Іменем України
17 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3150/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
-визнати противоправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 17.08.2020 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 ;
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати позивачу не отриманої пенсії за період з 10.08.2020 по 18.01.2021;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії за період з 10.08.2020 по 18.01.2021 у сумі 77427 грн;
-відповідно до ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України звернути рішення суду до негайного виконання;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили (а.с.1-3).
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
Позивач є пенсіонером за віком згідно ст.8 Закону України "Про престижність шахтарської праці". Як внутрішньо переміщена особа позивач перебуває на обліку у УПФУ Станично-Луганського району Луганської області, де і отримує пенсію. 10.08.2020 позивач звернувся з заявою до УПФУ Станично-Луганського району Луганської області за призначенням пенсії на пільгових умовах за списком 1. 17.08.2020 було прийняте рішення про відмову, оскільки за розглядом доданих до заяви документів про підтвердження страхового стажу: трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.1988 дати заповнення; військового квитка НОМЕР_2 від 14.12.1988; диплому НОМЕР_3 від 15.07.1988 з'ясовано, що запис по батькові (російською мовою) на титульній сторінці трудової книжки та військового квитка не відповідає даним паспорту, тому дані трудової книжки та військового квитка не можливо врахувати при розрахунку страхового стажу. Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 16 жовтня 2020 року у справі № 426/7117/20 встановлено факт належності трудової книжки НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 (мовою оригіналу) - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Апеляційної скарги на рішення суду подано не було, рішення суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 426/7117/20 набуло чинності 19.11.2020. Позивач зазначив, що 08.12.2020 на особистому прийомі головний спеціаліст Управління повідомила про те, що рішення суду, яке набуло чинності надійшло до управління та найближчим часом питання про призначення чи відмові у призначенні пенсії буде розглянуте повторно. Пенсія позивачу призначена тільки з 19.01.2021. За період з 10 серпня 2020 по 18 січня 2021 року пенсія у розмірі 17960 х 4+6667 = 77427 не була сплачена. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії за минулий період є незаконною і порушує його права, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
30.07.2021 до канцелярії суду Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надано відзив на позовну заяву від 26.07.2020 №1200-0803-8/25613, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.34-37). В обґрунтування зазначив, що позивач звернувся за призначенням пенсії за віком за нормами п.1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для призначення пенсії до заяви від 10.08.2020 позивачем були надані документи. За розглядом доданих до заяви документів про підтвердження страхового стажу: трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.1988, військового квітка НОМЕР_2 від 14.12.1988, диплому НОМЕР_3 від 15.07.1988, з'ясовано, що запис по батькові (російською мовою) на титульній стороні трудової книжки та військового квітка не відповідає паспортним даним та даним облікової картки платника податків. Рішенням від 17.08.2020 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п. 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач зазначив, що рішення управління про відмову в призначенні пенсії за віком за нормами п.1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 17.08.2020 є обґрунтованим, прийнято за вимогами законодавства України. Рішенням Сватівського районного суду від 16.10.2020 № 426/7117/20 відносно ОСОБА_1 встановлено факт належності трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 - ОСОБА_1 . В іншій частині відмовлено. Апеляційної скарги на Рішення суду позивачем подано не було, воно набрало законної сили 19.11.2020. В мотивувальній та регулятивній частинах Рішення суду спір з питання призначення пенсії позивачу з моменту звернення 10.08.2020 між сторонами відсутній, суб'єктів, на які покладені обов'язки виконання, зазначене рішення не містить. Але це рішення встановило належність позивачу (правовстановлюючого документу) трудової книжки з 19.11.2020. Позивач 19.01.2021 звернувся до управління за призначенням пенсії, за заявою від 19.01.2021 та надав: паспорт НОМЕР_5 від 24.05.1996, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.08.2020 №905-5000296371; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 16.02.1998; трудову книжку НОМЕР_1 від 20.07.1988 року; військовий квиток НОМЕР_2 від 14.12.1988; диплом НОМЕР_3 від 15.07.1988; довідку ОК-5 про заробітну плату з 01.07.2020 по день звернення; заяву про спосіб виплати пенсії або грошової допомоги від 10.08.2020, рішення суду № 426/7117/20 від 19.11.2020. Управління розглянуло документі надані позивачем, прийняло до уваги Рішення суду, індивідуальні відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форма (ОК-5) та прийняло рішення № 123250001579 від 27.01.2021 про призначення виплати ОСОБА_1 згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення № 123250001579 від 27.01.2021 прийнято на підставі заяви позивача від 19.01.2021 та доданих документів та позивач виплати пенсії отримує. Відповідач вважає, що законодавчих підстав для призначення виплат ОСОБА_1 за період з 10.08.2020 по 18.01.2021 у Головного управління Пенсійного фонду України не має, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 справу призначено до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.24-26).
