17 серпня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/3944/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (вул.40-років Перемоги, 25, пгт.Таїрове, Одеса, місто, Одеська область, 65496, код ЄДРПОУ 05582159) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача (Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області) у нерозгляді моєї заяви від 05.05.2021 року (про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність) учаснику бойових дій ОСОБА_1 , відповідно до строку, встановленого законом (Земельним Кодексом - пункт 9 статті 118);
- зобов'язати Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області затвердити учаснику АТО ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення та передати у власність (в межах норми безкоштовної приватизації) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення садівництва площею 0,11 га, яка розташована на території Таїровської селищної ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району Одеської області, кадастровий номер 5123755800:01:002:3768;
- зобов'язати Таїровську селищну раду Одеського району Одеської області подати суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.05.2019р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,11 га для ведення садівництва, за межами населеного пункту, Овідіопольського району Одеської області за рахунок земель державної власності с/г призначення.
У встановлений Земельним кодексом України строк (ст. 118) відповіді на подану заяву позивач не отримав, а тому здійснив замовлення проекту землеустрою за принципом мовчазної згоди.
16.12.2020р. земельна ділянка на яку претендує позивач була передана з державної до комунальної власності -.
Після розроблення проекту землеустрою та погодження експертом держаної експертизи, 03.03.2021р. позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.
Листом від 01.04.2021р. відповідач поінформував позивача, що земельна ділянка на яку претендує позивач належить до земель державної власності, в комунальну власність не передана, а тому відсутні повноваження щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.
Станом на час звернення до суду з даним позовом проект землеустрою не погоджений, що і стало підставою для подання даного позову.
Ухвалою суду від 22.07.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (т.2а.с.7).
Відповідач примірник ухвали отримав 03.08.2021р., у строк визначений судом відзив на позов не надав (т.2а.с.11).
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2019р. позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,11 га для ведення садівництва, за межами населеного пункту, Овідіопольського району Одеської області за рахунок земель державної власності с/г призначення (т.1а.с.28).
Як зазначає позивач, у строк визначений ст. 118 Земельного кодексу України відповіді на заяву він не отримав, а тому здійснив замовлення проекту землеустрою за принципом мовчазної згоди уклавши 10.06.2019р. договір №260/ПР-МЗ на виконання робіт про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що повідомив Головне управління Держгеокадастру у Одеській області (т.2а.с.13-15).
За замовленням позивача було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ: 01.05) на території Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, площею 0,11 га (т.1а.с.165-257).
На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Одеській області від 16.12.2020р. №81-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», в комунальну власність Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області передано земельні ділянки, які перебували в державній власності, в т.ч. і земельну ділянку на яку претендує позивач (т.1а.с.129-131).
03.03.2021р. позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки (т.1а.с.132-134).
Листом від 01.04.2021р. відповідач поінформував позивача про відсутність повноважень щодо розпорядження бажаною земельної ділянкою оскільки остання у комунальну власність не передача. (т.1а.с.135).
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Ч. 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005р. №2806-IV (далі - Закон №2806-IV) принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Механізм застосування принципу мовчазної згоди визначений ч. 6 ст. 4-1 Закону №2806-IV, а саме: у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.
Диспозицією ч. 6 ст. 4-1 Закону №2806-IV передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі) тобто через свою бездіяльність, суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру".
Отже, принцип мовчазної згоди може бути застосований за умови, якщо суб'єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а у суб'єкта владних повноважень відсутня альтернатива у прийнятті або не прийнятті позитивного рішення за зверненням такого суб'єкта господарювання.
Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за інформацією позивача 02.05.2019р. він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, до якої ним було додано необхідний пакет документів (т.1а.с.28).
Позивач вказав, що у строк визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України, його заява не була розглянута, а тому, скориставшись правом на застосування принципу мовчазної згоди він замовив проект землеустрою про що повідомив Головне управління Держгеокадастру у Одеській області (т.1а.с.15).
Разом з тим, суд зазначає про безпідставність вказаних доводів позивача враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Одеським окружним адміністративним судом розглядалась справа №420/11801/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Одеській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2021р. (т.1а.с.118-127), яке набрало законної сили 12.03.2021р., позовні вимоги задоволено частково.
Ухвалюючи рішення суд у мотивувальній частині зазначив наступне: «Представник відповідача звертає увагу на те, що позивач звертався з заявою від 02.05.2019 (від 07.05.2019 вх. №С-5310/0/36-19) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,11 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту). За результатами розгляду заяви ГУ надано відповідь позивачу від 31.05.2019 №С-5310/0-3372/0/37-19, якою відмовлено з підстави передачі земельної ділянки у комунальну власність Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.» (т.1а.с.120).
Тобто, вбачається, що як у справі №420/11801/20 та і у справі, яка наразі розглядається судом, мають місце обставини щодо звернення ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із заявою від 02.05.2019р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,11 га для ведення садівництва, що розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.
Натомість у справі, яка наразі розглядається судом позивачем замовчано факт надання відповіді на заяву від 02.05.2019р. шляхом надання відповіді позивачу від 31.05.2019 №С-5310/0-3372/0/37-19 у строки визначені ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що позивач, всупереч положенням ст. 118 ЗК України, за відсутності достатніх правових підстав, скористався правом на замовлення проектної документації із землеустрою за принципом мовчазної згоди.
Отже, подальші дії позивача щодо намагань зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність, суперечать положенням Земельного кодексу України та Закону №2806-IV, оскільки застосування принципу мовчазної згоди, в даному випадку не могло мати місце, у зв'язку з наданням відповіді на заяву позивача від 02.05.2019р. у строк визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В даному випадку позивач не довів належними доказами наявність в діях відповідача порушень земельного законодавства, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник