про залишення позовної заяви без руху
16 серпня 2021 року м. Київ № 320/9796/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я. В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності та дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними бездіяльність та відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, потерпілому від наслідків Чорнобильської катастрофи, який проживає на території радіоактивного забруднення, раніше призначеної пенсії з урахуванням доплати до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-Х-ІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 10.02.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити в період з 10.02.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, потерпілому від Чорнобильської катастрофи, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-Х-ІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн 00 коп).
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року, становить 2270,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем пред'явлено у позовній заяві дві пов'язані між собою позовні вимоги немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
На підтвердження сплати судового збору позивачем було долучено до матеріалів справи оригінали платіжних доручень №12 від 09.08.2021 на суму 67,40 грн та №45 від 11.12.2020 на суму 840,60 грн.
Разом з цим, перевіряючи факт зарахування коштів за вказаними платіжними дорученнями на відповідний казначейський рахунок, судом з даних, які містяться у КП "Діловодство спеціалізованого суду", з'ясовано, що судовий збір, сплачений за платіжним дорученням №45 від 11.12.2020 на суму 840,60 грн, зарахований на розрахунковий рахунок Київського окружного адміністративного суду при розгляді адміністративної справи№320/14373/20, що унеможливлює зарахування вказаної суми судового збору при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі №320/9796/21. При цьому матеріали позовної заяви не містять доказів повернення судового збору при розгляді справи №320/14373/20.
З огляду на вказане, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", а тому судовий збір, зарахований при поданні одного адміністративного позову, не може бути зарахований для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову.
Крім того, відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору може бути повернута за відповідним клопотанням позивача у разі повернення позовної заяви. При цьому, Закон не обмежує у часі таке право сторони.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що судовий збір позивачем не сплачений.
Наведене свідчить, що наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу в порядку усунення вказаних недоліків позовної заяви необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у розмірі 840,60 грн.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишання позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності та дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова