справа№380/10420/21
17 серпня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ГУ ДПС у Львівській області (79003, Львівська обл.,м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35,код ЄДРПОУ 43143039), Державної податкової служби України (04053, Київська обл., м. Київ, Львівська площа, буд. 8 код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області №2468975/2526800054 від 15.03.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.02.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 01.02.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного направлення (подання) такої податкової накладної до контролюючого органу на реєстрацію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення, яке, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ним як платником податків на виконання вимог п.п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України, надано всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних. На думку позивача, сукупність наявних первинних документів підтверджує реальність операцій, їх фактичне виконання, в той час, коли з документів ДПС України не вбачається, у чому саме полягають порушення податкового законодавства. Тому рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним і підлягає скасуванню з відновленням прав позивача. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 01.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
На виконання ухвали суду представник Головного управління ДПС у Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.02.2021 №9038611684 зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація спірної податкової накладної №1 від 01.02.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.1, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Крім цього, в обгрунтування своєї правової позиції відповідач також посилається на те, що відповідно до рішень комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення накладних №2468974/2526800054 від 15.03.2021 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 01.02.2021 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Відповідач, Державна податкова служба України, заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надав.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.11.1992р.. номер запису 23970170000000753, є платником податку на додану вартість з 22.10.2001р.. платником єдиного податку 3 групи (3% до доходу).
Між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та ТзОВ «ВІТЛЕС» (Замовник) укладено договір про надання послуг (транспортних та/або експедиційних) від 02.01.2020 року №02-01 (надалі -Договір). Відповідно до даного Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику транспортні та/або експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, а Замовник зобов'язується забезпечити завантаження транспортного засобу, приймати вантаж та вчасно проводити оплату за надані послуги.
За результатами господарської операції відповідно до вищезазначеного Договору складено податкову накладну №1 від 01.02.2021 на суму 90 720,00 грн. у тому числі ПДВ 15 120,00 грн.
26.02.2021р. було позивачем Квитанцію №9038611684, у якій зазначено: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО, РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА», зокрема вказано, що відповідно до П. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація №1 від 01.02.2021 р. зупинена та зазначено «Коди УКТЗДД/ДКПП товару/послг 49.41.1 відсутні, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одночасно запропоновано надати пояснення та або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної ПН, які достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
05.03.2021 р позивачем було направлено в електронному вигляді через систему електронного документообігу "M.E.Doc" до контролюючого органу Повідомлення №2 від 05.03.2021р. до якого додано скан копії документів про підтвердження фактичності та реальності здійснення операцій на підтвердження інформації, зазначеної в ПН№1 від 01.02.2021р, а саме: Інформація про ФОП ОСОБА_1 ; Договір про надання послуг,ТТН, рахунок, Акт надання послуг №6 від 01.02.2021р.: техпаспорта автомобілів: витяг з ЄДР.
Підтвердженням чого, що були фактично і реально надані послуги є підписаний 01.02.2021р. Акт надання послуг, що є підставою для реєстрації ПН №1 від 01.02.2021р., керуючись н. 187.1 ст. 1 87 ПК У країни.
За результатами розгляду поданих через систему електронного документообігу "M.E.Doc" Комісією ГУ ДПС у Львівській області Рішенням №2468975/2526800054 від 15.03.2021р. було відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 01.02.202021.
Згідно з Рішенням Комісії ГУ ДПС у Львівській області від №2468975/2526800054 від 15.03.2021 р.. підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.02.2021 р.в ЄРПН є" Ненадання платником податку копій документів".
В подальшому Рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області № 2468975/2526800054 від 15.03.2021р. оскаржено в адміністративному порядку, а саме: 23.03.2021р. до ДПС України подано Скаргу на Рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області № 2468975/2526800054 від 15.03.2021 р. про відмову у реєстрації ПН№1 від 01.02.2021р. в ЄРПН та документи, що підтверджують фактичність реальність здійснення наданих послуг.
За результатами розгляду. Комісією ДПС України винесено Рішення №13953/2526800054/2 від 29.03.2021 р. про залишення скарги без задоволення та рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному pеєстрі податкових накладних без змін. Підставою прийняття такого рішення зазначено "ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів, в т.ч. рахунки-фактури/інвойси": банківських виписок.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач метою захисту свого порушеного права звернувся до суду за захистом із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Для вирішення спору суд урахував вимогу абзацу другого ст.19 Конституції України діяти в порядку, межах і спосіб, що визначені законом.
