Дата документу 04.08.2021 Справа № 554/3335/21
Провадження № 2/554/1822/2021
04 серпня 2021 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гомлі І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання,
12 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому прохала стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до закінчення навчання, а саме до 30.06.2024 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 04.10.2006 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Від вказаного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою.
З 15 вересня 2020 року донька навчається на денному відділенні у Національному університеті «Полтавська Політехніка ім. Ю. Кондратюка», що підтверджується довідкою № 121-33 від 24.03.2021. Орієнтовний термін закінчення навчання 30 червня 2024 року. У зв'язку з тим, що донька навчається на денній формі навчання, вона не має змоги працювати, а матеріальне забезпечення позивачки не є достатнім для забезпечення основних потреб доньки. Оскільки обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, передбачено у спосіб сплати аліментів, позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 23.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом всіх учасників справи.
Позивачка надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, 04.10.2006 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданим Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, актовий запис № 457.
Від вказаного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою.
Наразі ОСОБА_3 досягла повноліття.
Згідно довідки Національного університету «Полтавська Політехніка ім. Ю. Кондратюка» № 121-33 від 24.03.2021 року установлено, що ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання; термін навчання - з 15.09.2020 по 30.06.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка офіційно працює в комунальному підприємстві «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», однак самостійно утримувати доньку у неї не має змоги та достатнього матеріального забезпечення з урахуванням тієї обставини, що донька навчається на денній формі навчання та офіційно працювати не може, а відповідач є працездатною особою та не має інших осіб на утриманні.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Утримання дітей є спільним обов'язком батьків.
Згідно з ч. 3 ст. 199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
З огляду на вище вищевикладене, на доньку розповсюджується дія ст. 199 СК України, оскільки він досяг 18 років, продовжує навчання, потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги.
Будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість батька надавати таку допомогу не встановлено під час розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 182 цього ж кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Таким чином, враховуючи задоволення позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, що був встановлений вказаним Законом на період пред'явлення позову до суду, а саме у розмірі 907 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами
розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Згідно ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Професіна правова допомога при складанні позовної заяви позивачу надавалася адвокатським об'єднанням «Маліннікова, Курбала та партнери» на підставі договору від 01.04.2021 року.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу позивачем надано:
Копію договору від 01.04.2021.;
Розрахунок та акт виконаних робіт;
Згідно з розрахунком адвоката у даній справі було надано послуги позивачу, вартість яких разом складає 1000 грн., які сплачені позивачем адвокату.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
Беручи до уваги те, що позов задоволено, суд вважає необхідним відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 гривень, які підтверджені документально.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 264, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 180-184, 199 СК України, ст. 10, 12, 13, 81-89, 141, 259, 263-265, 280-289, 430 ЦПК України суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання - задовольнити у повному обсязі.
Стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2021 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2024 року.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 907 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, як суду апеляційної інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя М.О. Материнко