Справа № 740/1955/20
Провадження № 1-кп/740/101/21
іменем України
17 серпня 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 березня 2020 року за №12020270180000338, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ніжина Чернігівської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, не одруженого, не маючого судимості згідно ст.89 КК України, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.185 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 23 березня 2020 року близько 23-00 год., маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, з корисливим мотивом, шляхом пошкодження запираючого пристрою, проник до підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 , звідки здійснив таємне викрадення велосипеду марки «Аіст», вартістю 738 грн. 54 коп, що належить ОСОБА_5 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном. Потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 738 грн. 54 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення за вищевикладених обставин, щиро розкаявся у скоєному, просив суворо не карати, показавши, що проживає разом із потерпілим ОСОБА_5 в одному будинку, в підвальному приміщенні викруткою відігнув невеликий замок на дверях підвалу потерпілого, звідки викрав велосипед, який мав намір перефарбувати і в подальшому продати. Свої дії засуджує, вказує, що придбав для потерпілого велосипед в рахунок відшкодування шкоди.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується його показаннями під час судового розгляду та доказами кримінального провадження, які суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним досліджувати щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, при цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є доказами згідно ст.ст.84, 95 КПК України.
Із врахуванням викладеного наявні підстави для визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), належного потерпілому ОСОБА_5 , поєднана з проникненням у сховище.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд при виборі покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів і пов”язане із незаконним посяганням на власність, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності; дані про особу обвинуваченого, який не має судимості згідно ст.89 КК України, має постійне місце проживання, за яким скарги відсутні, з укладенням трудового договору у встановленому порядку не працює, є працездатною особою, не одружений, не перебуває на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, згідно досудової доповіді щодо нього встановлені середні ступені ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства із зазначенням можливості виправлення без позбавлення чи обмеження волі; обставина, яка пом"якшує покарання,-щире каяття; обтяжуючі обставини відсутні.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції статті.
Підстави для застосування положень ст.69 КК України в судовому засіданні не встановлені.
Враховуючи викладене та особу обвинуваченого, який не має адміністративних стягнень, має постійне місце проживання і позитивну соціальну поведінку після вчинення кримінального правопорушення, в судовому засіданні критично оцінив свої дії, суд вважає за можливе здійснення його виправлення без відбування покарання, що є підставою для звільнення від відбування покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України.
Призначене покарання відповідає тяжкості правопорушення та особі обвинуваченого і є достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Витрати на залучення експертів у розмірі 628 грн. 04 коп підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави відповідно до ст.124 КПК України.
Велосипед марки «Аіст» та фрагмент металевої дужки від петлі на дверях, як речові докази, підлягають повернення потерпілому ОСОБА_5 , як власнику.
Керуючись ст.374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 02 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов"язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов"язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп витрат на залучення експерта.
Велосипед марки «Аіст» та фрагмент металевої дужки від петлі на дверях, як речові докази,-повернути потерпілому ОСОБА_5 , як власнику.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник.