16.08.2021
Справа № 359/7098/19
Провадження № 1-кп/359/131/2021
16 серпня 2021 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участі:
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілого ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією у режимі відеоконференції з Державною установою «Личаківською виправною колонією (№30)» в залі суду кримінальне провадження №12019110100000434, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2019, по обвинуваченню:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чесники, Рогатинського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 19.07.2017 вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі, засудженого 27.08.2019 вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
У період часу з 11 години 00 хвилин по 12 годину 00 хвилин 07.03.2019 ОСОБА_11 перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за місцем свого тимчасового проживання, де він проживав спільно з ОСОБА_10 та власницею будинку ОСОБА_12 , вирішив вчинити крадіжку належного їм майна.
Так, ОСОБА_11 , скориставшись відсутністю ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , переконавшись, що ніхто за його діями не спостерігає, вирішив реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме належних ОСОБА_12 грошових коштів та техніки належної ОСОБА_10 .
У той же час ОСОБА_11 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, попрямував до дерев'яної шафи, відчинив її, побачив на верхній полиці належний ОСОБА_12 гаманець чорного кольору, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 101 доларів США (що з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 07.03.2019 становить - 2674.6 гривень ) та 5000 гривень, і узявши його до рук, сховав собі за пояс.
Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_11 попрямував до кімнати, в котрій проживав ОСОБА_10 , де поруч з дерев'яною шафою побачив рюкзак чорного кольору та, перевіривши його зміст, виявив у ньому ноутбук марки SAMSUNG NP-RV711-S03UA вартість якого згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №1639 від 21.05.2019 складає 4525 гривень, мобільний телефон марки HUAWEI P6-U06, вартість якого згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №1639 від 21.05.2019 складає 1356,40 гривень та грошові кошти в сумі 250 російських рублів, що з урахуванням офіційного курсу НБУ станом на 07.03.2019 становить 100.54 гривень та 1371 гривень, після чого узяв вказаний рюкзак з переліченим вище майном та помістив його собі на плечі.
Після цього ОСОБА_11 , маючи при собі належний ОСОБА_12 гаманець чорного кольору з грошовими коштами останньої та рюкзак чорного кольору із технікою, належної ОСОБА_10 , переконався, що ОСОБА_12 ще не повернулася до приміщення будинку і нікого іншого ні в будинку, ні на подвір'ї, ні поруч з ним немає, покинув домоволодіння та направився до центра с. Вишеньки, Бориспільського р-ну, Київської області, де згодом розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми неправомірними діями ОСОБА_11 заподіяв матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_12 на загальну суму 7674.60 грн. та потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 7352,94 грн.
Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений вину у вчинені крадіжки визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Щиро розкаявся та показав, що він дійсно у період часу з 11 години 00 хвилин по 12 годину 00 хвилин 07.03.2019 перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем свого тимчасового проживання, де він проживав спільно з ОСОБА_10 та власницею будинку ОСОБА_12 . Скориставшись відсутністю співмешканки та господаря будинку, вирішив викрасти грошові кошти та техніку. Після цього із викраденим майном та грошима залишив будинок направився до центра с. Вишеньки Бориспільського р-ну Київської області, де згодом розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Розуміє, що вчинив не гарно, просив суд суворо не карати.
У зв'язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, досліджує речові докази та судові витрати, роз'яснивши сторонам, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
Суд при встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_11 , суд вважає правильною.
Так, майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_11 , не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулося протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим таємно, тому воно визначається як крадіжка. ОСОБА_11 , досягнув віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. Зокрема, обвинувачений усвідомлював, що майно, яким він протиправно заволодівав, було для нього чужим, і він не мав права на нього. ОСОБА_11 , усвідомлював суспільно небезпечний характер його діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. Корисливий мотив обвинуваченого полягав у тому, що при вчиненні кримінального правопорушення він прагнув обернути чуже майно на свою користь. Обвинувачений виконав усі дії об'єктивної сторони крадіжки. Отже, вчинений обвинуваченим злочин є закінченим.
У пункті 7 ППВСУ «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7 від 04.06.2010 зазначено, що передбачене у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК вчинення злочину повторно або особою, яка раніше вчинила відповідний злочин, є кваліфікуючою ознакою певного злочину. Тому, якщо за вчинення попереднього злочину (кількох попередніх злочинів) особу не було засуджено, кожен із злочинів, які утворюють повторність, має бути предметом самостійної кримінально-правової оцінки. Якщо ж злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п'ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.
Разом з цим, обвинувачений повторно вчинив злочин проти власності. Як роз'яснив Пленум ВСУ України у постанові від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» з п. 20 вбачається, що відповідно до п. 1 примітки до статті 185 КК повторним у статтях 185, 186 та 189-191 КК визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК. Тому враховуючи все зазначене, в діяннях ОСОБА_11 , міститься ознаки повторності.
Тому суд дійшов до переконання, що обвинувачений повинен бути засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України, за умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Згідно із ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 суд вважає його щире каяття та те, що своїми послідовними показаннями сприяв судовому слідству.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження потерпілими цивільний позов до обвинуваченого не пред'явлено, що свідчить про відсутність у потерпілої сторони претензій до обвинуваченого морального чи матеріального характеру.
Разом з тим, суд не визнає обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого добровільне відшкодування завданої шкоди, оскільки викраденим майном обвинувачений розпорядився на власний розсуд, а не повернув його потерпілому.
Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Аналізуючи данні обставини при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_11 встановлено, що він раніше неодноразово судимий за злочини проти власності. Засуджений 19.07.2017 вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі. 27.08.2019 вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці ОСОБА_11 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Відбуває покарання в ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)». Не одружений, на утримані малолітніх дітей та інвалідів немає. Офіційно не працює. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. До адміністративної відповідальності не притягувався. Обвинувачений не є інвалідом, не досягнув пенсійного віку та не є військовослужбовцем.
Призначаючи вид і міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_11 суд враховує те, що він вчинив нетяжкий злочин, відповідно до ст. 12 КК України.
Враховуючи аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_11 , обставину, що він раніше засуджений за корисливі злочини, проте знову вчинив корисливий злочин проти власності, свідчить про те, що він на шлях виправлення не став та належних висновків для своєї поведінки не зробив.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення обвинувачуваного ОСОБА_11 не можливе без ізоляції від суспільства. Підстави для звільнення обвинувачуваного від відбування покарання з випробуванням відсутні.
Із урахуванням обставин вчинення злочину, тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, правову позицію прокурора, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_11 за вчинення нетяжкого злочину належить призначити покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік.
Разом із цим, ОСОБА_11 27.08.2019 засуджено вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. ОСОБА_11 міру кримінального покарання відбуває в ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)».
Тому, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27.08.2019, ОСОБА_11 належить призначити остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Підсумовуючи вищезазначене суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_11 є достатньою для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, враховуючи, тяжкість злочину та дані про особу обвинуваченого.
До набрання вироком суду законної сили ОСОБА_11 утримувати в Державній установі «Личаківська виправна колонія (№30)».
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Крім того, з обвинуваченого на користь Держави України слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 1413 гривень 09 копійок.
Керуючись: ст. 22, ст. 100, 122, ч. 2 ст. 124, ч. 3, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 65-67, ч. 2 ст. 185 КК України, суд
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27.08.2019, і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки.
Запобіжний захід не оберався. До вступу вироку суду в законну силу ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Личаківська виправна колонія (№30)».
Строк відбування покарання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту затримання з 25.04.2019 та з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави України 1413 гривень 09 копійок процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази: купюру 100 доларів США та п'ять тисяч гривнів залишити у володінні потерпілої ОСОБА_12 .
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1