Справа № 569/16673/21
17 серпня 2021 року Рівненський міський суд в особі судді Ковальова І.М., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,-
В Рівненський міський суд з заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо загальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.1 ст.109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Відповідно до ч.2 ст.109 СК України договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст.109 СК ( 2947-14 ) подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
З поданої заяви вбачається, що вона не відповідає зазначеним вимогам, а саме до заяви не додано нотаріально посвідченого договору про розмір аліментів на дитину. Аліментні зобов'язання того з батьків, хто проживатиме окремо від дитини повинні визначатись у договорі про розмір аліментів на дитину, що повинен відповідати вимогам, які визначені п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року та бути нотаріально посвідченим.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір (державне мито) оплачує позивач (спільну заяву подружжя - обоє з подружжя).
Тобто у разі заявлення вимог обома заявниками, судовий збір сплачується кожним заявником окремим документом за ставками визначеними Законом України «Про судовий збір» за подання до суду заяви окремого провадження, а саме заявниками підлягає до сплати судовий збір в загальній сумі 454 грн. 00 коп. (по 227,00 грн. кожним із заявників.)
До заяви заявниками надано квитанцію на підтвердження сплати судового збору, з якої вбачається, що судовий збір сплачено лише заявником ОСОБА_1 в розмірі 908,00 грн.
Таким чином, заявнику ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 227 грн. 00 коп.
При цьому, роз'яснити заявнику ОСОБА_1 його право на звернення до суду з заявою про по повернення надміру сплаченого судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,185 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху.
Надати заявникам термін протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху виконати недоліки заяви зазначені в ухвалі суду, а саме: долучити письмовий договір про те, з ким із них буде проживати їх неповнолітня дочка, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини; долучити нотаріально посвідчений договір про розмір аліментів на дитину; заявнику ОСОБА_2 необхідно долучити квитанцію про сплату судового збору в розмірі 227 грн. 00 коп.
Оплату судового збору слід провести за наступними реквізитами: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку: UA4589 9998 0313 1912 0600 0017 527, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу судовий збір.
Роз'яснити, що якщо заявники відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатять суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявники не усунули недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникам.
Ухвала остаточна.
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов