вересень 2019 року та копію витягу з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою на ОСОБА_1 . Відтак, судом встановлено, що відповідачем не проаналізовано виконання/невиконання/часткове виконання рішення суду боржником згідно цих доказів. Водночас, в оскаржуваній постанові зазначається лише про надходження Листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 18.01.2021 № 1000-0901-7/6792.
З системного аналізу статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що покладення на боржника негативних наслідків у вигляді грошового стягнення (штрафу) може бути застосовано виконавцем у разі невиконання рішення без поважних причин у встановлений виконавцем строк.
«Поважність причин» це оціночне поняття.
Поважні причини - це обставини, що діють на волю суб'єкта, з яким законодавець пов'язує звільнення цього суб'єкта від виконання покладених на нього обов'язків або від визначених законодавством негативних наслідків його поведінки.
До поважних причин можуть бути віднесені будь-які обставини навколишнього світу. Це можуть бути як дії фізичних або юридичних осіб, так і явища, які не залежать від волі людини. Такі обставини мають впливати на волю суб'єкта відповідних правовідносин. Саме внаслідок дії цих обставин, що виникли раптово або закономірно, він не має змоги належним чином виконувати покладені на нього обов'язки.
Обставини, що визначаються законом як поважні причини, звільняють суб'єкта цих правовідносин від виконання покладених на нього обов'язків або негативних для нього наслідків.
Суд звертає увагу на правову позицію, викладену Постанові Верховного Суду у справі № 160/4615/19 від 17 серпня 2020 року. Так, Верховний Суд Даючи наголосив, що даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом), і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У зв'язку з чим варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Верховний Суд зауважив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений держаним виконавцем.
Разом з цим, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вказуючи в оскаржуваній постанові, що штраф накладено «за невиконання рішення суду», державний виконавець не вказує про наявність або ж відсутність поважних причин у боржника, у зв'язку з чим, як вважає відповідач, боржником не виконано рішення суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доведеності правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03056, м. Київ, вул. Олекси Тихого, 32, ЄДРПОУ 34691374) про визнання протиправною та скасування постанови № 64007264 від 17.03.2021- задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу від 17 березня 2021 року у ВП № 64007264.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.В. Аблов