печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54529/20-ц
06 серпня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В.,
при секретарі судових засідань - Процко М.М.,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЖК Сервіс Груп ЕСГ» про спонукання вчинити дії
В грудні 2020р. позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК СЕРВІС ГРУП» про спонукання вчинити дії. Просить зобов'язати відповідача забезпечити серед гостьових місць для паркування місця для паркування інвалідів згідно діючого законодавства України . В судовому засіданні позов підтримав.
Представник відповідача надав відзив, просив розглядати справу в відсутність.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.01.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного з викликом сторін.
Суд заслухавши пояснення позивача , дослідивши письмові докази, приходить до слідуючого.
Судом встановлено , що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК СЕРВІС ГРУП» здійснює обслуговування, утримання та експлуатацію багатоповерхового житлового будинку та підземного паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , згідно наказу ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» «Про передачу на обслуговування і експлуатацію підземного паркінгу», визначено ТОВ «ЖК Сервіс Груп» експлуатуючою організацією на підземний паркінг по АДРЕСА_2 .
Розпорядженням Печерської районної в місті Києві Державною адміністрацією від 13.11.2019 р. № 750 «Про присвоєння поштової адреси закінченому будівництвом об'єкту: «Будівництво житлового комплексу з офісними приміщеннями, об'єктами соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 »: присвоєно закінченому будівництву: «Будівництву житлового комплексу з офісними приміщеннями, об'єктами соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 » поштову адресу: АДРЕСА_2 .
Відповідно до «Експертного звіту щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво житлового комплексу з офісними приміщеннями, об'єктами соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 », дійсно були передбачені у паркінгу - гостьові місця у кількості - 32 машиномісць. Але вже в «Експертному звіті щодо розгляду проектної документації за коригуванням проекту «Будівництво житлового комплексу з офісними приміщеннями, об'єктами соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 » гостьові машиномісця відсутні.
На виконання покладених обов'язків по обслуговуванню паркінгу, Відповідач укладає з власниками паркомісць Договори про компенсацію витрат на утримання парко- місця. Предметом Договору є: 1.1.Утримувач (Відповідач) забезпечує надання послуг з обслуговування (утримання) Парко-місця / машиномісце Власника (надалі - Парко-місце) за № 00, площею 0,00 кв.м., що розташовані в підземному паркінгу за адресою : АДРЕСА_1 , а Власник компенсує Утримувачу витрати на оплату таких послуг.
Утримувач надає послуги відповідно до своїх статутних завдань, Розрахунку вартості утримання Паркомісця у паркінгах.
Витрати на утримання паркінгу (паркомісця) та приміщень складаються з витрат на забезпечення режиму, контролю, систему пропуску осіб до паркінгу, заробітну плату, податків та зборів на заробітну плату працівників та адміністрації, електропостачання, освітлення місць загального користування, водопостачання та водовідведення, технічне обслуговування внутрішніх систем (водопостачання, водовідведення, зливної каналізації), прибирання прилеглої (прибудинкової) території, прибирання місць схову автомобілів, вивезення побутових відходів, обслуговування систем з протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, технічне обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання, систем відеоспостереження, ситеми автоматичного пропуску та обслуговування воріт. Інших зобов'язань Відповідач не має.
Позивач звертався до ТОВ «ЖК СЕРВІС ГРУП» з проханням надати йому, як інваліду, машиномісце на верхньому відкритому майданчику, але Відповідач не є власником жодного машиномісця в зазначеному об'єкті.
06 січня 2021 року Відповідач отримав відповідь за Вх. № 6 від ПрАТ «Холдингова компанія «Київмськбуд», в якому Забудовник зазначає, що проектом передбачено будівництво підземного паркінгу для зберігання автомобілів місткістю 167 м/м. Всі паркомісця мають однаковий статус. Гостьові м/м у підземному паркінгу відсутні, а передбачені вздовж АДРЕСА_2 , також, згідно листа ПАТ «ДНІПРОБУДМАШИНА», можливе розміщення додаткових м/м на підставі окремих цивільно-правових угод.
Основним видом господарської діяльності є комерційна господарська діяльність (підприємництво), основні положення щодо здійснення якої встановлені нормами глави 4 ГК України (ст. 42-51).
Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об'єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 ЦК).
Відповідно до ст. 13 ЦК цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1).
При їх здійсненні особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах (ч. 3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4). Не допускається використання цивільних прав для неправомірного обмеження конкуренції, зловживанням монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція (ч. 5).
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені чч. 2-5 ст. 13 ЦК, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Зокрема, згідно із ч. 3 ст. 16 ЦК суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень чч. 2-5 ст. 13 ЦК.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї. Виконання цивільного обов'язку забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, яка встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК).
До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.
Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд зважує на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» ( Chahal v . the United Kingdom , (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року ( заява № 38722/02 )).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, виходячи з наведеного, із загальних засад захисту прав, свобод та інтересів, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод , особисті немайнові права позивача не порушено, тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 16 ЦК України, ст..12,13,77,79, 81,263,264,27 ЦПК України, суд, -
Відмовити в позові ОСОБА_1 до ТОВ «ЖК Сервіс Груп ЕСГ» про спонукання вчинити дії.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остапчук Т.В.