Спірні відносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Згідно з окремими положеннями п.19-1.1 ст.19 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість тощо.
Відповідно до п.2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з підп.14.1.242 п.14.1 ст.14 ПК України технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
Отже, саме відповідач 2 уповноважений забезпечити прийняття та реєстрацію ПН в ЄРПН.
Відповідно до окремими вимогами п.201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5 вказаного Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.п.25, 26 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок №520.
Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу згідно з п.44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Отже, відповідні комісії не обмежені переліком документів, що надаються платниками у разі зупинення реєстрації ПН та зобов'язані проаналізувати зміст посвідчуваних ними відомостей, звірити дані, у т.ч. з наявною податковою інформацією.
Згідно з п.п.3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі,може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Виконання вказаної норми платником полягає не у формальному підході, а є орієнтиром для спростування платником виявлених автоматизованою системою моніторингу ознак ризиковості.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - ЗУ №996-XIV) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність згідно зі ст.4 ЗУ №996-XIV ґрунтуються на таких принципах:
повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі;
нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;
інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 ЗУ №996-XIV є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст.1 ЗУ №996-XIV).
Зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Отже, для правильного ведення податкової звітності документи бухгалтерського обліку повинні відображати дійсну господарську операцію, внаслідок якої суб'єкти господарювання отримують зміни в майновому стані. Складання первинних документів та формування податкової звітності щодо правочинів, які реально не відбувалися, є податковим порушенням.
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі виявлення однієї зі вказаних трьох підстав:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Перевіряючи обґрунтованість спірних рішень та їх відповідність законодавчим підставам, суд урахував, що позивач надавав відповідачу 1 письмові пояснення та документи, які, на його думку, підтверджували реальність операцій, щодо яких виписана ПН для надання послуг.
Так, на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності позивачем надано копії Інформація про ФОП ОСОБА_1 ; Договір про надання послуг,ТТН, рахунок, Акт надання послуг №6 від 01.02.2021р., техпаспорта автомобілів; витяг з ЄДР.
Оскільки договори, платіжні доручення відповідачу 1 надавалися під час зупинення ПН, вказані в спірних рішеннях підстави - ненадання документів з урахуванням специфіки та типових форм не відповідає дійсним обставинам спору та вимогам закону.
Операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, відповідно до підп. "а" п. 185.1 ст185 ПК України є об'єктом оподаткування ПДВ.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1. ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг згідно з п.188.1 ст.188 ПК України визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Абзацом першим п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
ПН згідно з п.201.7 ст.201 ПК України складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Абзацом першим п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Отже, дії продавця щодо реєстрації в ЄРПН ПН щодо продажу товару, виписаної за правилом першої події, є виконанням встановленого законом обов'язку.
Встановлені обставини спору свідчать про дотримання позивачем вказаного вище обов'язку зі складання ПН, у зв'язку з виникненням у нього на підставі закону податкових зобов'язань з ПДВ.
Проаналізувавши вказані вище обставини і факти в сукупності, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем 1 вимог п.5 Порядку №520 для винесення спірних рішень. Тому позовні вимоги визнати спірні рішення протиправними та скасувати обґрунтовані та підлягають задоволенню. Належним та ефективними способом відновлення порушених прав є зобов'язання відповідача 2, як адміністратора ЄРПН, зареєструвати вказані вище ПН датами їх подання.
Зважаючи на результат вирішеного спору згідно з ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою, підтверджені квитанцією від 25.06.2021 №ПН1259310 на 2270,00грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, які порушив заявлені права позивача.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ГУ ДПС у Львівській області (79003, Львівська обл.,м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35,код ЄДРПОУ 43143039), Державної податкової служби України (04053, Київська обл., м. Київ, Львівська площа, буд. 8 код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2468975/2526800054 від 15.03.2021, про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.02.2021 року Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, Київська обл., м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) податкову накладну № 1 від 01.02.2021 року, датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Р.М. Брильовський