Номер провадження: 21-з/813/30/21
Номер справи місцевого суду: 521/6055/17
Головуючий у першій інстанції
Доповідач ОСОБА_1
13.08.2021 року м. Одеса
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про виправлення описок в ухвалі Одеського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року, -
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року.
Своє рішення суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що заява ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення не містить будь-яких обставин, які підлягають роз'ясненню.
Вимоги наведені в заяві та узагальнення доводи особи, яка її подала
ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із заявою про виправлення описок в ухвалі Одеського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, в якій просив задовольнити його заяву та внести виправлення у вказану ухвалу.
Вимоги своє заяви обґрунтував тим, що апеляційний суд не дотримався вимог п.1 ч.1 ст.419 КПК України та не вказав анкетні відомості ОСОБА_2 .
Крім того, ОСОБА_2 стверджує, що в зазначеній ухвалі містяться граматичні описки, зокрема, в словах «заява», «задовольнити», а також невірно вказано дати ухвалення судових рішень, зазначені статті кримінального процесуального закону без посилань на пункти та частини таких статтей.
Також ОСОБА_2 вказує, що ухвала від 27 жовтня 2020 року не містить прізвища та ініціали секретаря судового засідання та прокурора.
Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
При цьому, суд може виправити лише ті описки та арифметичні помилки, яких він сам припустився, а виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, тобто прямо впливають на зміст судового рішення, зокрема, на виконання такого рішення або мотиви його прийняття тощо.
Згідно ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст.434-1 КПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В Постанові Верховного Суду (№ 126/7635/19, провадження № 51-2731км19), Суд указав, що підстави та мотиви прийняття відповідного судового рішення, яке може підлягати роз'ясненню, є прерогативою суду, який ухвалив це рішення.
Суддя-доповідач витребував матеріали кримінального провадження, під час дослідження яких встановив, що судове рішення (ухвала), в яке ОСОБА_2 просить внести виправлення, постановлено одноособово суддею Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 .
Разом з тим, рішенням Вищої ради правосуддя № 1100/0/15-21 від 20 травня 2021 року суддю Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у відставку.
За таких обставин, суддя-доповідач дійшов висновку, що утворити склад суду, який постановив ухвалу від 27 жовтня 2020 року та в яку ОСОБА_2 просить внести виправлення, неможливо.
Проте, положеннями ст.379 КПК України регламентовано виключне право на внесення виправлень складом суду, який ухвалив відповідне судове рішення.
Водночас, чинним кримінальним процесуальним законом не урегульовано порядок дій суду, в провадженні якого перебуває заява про роз'яснення судового рішення, який не уповноважений на розгляд такої заяви.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме принцип верховенство права.
Відповідно до вимог ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики ЄСПЛ.
При цьому, апеляційний суд також виходить з положень ч.1 ст.9 КПК України, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.
В той же час, у відповідності до положень ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.
Тобто, значення загальних засад кримінального провадження, як норм вищого ступеня нормативності, є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
Таким чином та враховуючи, що утворити склад суду, який ухвалив судове рішення, в яке ОСОБА_2 просить внести виправлення, неможливо, а склад Одеського апеляційного суду, в провадженні якого перебуває заява ОСОБА_2 , згідно вимог ст.379 КПК України, не уповноважений на розгляд такої заяви та внесення виправлень, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність повернення вказаної заяви ОСОБА_2 останньому.
Керуючись статтями 7-9, 379, 418, 419 КПК України суддя-доповідач, -
Заяву ОСОБА_2 про виправлення описок в ухвалі Одеського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року - невідкладно повернути особі, яка її подала, разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_1