справа №380/8653/21
16 серпня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) 31.05.2021 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного правління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з вимогою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до уповноваженого управління казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 9533,90 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка повідомила таке (а.с.1-4): 17.12.2020 уклала договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким вона придбала нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Для посвідчення цього договору нотаріусом позивачка сплатила на бюджетний рахунок, за яким відповідач контролює справляння надходжень до державного бюджету, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у сумі 9533,90 грн. Позивачка вважає, що сплатила збір помилково, оскільки на підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не повинна була сплачувати з цієї операції збір у розмірі 1% від вартості квартири, оскільки 17.12.2020 вона придбала житло вперше. Позивачка звернулася до органу ПФУ про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та листом отримала відмову. Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо повернення помилково сплачених коштів, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Суд ухвалою від 07.06.2021 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, за наявними матеріалами. З огляду на неподання відповідачем витребуваних доказів суд ухвалою від 13.07.2021 продовжив строк розгляду страви до 16.08.2021 включно (а.с. 40-41).
Відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області, надіслало суду відзив на адміністративний позов (а.с.26-29), просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
12.08.2021 на вимогу суду відповідач надав суду копії заяви ОСОБА_1 про повернення збору з усіма додатками (а.с.44-56).
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
17.12.2020 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) уклала договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким придбала нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11-14). Для посвідчення цього договору позивачка нотаріусом сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у сумі 9533,90 грн. на бюджетний рахунок управління Державної казначейської служби України у Личаківському районі м. Львова Львівської області, що підтверджується квитанцією №153 від 17.12.2020 (а.с.16). Зазначений об'єкт нерухомого майна зареєстрований за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом №2222481546101 від 17.12.2020 (а.с. 15).
ОСОБА_1 вважає, що 17.12.2020 безпідставно сплатила збір у сумі 9533,90 грн., оскільки цього дня вперше придбала житло, тому на підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона не повинна була сплачувати з цієї операції збір у розмірі 1% від вартості квартири, оскільки вперше придбала житло.
Адвокат Маліцький Д.В. в інтересах ОСОБА_1 12.04.2021 звернулася до територіального органу ПФУ із заявою від 07.04.2021 про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.46-47), до котрої додав копії:
- документа, що підтверджує повноваження адвоката (ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність а.с. 52,53);
- квитанції АТ «Ощадбанк» №153 від 17.12.2020 про сплату 1% збору - 9533,90 грн. на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 51);
- договору купівлі-продажу від 17.12.2020 (а.с. 48-49);
- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.50).
ГУ ПФУ у Львівській області скерувало представнику ОСОБА_1 відмову, оформлену листом №1300-5604-8/37194 від 23.04.2021 (а.с.8-9), обґрунтовану так:
з 26.09.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». Зокрема, з 26.09.2020 визначено, що відповідно до підпунктів «б», «в» і «г» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740 від 03.11.1998, збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Абзацом 4 пункту 15-3 цього абзацу передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки долучені заявницею до заяви документи не підтверджують факту придбання нерухомого майна вперше, тому немає підстав, тому немає підстав формувати подання на повернення коштів, як помилково сплачених.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та міркуваннями щодо їх застосування:
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97).
Законом України від 15.07.1999 № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19.08.1999, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту:
« 9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. В статті 2 Закону № 400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з пунктом 153 Порядку № 1740 (в редакції, що діяла до 26.09.2020) нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Пунктом 18 Порядку № 1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платника податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» передбачалось, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна, бюро технічної інвентаризації повинні були здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно. У Прикінцевих положеннях Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 №1952-IV Кабінет Міністрів України зобов'язувався забезпечити здійснення поетапного введення в дію Державного реєстру прав з передачею в установленому порядку інформації бюро технічної інвентаризації щодо об'єктів нерухомості місцевим органам державної реєстрації прав у міру їх готовності до виконання зазначених повноважень.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 01.07.2004 №1952-IV (у редакції Закону України від 26.11.2015 №834-VIII, з наступними змінами та доповненнями чинними на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій (частина перша). Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (частина п'ята).
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 глави I Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Згідно з пунктом 10 Порядку №787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
З наведених вище нормативних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка цього збору становить один відсоток від вартості майна.
Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 26.09.2020 механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не функціонував.
Так, ще 13.12.1999 Міністерство юстиції України та Пенсійний Фонд України з метою встановлення єдиної нотаріальної практики з питань застосування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 15 липня 1999 року N 967-XIV (967-14) листом № 34-1712/1851 повідомили таке:
«… Слід також мати на увазі, що відповідно до Закону від сплати збору звільняються громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на отримання житла або придбавають житло вперше.
Для документального підтвердження пільг громадян щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування нотаріусом може бути прийнята довідка органу, який здійснює поліпшення житлових умов, що свідчить про перебування громадянина-покупця у черзі на поліпшення житлових умов.
Поряд з цим на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та, відповідно, органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставини первинного придбання житла. У зв'язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся до Конституційного Суду України за офіційним тлумаченням норми пункту 9 статті 1 згаданого Закону в частині встановлення механізму звільнення громадян, що вперше придбавають житло, від сплати збору.
