Справа № 761/19671/21
Провадження № 3/761/5690/2021
30 липня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Наталія Василівна, розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
У липні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 192870, вбачається, що такий було складено 14.05.2021 року о 14 год. 25хв. поліцейським 7 роти 3 батальйону 1 полку з ОПБ УПП в м. Києві ДПП рядовим поліції Бурдельним Едуардом Олеговичем.
У фабулі протоколу вказано, що 14.05.2021 о 13 год 00 хв в м. Києві, по вул. Володимирського, 20, на перехресті вул. Володимирська та Володимирський проїзд водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT державний номерний знак НОМЕР_2 не надав перевагу в русі автомобілю TOYOTACAMRY державний номерний знак НОМЕР_3 , який здійснював поворот ліворуч на зелений сигнал світлофора. В результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом TOYOTA CAMRYдержавний номерний знак НОМЕР_3 в результаті зіткнення обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 13.1, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та просив закрити провадження на підставі ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи із системного аналізу змісту ст.ст. 7, 245, 280 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначається суть адміністративного правопорушення, тобто суд діє лише в межах доводів зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Пункт 12.1. Правил дорожнього руху передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 13.1. Правил дорожнього руху передбачає, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Слід зауважити, що, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), n.161, Series А заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Положеннями статті 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 192870вбачається, що ОСОБА_1 притягається саме за порушення пунктів 13.1, 12.1 Правил дорожнього руху.
Оскільки в протоколі вказана кваліфікація вчиненого порушення п.п. 13.1, 12.1 Правил дорожнього руху з урахуванням суті адміністративного правопорушення, вказаного в протоколі, то ця обставина свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак порушення пунктами 13.1, 12.1 Правил дорожнього руху, оскільки суд не може змінити визначену кваліфікацію вчиненого правопорушення та погіршити становище особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином матеріалами справи про адміністративне правопорушення не підтверджується фабула протоколу ААБ №192870.
При цьому, згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, суд враховує положення ч.3 ст. 62 Конституції України, яка визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція). Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelinv.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Частиною 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого п.п.13.1, 12.1 Правил дорожнього руху за відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП, так як відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення правопорушення, передбаченого п.п. 13.1, 12.1 Правил дорожнього руху за відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП, а тому відповідно до положень ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 7, 9, 78, 164, 245, 247, 252, 280 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Шевченківського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: