про залишення позовної заяви без руху
17 серпня 2021 року м. Київ № 320/9916/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши матеріали в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області:
-№864298-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн;
-№865242-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн;
-№863512-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн;
-№863515-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 380,94 грн;
-№864297-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5 193,90 грн;
-№865241-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5 193,90 грн;
-№863514-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5 193,90 грн;
-№863513-2404-1128 від 24.06.2021 року на суму 5 193,90 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 2 - 5 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 по адміністративній справі № 9901/28/17 зазначив, що копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем подані документи в якості додатків до позовної заяви для вручення відповідачу, що не завірені належним чином.
Окрім того, надана позивачем копія про надання правової допомоги №2407-2021 від 28.07.2021 також не завірена належним чином.
Відповідно, позивачу слід надати копії документів, доданих до позову для вручення відповідачу та копію договору про надання правової допомоги №2407-2021 від 28.07.2021, в якості додатку до позову для суду, завірених належним чином у відповідності з вимогами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд звертає увагу позивача, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено вимоги, у тому числі в частині необхідності дотримання територіальної підсудності при поданні відповідного адміністративного позову до суду.
Зокрема, згідно вимог частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей визначення територіальної підсудності даної справи до уваги слід брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) особи-позивача.
У реквізитах позовної заяви позивачем зазначено, що його зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 , однак на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять будь-яких доказів.
В той же час, як вбачається зі змісту оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, в останніх зазначено наступна адреса позивача: АДРЕСА_2 .
Більше того, у позовній заяві позивач вказує, що оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення були отримані не особисто позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він фактично проживає за іншою адресою у м. Києві.
Таким чином, з метою встановлення дотримання позивачем територіальної підсудності при поданні даного адміністративного позову, позивачеві слід надати суду докази, які підтверджують зареєстроване місце проживання позивача, зокрема станом на час подання даного адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду.
Суд також звертає увагу позивача на положення статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлені вимоги до позовної заяви.
Так, приписами частини 1, 5, 9 даної статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, у тому числі: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Однак, позовна заява не містить викладу обставин в частині обґрунтованості заявлених вимог, як і не містить жодних доказів на їх підтвердження, оскільки позивач вказує лише на те, що не погоджується із переліченими вище податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу та зазначає про свою необізнаність з підставами їх формування.
Відповідно, враховуючи відсутність відомостей про те, що позивач звертався до відповідача з метою з'ясування стану справ та власне підстав виникнення податкових зобов'язань, за якими останнім сформовано спірні податкові повідомлення-рішення, суд зазначає про відсутність у позовній заяві належних обґрунтувань щодо порушення оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відтак, позивачеві слід надати суду пояснення та докази на користь того, чи вживалися позивачем заходи з метою з'ясування обставин виникнення у нього податкових зобов'язань, за якими відповідачем сформовано спірні податкові-повідомлення рішення, та навести належні обґрунтування щодо безпідставності їх винесення відповідачем.
Крім цього, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно з частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, у одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зауважує, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить чітких критеріїв для визначення пов'язаності позовних вимог.
Разом з цим, виходячи з загальних вимог до позовної заяви, встановлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, або ж мають бути об'єднані спільними доказами, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Відповідні обставини мають бути обґрунтовані позивачем з урахуванням змісту спірних правовідносин.
Натомість, позовна заява не містить будь-яких обґрунтувань, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення відповідача пов'язані між собою єдиними підставами їх винесення, а отже що дослідження правомірності формування останніх доцільно розглядати в рамках одного провадження.
Суд звертає увагу на те, що порушення правил об'єднання та роз'єднання позовів, встановлених статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху; положення статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють саме право, а не обов'язок суду на роз'єднання позовних вимог та порушення правил об'єднання позовних вимог є самостійною підставою для повернення позовної заяви.
За наведених обставин позивачеві слід надати деталізовані пояснення щодо кожної позовної вимоги окремо стосовно того, що такі позовні вимоги не є самостійними, не утворюють окремий склад порушення, не характеризуються самостійними правовими наслідками та у суду буде відсутня необхідність досліджувати кожну вимогу окремо.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- копій документів, долучених до позовної заяви для вручення відповідачу, засвідчених належним чином у відповідності до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а також належним чином засвідчену копію договору про надання правової допомоги №2407-2021 від 28.07.2021, в якості додатку до позову для суду;
- доказів, які підтверджують зареєстроване місце проживання позивача, зокрема станом на час подання даного адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду (всі сторінки паспорта позивача);
- пояснень та доказів на їх підтвердження щодо безпідставності їх винесення відповідачем;
- обґрунтованих пояснень та доказів на їх підтвердження з приводу того, що заявлені позивачем вимоги не є самостійними, не утворюють окремий склад порушення, не характеризуються самостійними правовими наслідками та у суду буде відсутня необхідність досліджувати кожну вимогу окремо. У разі встановлення того, що дані позовні вимоги є самостійними - подати до суду окремі позови.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.