Справа № 760/21618/21
Провадження № 1-кс/760/7498/21
17 серпня 2021 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві
у кримінальному провадженні №12019100090000598, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у кримінальному провадженні №12019100090000598.
Скарга обґрунтовується тим, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №12019100090000598 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
У скарзі зазначається, що слідчим СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100090000598, не проведено необхідних слідчих дій в рамках даного кримінального провадження, жодній особі не повідомлено про підозру, ОСОБА_2 не визнано потерпілим.
Вважаючи вказану бездіяльність слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у кримінальному провадженні №12019100090000598 незаконною, ОСОБА_2 просить слідчого суддю зобов'язати слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12019100090000598, вчинити певні дії, а саме: винести постанову про визнання ОСОБА_2 потерпілим, оголосити підозру у кримінальному провадженні №12019100090000598.
Дослідивши зазначену скаргу та додані до неї копії документів, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Виходячи з викладеного, повноваження слідчого судді в кримінальному провадженні визначені лише кримінальним процесуальним законодавством України і, з урахуванням принципу верховенства права та відповідної практики Європейського суду з прав людини, не підлягають розширеному тлумаченню.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді, а саме:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Відповідно до ч.2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Про те, що закріплений ч.1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, що можуть бути предметом судового оскарження до слідчого судді, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, також зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №807/1456/17. Зокрема, до слідчого судді може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим, викладене у формі постанови про відмову у визнанні потерпілим у відповідності до ст. 110 КПК України.
При цьому, з матеріалів скарги ОСОБА_2 вбачається, що ним фактично оскаржується бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні №12019100090000598, яка полягає не у відмові у визнанні потерпілим, а в невинесенні постанови про визнання ОСОБА_2 потерпілим та неповідомленні про підозру в рамках даного кримінального провадження, що взагалі не передбачено чинним КПК України.
Виходячи з наведених норм законодавства України та встановлених фактичних обставин, вимоги, зазначені в скарзі ОСОБА_2 , не є рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в порядку Глави 26 КПК України, тобто не є предметом оскарження до слідчого судді, у зв'язку з чим у слідчого судді відсутні повноваження розглядати подану скаргу.
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_2 подана на бездіяльність слідчого, що, виходячи з КПК України, не підлягає оскарженню до слідчого судді, у зв'язку з чим у відкритті провадження за даною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, стст. 1, 9, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у кримінальному провадженні №12019100090000598, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1