Враховуючи наведене, вважаємо що тимчасово до вирішення зазначеного питання Конституційним Судом України нотаріус може прийняти в якості документа, що підтверджує вказану пільгу, довідку органу Пенсійного фонду України.».
Голова правління Пенсійного фонду України в 1999 році звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 15 липня 1999 року № 967-XIV, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Необхідність в офіційному тлумаченні Голова правління Пенсійного фонду України обґрунтовував невизначеністю змісту зазначеного терміна, що «практично унеможливлює застосування пільг, встановлених цим Законом, призводить до чисельних скарг громадян, які купують житло, знижує ефективність справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та призводить до поглиблення критичної ситуації з виплатою пенсій».
Конституційний Суд України ухвалою від 23.03.2000 відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за поданням Голови правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Конституційний Суд України вказав, що порушене у поданні питання виходить за межі його компетенції та може бути вирішено лише шляхом внесення відповідної зміни до закону, оскільки суб'єкт подання фактично просив визнати шляхом офіційного тлумачення, що пільга щодо звільнення від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі придбання житла вперше встановлена тільки для «малозабезпечених громадян та молодих сімей, які за рахунок власних коштів знімають з держави тягар соціальних витрат та забезпечення цих категорій громадян житлом».
Суд дослідив проблему практичної реалізації пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 громадянами, що вперше придбавають житло, за період до вересня 2020 року включно та з'ясував таке:
З 1999 до 26.09.2020 в Україні не існувало дієвої процедури підтвердження факту придбання житла вперше. Порядок № 1740 визначив, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому Порядок №1740 не визначав, хто та у який спосіб може прийняти рішення про те, що фізична особа придбаває майно вперше та, відповідно, не є платником збору з цієї операції. Адміністративна практика підтвердження факту придбання громадянами житла вперше органами ПФУ відсутня. Тому громадяни, які придбавали житло вперше, спочатку сплачували збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (щоб уникнути відмови у вчиненні відповідної нотаріальної дії), а після нотаріального посвідчення договору зверталися про повернення витрачених на сплату збору коштів як помилково сплачених. Територіальні органи ПФУ, що контролюють сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послідовно відмовляли громадянам у поверненні коштів, посилаючись на відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно.
Суди в цій категорії спорів послідовно задовольняли позови громадян, що стверджували, що придбали житло вперше. Так, суди зобов'язувати органи ПФУ сформувати подання про повернення помилково сплаченого збору з метою подальшого скерування цього подання в територіальні органи Державного казначейства України для повернення громадянину коштів (для прикладу: ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 №К/9991/37325/11 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/43667817), №К/800/41597/14 від 20.08.2015 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/49438856), від 25.06.2015 №К/800/17652/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/45986687), від 08.02.2017 №К/800/40236/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64920433). Аналогічну правову позицію зайняв і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова від 30.01.2018 по справі №819/1498/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71911510), постанова від 28.11.2018 по справі №813/1126/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/78191908). Мотиви судових рішень зводилися до того, що відсутність законодавчого механізму довести обставину придбання житла вперше на стадії нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири змушує людину сплатити цей збір, інакше їй відмовлять у вчиненні згаданої нотаріальної дії. Надалі органи ПФУ, котрі не мають достовірного законодавчого механізму перевірки твердження про придбання житла вперше, відмовляють фізичній особі у видачі подання про повернення з бюджету помилково сплаченого збору. Суди відхиляли доводи ПФУ про відсутність відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше з тих мотивів, що саме держава повинна створити такий механізм, а не перекладати тягар його відсутності на фізичну особу, що не є платником збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
Ситуація докорінно змінилася 26.09.2020, коли набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», відповідно до якої затверджено такі зміни, що вносяться до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій:
1. Пункт 15-2 доповнити підпунктами "в" і "г" такого змісту:
"в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.".
2. Пункт 15-3 доповнити абзацом такого змісту:
"Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку №1740 держава створила дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У цьому випадку саме фізична особа повинна довести, що помилилася, коли зайво сплачувала збір, а не перекладати тягар доказування своєї помилки на державу, котра створила цілком доступний та дієвий механізм доказування цієї обставини.
Вертаючись до оцінки фактичних обставин цієї справи суд керується такими міркуваннями:
- подана позивачкою заява від 07.04.2021 не містить передбачених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 обов'язкових тверджень-декларацій про те, що ОСОБА_1 до 17.12.2020 (дата посвідчення договору купівлі - продажу квартири) не набувала права власності на житло в спосіб приватизації, успадковування, приймання в дар, придбання як частки в спільному майні подружжя;
- до заяви від 07.04.2021 не додано дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що повинні підтверджуватися довідками з місць проживання (після 1992 року);
- до заяви від 07.04.2021 не додано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих прав власності на житло.
Отже, поданий ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив заявниці у формування подання про повернення коштів з бюджету. За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд також вважає за необхідне роз'яснити позивачці, що суд у цій справі перевірив обґрунтованість відмови ГУ ПФУ у Львівській області, наданої листом від 23.04.2021 №1300-5604-8/37194. Проте це рішення суду не перешкоджає позивачці повторно звернутися до територіального органу ПФУ із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачкою витрати на сплату судового збору покладаються судом на неї.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачкою судові витрати покласти на неї.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.