Рішення від 11.08.2021 по справі 548/1342/21

Справа № 548/1342/21

Провадження № 2/548/560/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Листопад В.Л.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є онукою ОСОБА_2 по лінії батька ОСОБА_3 , що доводиться копією свідоцтва про її народження Серія НОМЕР_1 та копією свідоцтва про народження батька Серія НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла в селі Староаврамівка Хорольського району (після зміни адміністративно-територіального устрою - Лубенський район) Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серії НОМЕР_3 .

З повідомлення Хорольської державної нотаріальної контори від 16.04.2021 року за № 421/02-14 слідує, що спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не відкривалась.

25.06.2021 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно з довідкою відділу « Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області № 2169/03-18 від 16.04.2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 1943 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ( свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_3 від 14 серпня 2000 року). Спільно з нею на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 були зареєстровані: внука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , правнука - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З довідки відділу « Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області № 1972/03-18 від 08.04.2021 року слідує, що згідно по господарської книги №2 особового рахунку № НОМЕР_4 Староаврамівської сільської ради за 1996-2000 роки житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ( в 2000 році рішенням виконавчого комітету Староаврамівської сільської ради було впорядковано найменування вулиць і нумерація будинків) належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого станом на 13.04.2021 року ФОП ОСОБА_5 , вбачається, що господарські будівлі вказаного домоволодіння перебувають у задовільному технічному стані, придатні до подальшої експлуатації.

З повідомлення про результати огляду об'єкта нерухомого майна від 16.04.2021 року ФОП ОСОБА_5 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (після зміни адміністративно-територіального устрою - Лубенський район) Полтавської області, який згідно довідки виконавчого комітету Хорольської міської ради № 1972/03-18 від 08.04.2021 року належав померлій ОСОБА_2 , станом на 13 квітня 2021 року відповідає таким характеристикам: житловий будинок Літ. «А-1» загальною площею - 41,8 кв.м., житловою площею - 14, 9 кв.м., сарай « Б», сарай «б», сарай « В», погріб « Г», погріб « Д», вбиральня « Е», колодязь № 1, огорожа № 2, ворота№ 3, газопровід №4. Самовільне будівництво, переобладнання відсутні.

Згідно Звіту про незалежну оцінку об'єкту нерухомого майна, виготовленого ТОВ « Альбатрос», станом на 19 квітня 2021 року вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить - 35 400, 00 гривень.

Таким чином, позивач , ОСОБА_1 , починаючи з дня смерті бабусі ОСОБА_2 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2 по даний час добросовісно володіла її нерухомим майном і продовжувала відкрито, безперервно володіти нерухомим майном на даний час, тобто більше десяти років, тому відповідно до ст. 344 ЦК України набула право власності на це майно, що доводиться копією її паспорта НОМЕР_5 , виданого 29 липня 2017 року Хорольським РС УДМС України в Полтавській області, довідками відділу « Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області № 2169/03-18 від 16.04.2021 року та № 1973/03-18 від 08.04.2021.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.317 ЦПК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1, 2 ст.319 ЦПК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч.1 ст.321 ЦПК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст.328 ЦПК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1, 2 ст.344 ЦПК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України. Тобто, об'єктом набуття права власності за набувальною давністю на підставі ст. 344 ЦК України є чуже майно, а умовами виникнення права власності за давністю володіння є: відкритість, безперервність, тривалість та добросовісність володіння. Відкритість володіння означає, що особа не приховує свого статусу від інших осіб, не приховує факту, що вона не є власником майна, але володіє і користується таким майном як власник. Тривалість володіння означає, що для виникнення права власності на нерухоме майно особа повинна ним проволодіти протягом десяти років. Фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 ЦК України).

Зокрема, володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч.1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном). Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника. При цьому добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

Згідно п.9 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.

Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Згідно п.13 зазначеної постанови, можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Згідно п.14 зазначеної постанови, виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що позивач фактично володіє спірним майном протягом понад 10 років поспіль, та в подальшому має намір володіти, користуватися та розпоряджатися вищевказаним нерухомим майном, однак на теперішній час оформити право власності у позасудовому порядку не має можливості, відповідач проти задоволення позову не заперечує, тому суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 317-344, 1216-1296 ЦК України, Пленумом ВСУ, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , за набувальною давністю право власності на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку Літ. «А-1» загальною площею - 41,8 кв.м., житловою площею - 14, 9 кв.м., сараю « Б», сараю «б», сараю « В», погребу « Г», погребу « Д», вбиральні « Е», колодязя № 1, огорожі № 2, воріт № 3, газопроводу №4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 11.08.2021 року.

Учасники справи:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ВІДПОВІДАЧ: Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області адреса: місто Хорол, вулиця Незалежності, 37 Полтавської області, поштовий індекс: 37800 код ЄДРПОУ: 22528612.

Суддя : О.В. Коновод

Попередній документ
99023380
Наступний документ
99023382
Інформація про рішення:
№ рішення: 99023381
№ справи: 548/1342/21
Дата рішення: 11.08.2021
Дата публікації: 18.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хорольський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (25.06.2021)
Дата надходження: 24.06.2021
Предмет позову: визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю
Розклад засідань:
11.08.2021 08:35 Хорольський районний суд Полтавської області