Ухвалою суду від 02.08.2021 замінено відповідача управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (а.с.59-60).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 (а.с.5-7, зворотній бік а.с.8).
Позивач є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання АДРЕСА_2 (а.с.8).
10.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та надав копії відповідних документів (а.с.9).
Рішенням управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 17.08.2020 відмовлено у призначення пенсії (а.с.52-53).
Підставою для відмови в призначенні пенсії стало те, що запис на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 по батькові російською мовою не відповідає дійсності: замість ОСОБА_1 в трудовій книжці написано ОСОБА_1 .
Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 16.10.2020 у справі №426/7117/20 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено частково. Встановлено факт належності трудової книжки НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 (мовою оригіналу) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с.65-67).
19.01.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та надав копії відповідних документів (а.с.39).
З 19.01.2021 позивачу призначено пенсію відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.41).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
-заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
-заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
-органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Абзацами першим та другим пункту 2 розділу Прикінцеві положення Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до пункту 1.5 розділу І «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема:
про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (абзац 1 підпункту 2);
для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абзаци 1 та 2 підпункту 3).
Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1)перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2)перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3)перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4)видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Щодо вимоги позивача про визнання противоправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 17.08.2020 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 , суд зазначає, що вказане рішення було прийнято пенсійним органом у відповідності до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, оскільки лише після встановлення факту приналежності трудової книжку позивачу можливо зарахувати стаж за трудовою книжкою. Відтак, рішення відповідача є обґрунтованим та у суду відсутні підстави для його скасування, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому права позивача порушені діями відповідача щодо визначення дати призначення пенсії.
Фактично спір між позивачем і відповідачем у даній справі виник у зв'язку з тим, що орган Пенсійного фонду України вважає днем призначення пенсії день звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії на пільгових умовах за заявою від 19.01.2021 після встановлення останнім факту належності трудової книжки.
Вказане призвело до неотримання ОСОБА_1 за період судового розгляду справи №426/7117/20 належних йому пенсійних виплат.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом встановлено, що первинне звернення позивача до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії відбулось 10.08.2020, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У такому випадку, відповідач повинен був врахувати те, що фактично підставою для відмови в призначенні пенсії при первинному зверненні слугувало не відсутність у позивача необхідного стажу, а недоліки трудової книжки, які можливо усунити лише шляхом встановлення факту приналежності трудової книжки позивачу. Тобто на день первинного звернення позивача до пенсійного органу необхідний стаж був наявний у позивача для призначення пенсії, однак не підтверджений належним доказом.
Суд зазначає, що право позивача на отримання пенсії в даному випадку не може ставитися в залежність від бюрократичних процедур та допущених помилок його роботодавцем при заповненні трудової книжки, а тому підлягає поновленню з моменту виникнення такого права, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV.
Таким чином, датою призначення пенсії позивача має бути 22.07.2020, оскільки з первинною заявою про призначення пенсії згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV позивач звернувся до відповідача 10.08.2020, тобто протягом трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час призначення пенсії неправильно визначив дату призначення пенсії, а тому діяв протиправно.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії за період з 10.08.2020 по 18.01.2021 у сумі 77427 грн, то вони не можуть бути задоволені судом, оскільки у такому разі відбувається підміна немайнового предмету спору майновим, коли спірним є не право особи на одержання пенсії з певного часу, а його розмір; предметом спору є не зобов'язання здійснити нарахування та виплату, а стягнення відповідних сум.
Крім того, суд у межах справи, що розглядається, вирішує питання про зобов'язання нарахувати і виплатити пенсію з певного часу, а не її розмір, оскільки визначаючи конкретну суму пенсії на свій розсуд в спірних правовідносинах суд буде підміняти відповідача.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
-визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
-визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
-визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
-інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлені протиправні дії відповідача, які порушили права позивача, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), а саме: визнати протиправними дії відповідача під час призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо визначення дати призначення пенсії з 19 січня 2021 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області визначити дату призначення пенсії за віком ОСОБА_1 з 22 липня 2020 року з нарахуванням та виплатою позивачу пенсії за віком, починаючи з 22 липня 2020 року, з урахуванням попередньо виплачених сум.
Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зауважує на таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.
За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.
Приписами частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, судом не присуджувались конкретні виплати сум, тому відсутні підстави для негайного виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 21.06.2021 №117284354189 (а.с.4).
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру та враховуючи, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 454,00 грн.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 296, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області під час призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо визначення дати призначення пенсії з 19 січня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, буд.9, код ЄДРПОУ 21782461) визначити дату призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 22 липня 2020 року з нарахуванням та виплатою пенсії за віком, починаючи з 22 липня 2020 року, з урахуванням попередньо виплачених сум.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, буд.9, код ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Н.М. Басова