про повернення позовної заяви
16 серпня 2021 року м. Київ № 320/8313/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій Київського обласного військового комісаріату щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.04.2019; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії, та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду, зокрема, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням доказів на підтвердження поважності таких підстав.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від позивача до суду надійшла заява, в якій позивач просить суд вважати строки звернення до суду не пропущеними.
В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено про непоширення на спірні відносини строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши вказану заяву позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (абзац перший частини четвертої).
Зі змісту позовної заяви убачається, зокрема, що обґрунтовуючи наявність підстав для зобов'язання відповідача надати до органів Пенсійного фонду довідку станом на 05.03.2019 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача починаючи з 01.04.2019, позивачем зазначено про визнання протиправними та нечинними окремих положень підзаконних актів Кабінету Міністрів України, згідно яких виготовлялась довідка у 2018 році для перерахунку пенсії позивача, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, пунктів 1, 3, 5 та Додатку 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 132.02.2008 №45, згідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019.
Відтак, за висновком суду, про порушення свого права на отримання оновленої довідки станом на 05.03.2019 про розмір грошового забезпечення для перерахунку з 01.04.2019 пенсії позивач міг та повинен був дізнатися з дня набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, тобто з 05.03.2019, відповідно, з 06.03.2019 розпочав перебіг строк звернення позивача до суду з позовом про зобов'язання органу, уповноваженого на видачу довідок про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, видати позивачу таку довідку. Водночас, до суду з даним позовом позивач звернувся у липні 2021 року.
Крім того, спірні відносини щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям були предметом розгляду у зразковій справі №160/8324/19, рішення у якій набрало чинності 24.06.2020. Відповідно, з дати набрання чинності судовим рішенням у зразковій справі щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям до моменту звернення позивача з даним позовом до суду минув рік часу.
За наведених обставин суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом та залишив позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів.
Втім, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем лише наведено аргументи щодо непоширення на спірні відносини будь-яких строків, без зазначення поважних та об'єктивних причин, які дійсно перешкоджали позивачу протягом шестимісячного строку з моменту виникнення у нього права на отримання нової довідки для перерахунку пенсії звернутись до органу, який видає довідку для перерахунку пенсії, за видачею такої довідки та, у випадку відмови у видачі довідки, оскаржити такі дії відповідного органу до суду.
При цьому суд вважає помилковими доводи позивача щодо непоширення на спірні відносини будь-яких строків звернення до суду, оскільки положеннями статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено відсутність обмеження строком саме перерахунку пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а не звернення до суду з позовом про оскарження відмови державного органу, який видає довідку для перерахунку пенсії, у видачі такої довідки.
Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відтак, подання позовної заяви, за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є недопустимим в силу позиції Європейського Суду з прав людини у даному питанні.
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша).
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга).
Отже, суд дійшов висновку про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин та про необґрунтованість позивачем поважності підстав пропуску строку звернення до суду, наведених у заяві позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на необґрунтованість позивачем поважності підстав пропуску строку звернення до суду з позовом, який залишено без руху, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.