Справа № 372/3002/21
Провадження 1-кс-960/21
ухвала
Іменем України
16 серпня 2021 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погреби, Васильківського району, Київської області, громадянина України, який має повну середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
16.08.2021 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до наданих суду матеріалів, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з метою подальшого незаконного виготовлення та незаконного збуту, зірвав рослини коноплі тобто незаконно придбав наркотичний засіб, після чого, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, висушив та подрібнив указані рослини, тобто незаконно виготовив наркотичний засіб канабіс, який розфасував до 57 прозорих поліетиленових пакетів із застібкою, які помістив до контейнеру із прозорого полімерного матеріалу.
06 серпня 2021 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 , з метою подальшого незаконного перевезення та незаконного збуту наркотичного засобу, поклав указаний прозорий контейнер з розфасованим у прозорих поліетиленових пакетах наркотичним засобом канабіс на заднє пасажирське сидіння автомобіля марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не повідомивши про це останнього.
06 серпня 2021 року, ОСОБА_6 , знаходився на передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля, яким керував ОСОБА_7 , рухались по автодорозі «Р 19» зі сполученням «Васильків - Обухів», у напрямку м. Обухів Київської області, де неподалік кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. А. Малишка, 60, були зупинені працівниками відділу реагування патрульної поліції Обухівського РУП ГУНП в Київській області, якими на підставі статті 34 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № ВР40-41 було проведено візуальний огляд указаного транспортного засобу, в ході якого, на задньому пасажирському сидінні, було виявлено вказаний контейнер з наркотичним засобом канабіс, який ОСОБА_6 незаконного придбав, виготовив, зберігав та перевозив на вказаному автомобілі, після чого, на місце події було викликано слідчо-оперативну групу Обухівського РУП ГУНП в Київській області.
06 серпня 2021, в період часу, з 23 год. 22 хв. по 23 год. 34 хв., працівниками слідчо-оперативної групи було проведено огляд місця події, в ході якого було виявлено та вилучено контейнер із прозорого полімерного матеріалу з особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс, загальною масою 138,19 г., розфасованим у 57 прозорих поліетиленових пакетах із застібкою, який ОСОБА_6 незаконно придбав, виготовив, зберігав і незаконного перевозив з метою подальшого незаконного збуту.
Згідно абзацу 2 пункту 4 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» від 26.04.2002 року № 4 «Про умисел на збут наркотичних засобів може свідчити спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину».
Тобто, ОСОБА_6 підозрюється у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
06 серпня 2021 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111230000854.
13 серпня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів.
Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, надані стороною захисту матеріали, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Прокурор та слідчий в суді довели обставини, викладені в клопотанні слідчого, посилались на те, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню.
Захисник заперечив проти клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, достатньості іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, посилаючись на невірну кваліфікацію діянь.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статтей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.
Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що підозрюваний необґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України слід прийняти до уваги, що з досліджених письмових доказів, зокрема витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, протоколу огляду місця події, висновку експерта, доручення, рапорта, пояснень, протоколів допиту свідків, протоколу огляду відеозапису, повідомлення про підозру, протоколу допиту підозрюваного, протоколу обшуку, інших матеріалів кримінального провадження, вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Із поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що підозрюваний перебував у час скоєння злочину на місці його вчинення, в автомобілі, в якому він перебував під час зупинки працівниками поліції, під час огляду було виявлено значну кількість розфасованого наркотичного засобу, а по місцю його проживання також було вилучено рослини, в суді він фактично визнав належність собі заборонених речовин, хоч і посилався на те, що вони йому були потрібні для власного вживання, стороною захисту не наведено переконливих спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним.
За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, міцних соціальних зв'язків не має, офіційно не працює тривалий час, не має офіційного постійного джерела доходів, вказане підвищує ризик переховування підозрюваного від слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні оскільки підозрюваний може залякувати або вчиняти інші протиправні дії відносно свідків, спрямовані до їхньої відмови в подальшому давати показання стосовно обставин вчиненого злочину чи спотворення об'єктивної істини;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, що підвищує ризик вчинення підозрюваним нового корисливого злочину.
Позитивно характеризуючи особу підозрюваного дані, які містяться у наданих стороною захисту доказах суд приймає до уваги при вирішенні справи, враховує при визначення розміру застави, однак вважає їх такими, які не можуть слугувати достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.
Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має місця роботи, офіційних джерел доходу, розлучений, враховуючи його майновий стан, репутацію, відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків, стан здоров'я, а також те, що санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.
Крім того, вважаю неможливим обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки в разі застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.
Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, оскільки під впливом розуміння інкримінованого йому правопорушення підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, крім того він не проживає по місцю реєстрації, а правові підстави проживання за іншою адресою залишились недоведеними на цій стадії.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній вчинив тяжкий злочин та може уникати явки до органу досудового слідства та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування.
До підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями.
Тому застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний на час досудового розслідування.
За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється підозрюваний, його майновий та сімейний стан, відсутність офіційного місця роботи та джерела доходів, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, слід прийти до висновку, що вказаний розмір застави не є непропорційним, не порушує право на свободу та особисту недоторканість, передбачене ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов'язки.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погреби, Васильківського району, Київської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання.
Строк дії ухвали - до 14 жовтня 2021 року включно.
Визначити розмір застави у сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 237 900 грн. (двісті тридцять сім тисяч дев'ятсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; банк отримувача Держказначейська служба України, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 14 жовтня 2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора;
-не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватись від спілкування із свідками по вказаному кримінальному провадженню, а також з особами, які брали участь в якості понятих та свідків під час проведення слідчих, процесуальних дій.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14 жовтня 2021 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1