Справа №568/508/21
Провадження №2/568/800/21
17 серпня 2021 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
Суддя Сільман А.О.
секретар судового засідання Саган В.В.
розглянувши матеріали цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
Позовні вимоги мотивує тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу народилось двоє дітей. Спільне життя з відповідачем не склалось, у зв'язку з чим, змушена була переїхати жити в інше місто до батьків.
Зазначає, що відповідач участі в утриманні дітей не приймає, спільної згоди та домовленності щодо утримання дітей між сторонами у добровільному порядку не досягнуто.
Оскільки, молодшому сину не виповнилось три роки та позивач вагітна третьою дитиною, позбавлена можливості працювати та самостійно утримувати дітей.
В зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитей у твердій грошовій сумі, в розмірі 5000 грн. на кожну дитину.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Ухвалою від 26.05.21 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 16.06.21 р. розгляд справи відкладено на 17.08.21 р.
В судове засідання сторони не з'явились, причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце судового засіданя повідомленні належним чином, що підтверджується оголошення на офіційному сайті суду та розпискою.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд враховує наступне.
21.11.2010 р. між сторонами зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 10.04.21 р.
Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 15.11.16 р. вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Із свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 13.10.18 р. вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З довідки № 115 від 01.04.2021 р. виданої Дружбівською Старостинського округу вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживають без реєстрації в с. Новоукраїнське, Дубенського р-ну, Рівненської обл.
Позивач стверджує, що батько дитини не надає грошову допомогу для утримання дітей, що і стало підставою для звернення в суд з даним позовом.
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
За приписами ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно відтого, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 СК України).
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Частиною другою ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 1 січня становить 2013 гривень.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує наступне.
Позивачем жодними належними доказами не обґрунтовано суму аліментів в розмірі 5000 грн. щомісячно на кожну дитину, також не доведеними є припущення позивача про задовільний матеріальний стан відповідача та його дохід. В матеріалах справи відустні докази на підтвердження того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в сумі 5000 грн. щомісячно.
Крім того, наявності у відповідача нерухомого майна не є доказом можливості останнього сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі, який просить позивач.
Разом з тим, суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку.
Твердження позивача про те, що відповідач отримує щомісячний дохід в сумі 5500 грн. на підставі договору оренди від 30.07.20 р., суд оцінює критично, оскільки даний договір припинив дію - 30.12.20 р. Докази того, що договір продовжений, в матеріалах справи відсутні.
З довідки № 03-15-02/157 вбачається, що позивач з жовтня 2020 р. по квітень 2021 р. щомісячно отримувала від держави 860 грн. допомоги при народженні дитини.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на даний час вагітна, що підтверджується копією обмінної карти пологового будинку АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що відповідач участі в утриманні дитини в повному обсязі не приймає, при цьому домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання дитини відсутня, а також виходячи з того, що позивач знаходиться на 7 місяці вагітності та позбавлена можливості самостійно утримувати дітей, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів в сумі 1500 грн. на кожну дитину.
Саме такий розмір аліментів на думку суду є достатнім для забезпечення дитині рівень життя, необхідний для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивач звернувся в суд з даним позовом 14.04.21 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду вх.. № 2371/21.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в розмірі 908 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись статтями 180-184, 191 Сімейного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Радивилівським РВ УМВС України 13.12.2010, адреса: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1500 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 14.04.21 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 908 гривень.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в Рівненський апеляційний суд через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне судове рішення складено 17.08.2021 року
Суддя А.О. Сільман