Справа № 161/10315/21
Провадження № 2/161/2968/21
12 серпня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Чигринюк В.С.
за участі:
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів
08.06.2021 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що вона з 27.06.2017 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , за час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дитина - син ОСОБА_4 . Наразі, в провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває її позов до відповідача про розірвання шлюбу. Вказує, що ОСОБА_3 бажає надавати фінансову виключно за рішенням суду, а тому вона змушена звернутися з даною позовною заявою. Так, відповідач офіційно ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває і має нестабільний, мінливий заробіток, який отримує перебуваючи на заробітках за кордоном, а тому розмір аліментів вважає за необхідне встановити в твердій грошовій сумі. Враховуючи наведене, просить суд присудити рішення, яким стягувати з ОСОБА_3 на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
04.08.2021 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов на адресу суду відзив на вищевказану позовну заяву на обґрунтування якого останній зазначив, що він в добровільному порядку надає матеріальну допомогу на утримання свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому викладені у позові аргументи не відповідають дійсності. Разом з тим, на даний час він близько пів року ніде не працює, доходи у нього відсутні та лише інколи має підробітки. Відтак, заявлені позовні вимоги він визнає частково, а тому просить суду присудити рішення, яким стягувати з нього аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1100 грн. щомісячно (а.с. 41-42).
До початку судового засідання позивач подала до суду заяву з проханням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити (а.с. 46).
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимог визнав частково з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково представник відповідача суду пояснив, що його відповідач припинив добровільну сплату аліментів з вини самої позивачки, оскільки остання чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Джерела доходу та розмір доходів відповідача йому не відомий, проте отримуваний відповідачем дохід не є достатніми для належного забезпечення власних потреб. Інших дітей чи утриманців ОСОБА_3 не має. У відповідача наявне хронічне захворювання (простатит), яке перешкоджає йому повноцінно працювати. При цьому, відповідач не є особою з інвалідністю та на обліку зайнятості населення не перебуває.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27.06.2017 року. Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 2).
За час шлюбу - ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася спільна дитина - син ОСОБА_4 . Дана обставина підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 3).
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2021 року в цивільній справі № 161/7786/21 шлюб між ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 27.06.2017 року Виконавчим комітетом Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області, актовий запис № 21 було розірвано (а.с. 38-39).
Згідно відомостей із АСДС Луцького міськрайонного суду Волинської області вищевказане судове рішення набрало законної сили 02.08.2021 року та є чинним.
Зі змісту позову слідує, що сторони проживають окремо, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю - позивачкою ОСОБА_2 .
Зазначена вище обставина підтверджується довідкою Боратинської сільської ради Луцького р-ну Волинської області про реєстрацію місця проживання особи № 1120 від 03.06.2021 року (а.с. 28) та відповідачем не оспорюється.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що сторони не можуть дійти згоди щодо порядку участі відповідача в матеріальному утриманні їхньої спільної малолітньої дитини, тобто між ними існує спір з цього питання.
Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є здоровим, працездатним, на обліку у лікарів не перебуває, інших утриманців не має, офіційно не працює, розмір його середньомісячного заробітку представником відповідача суду не повідомлений.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про незадовільний стан здоров'я відповідача ОСОБА_3 , який істотно впливає на його працездатність, оскільки вказані доводи жодними доказами не підтверджені.
Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здоровий, на обліку у лікарів не перебуває, самостійних доходів не має.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та малолітньої дитини, наявність у платника аліментів на утриманні малолітньої дитини від іншого шлюбу, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти.
Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягувати аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. але не менше між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця та до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що визначений розмір аліментів є достатнім та справедливим, а також таким, що відповідає звичайним потребам малолітньої дитини.
В свою чергу, позивачкою на надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_3 фінансової можливості сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у заявленому нею розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З даною позовною заявою позивач ОСОБА_2 звернулася до суду 08.06.2021 року (а.с. 1), отже саме з зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід також стягнути на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.
На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луцьку Волинської області, РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятьсот) грн., але не менше між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 08 червня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луцьку Волинської області, РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 17 серпня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська