Справа № 161/14093/21 Провадження № 11-сс/802/401/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
16 серпня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2021 року щодо ОСОБА_7 ,
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Воля-Любитівська Ковельського району, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.08.2021 вказане клопотання задоволене частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 жовтня 2021 року включно, із визначенням застави у сумі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 158 900 (сто п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот) гривень. На підставі ст.183 КПК України, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_7 покладені обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за викликами до суду, а також до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12021030550000438; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; утриматись від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 ..
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, прокурор оскаржує його з мотивів незаконності і необґрунтованості. Зазначає, що при визначенні розміру застави слідчим суддею належним чином не враховані передбачені ст.178 КПК України обставини, зокрема те, що ОСОБА_7 раніше судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та із використання засобів конспірації. З огляду на наведене, просить ухвалу слідчого судді в частині визначення розміру застави скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляцію у повному обсязі, просив її задовольнити та збільшити визначений ОСОБА_7 розмір застави, підозрюваного та його захисника, які апеляцію заперечили та просили рішення слідчого судді залишити без змін, пояснення слідчого, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Положення ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до норм ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, а також майнового та сімейного стану підозрюваного, міцності його соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру застави.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 27.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12021030550000438 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України.
05.08.2021 ОСОБА_7 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 04.08.2021; протоколом огляду місця події від 04.08.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.08.2021; протоколами затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; протоколами обшуку території домогосподарства в АДРЕСА_1 ; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який згідно зі ст.12 КК України, за ступенем тяжкості належить до категорії тяжких.
Підозрюваний раніше судимий, неодружений, не працює, що свідчить про відсутність у нього законних джерел існування.
На думку суду апеляційної інстанції, під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу стороною обвинувачення доведено, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та доведеним слідчим і прокурором під час судового розгляду провадження, а саме: можливостям підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Вимогами ч.3 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На переконання суду апеляційної інстанції, визначаючи ОСОБА_7 заставу у сумі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя у повній мірі дотримався положень ч.3 ст.183 КПК України.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який згідно зі ст.12 КК України належить до категорії тяжких.
Вимогами ч.4 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на вищевикладене, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а саме: відсутність у нього міцних соціальних зв'язків: сім'ї та роботи, слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням застави у сумі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 158 900 (сто п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот) гривень, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в межах, передбачених ст.182 КПК України, ближче до максимального розміру.
Такий запобіжний захід та визначений слідчим суддею розмір застави, на думку апеляційного суду, зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2021 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді