Справа № 653/2679/20
Провадження № 2/653/312/21
іменем України
30 липня 2021 року Генічеський районний суд Херсонської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Мироненко Т.А., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Гринечко С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Генічеської районної державної адміністрації в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
Генічеська РДА звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування зазначено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько дітей, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку у лікаря психіатра, є інвалідом II групи за психічним захворюванням. Тривалий час сім'я перебуває під наглядом служби у справах дітей районної державної адміністрації та Генічеського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, з приводу ухилення від виконання батьківських прав матір'ю та хворобою батька.
Неодноразово спеціалісти служби у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації спільно із фахівцями Генічеського районного ЦСССДМ, працівниками районного відділу поліції відвідували родину, у зв'язку із надходженням усних скарг та повідомлень від громадян стосовно того, що у сім'ї громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_1 постійно відбуваються сварки, свідками чого є малолітні діти. ОСОБА_1 не працевлаштована. Родина проживає за рахунок пенсії по інвалідності, яку отримує батько та державних соціальних виплат. Неодноразово ОСОБА_5 після сварки із ОСОБА_6 залишала дітей на батька та не проживала з ними. Із громадянкою проводились бесіди, у ході яких роз'яснювались її обов'язки стосовно дітей, але на пропозиції щодо зміни місця проживання та розірвання стосунків із ОСОБА_6 жінка не реагувала та ситуація у подальшому повторювалась. Також, зі слів ОСОБА_7 , батько погано ставиться до старшого хлопчика, може застосовувати до нього психологічне та фізичне насильство, вважаючи, що таким чином він виховує ОСОБА_8 . В свою чергу, матір'ю не вживаються заходи щодо зміни ситуації та недопущення насильства над дитиною, що вкрай суперечить інтересам дитини та може привести до негативних наслідків.
У червні 2020 року ОСОБА_5 , забравши банківську картку, на яку нараховувалась виплата державної соціальної допомоги, знову залишила місце свого проживання полишивши дітей на батька, гр. ОСОБА_4 , та повністю самоусунулась від виконання покладених на неї батьківських обов'язків. Увесь цей час жінка не поверталась до дітей та не цікавилась їх здоров'ям та життям. Фактично полишивши дітей на хвору людину, яка у повній мірі не усвідомлює своїх дій та не може повноцінно виконувати батьківські обов'язки. Весь цей час утриманням дітей і ОСОБА_4 , наглядом за онуками та сином займалась бабуся, громадянка ОСОБА_9 .
Ввечері 30 липня 2020 року ОСОБА_4 поводив себе агресивно стосовно оточуючих, у зв'язку з чим був направлений до Херсонської обласної психіатричної лікарні. Враховуючи загрозу для життя та здоров'я дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доставлені до дитячого відділення НКП Генічеська ЦРЛ.
На початку серпня 2020 року гр. ОСОБА_1 звернулась до служби у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації щодо встановлення місця перебування дітей. Свою поведінку пояснила тим, що вона переховувалась від чоловіка. На питання чому лишила дітей на хворого батька об'єктивних пояснень не надала.
05 серпня 2020 року проведено засідання комісії з питань захисту прав дитини Генічеської районної державної адміністрації на якій розглянуто питання щодо дітей, які залишились без батьківського піклування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Прийнято рішення щодо необхідності звернення до Генічеського районного суду Херсонської області з метою позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_1 та визнання недієздатним гр. ОСОБА_4 . Діти тимчасово направлені КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ХОР та НКЗ «КНП «Херсонський обласний Будинок дитини» Херсонської обласної ради.
Представник позивача до судового засідання не прибув, але надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та її представник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач стала на шлях виправлення, усвідомила свої помилки та надала докази, які підтверджують, що вона цікавилась життям своїм дітей під час своєї відсутності.
Свідок ОСОБА_10 , яка проживає по сусідству із відповідачем, в судовому засіданні пояснила, що із ОСОБА_1 знайома біля 3-х років, із дітьми має гарні відносини. Вказала, що батьки піклуються про дітей. Діти завжди доглянуті та привітні. Жодних нарікань на непристойну поведінку відповідача по відношенню до дітей не висловлювала.
Суд, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями Свідоцтв про народження від 14.03.2014 року та від 07.06.2018 року.
Батько дітей, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку у лікаря психіатра, є інвалідом II групи за психічним захворюванням.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно зі ст. 165 Сімейного Кодексу України право на звертання до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою важливі правові наслідки як для батьків, так і для дітей. Тобто, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише за наявності в діях батьків вини. Ця міра застосовується судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
Як зазначає позивач, що ним вбачається факт свідомого ухиляння від виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 по відношенню до малолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Так на підтвердженням даного факту позивачем були подані наступні докази:
- рішення засідання комісії з питань захисту прав дитини Генічеської РДА від 05.08.2020 року, яким було вирішено направити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до КНП «Херсонський обласний Будинок дитини» Херсонської обласної ради тимчасово, терміном на шість місяців, а також вжити заходів щодо направлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» ХОР;
-розпорядження голови Генічеської РДА №288 від 05.08.2021 року, відповідно до якого з метою захисту прав і інтересів малолітнього ОСОБА_2 , було вирішено направити його до КНП «Херсонський обласний Будинок дитини» Херсонської обласної ради тимчасово, терміном на шість місяців;
- висновок оцінки потреб сім'ї, з якого вбачається, що основними ознаками та чинниками, що сприяють складним життєвим обставинам малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є те, що батько ОСОБА_4 , який є інвалідом ІІ гр. психічного захворювання, постійно вчиняє сварки та бійки по відношенню до своєї дружини та дітей. Також вбачається, що стан задоволення потреб дітей - пограничний, основними доходами є пенсія та державна соціальна допомога. Даний випадок СЖО класифіковано як складний;
- Акт оцінки потреб сім'ї, відповідно до якого малолітній ОСОБА_3 має негативні стосунки з батьком, виявляє страх та тривожність. Разом з тим, досліджуючи даний Акт, суд не вбачає явних ознак СЖО, оскільки в Акті зазначено, що вага, зріст дітей відповідають віку, одяг відповідає сезону, мають чисту постільну білизну, мають стабільний емоційний стан, що свідчить про задовільні життєві обставини;
- Висновок Генічеської РДА, відповідно до якого мати дітей ОСОБА_1 з червня 2020 року, залишила місце свого проживання, залишивши дітей на батька гр. ОСОБА_4 , та повністю самоусунулась від виконання покладених на неї батьківських обов'язків, не забезпечувала дітей, не надавала матеріальної допомоги, не спілкувалась з дітьми. Ввечері 30 липня 2020 року батько поводив себе агресивно стосовно оточуючих, у зв'язку з чим був направлений до Херсонської обласної психіатричної лікарні. У зв'язку із загрозою для життя та здоров'я малолітніх, діти доставлені до дитячого відділення НКП Генічеська ЦРЛ.
Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що усвідомила свою недбалу поведінку та стала на шлях виправлення по відношенню до своїх малолітніх дітей, на підтвердження чого надала:
квитанції з Нової пошти, відповідно до яких вона надсилала дітям до м. Каховка та м. Херсон продукти харчування,
виписку телефонних дзвінків, яка свідчить про те, що ОСОБА_1 постійно телефонувала своїм дітям до м. Каховка та м. Херсон та цікавилась їх життям.
Таким чином, зазначені дії відповідача засвідчують, що вона не втратила інтересу до дітей, має бажання та можливості утримувати, виховувати та проявляти турботу до них.
Також, ОСОБА_1 на підтвердження своїх доходів були подані: довідка про доходи на ім'я ОСОБА_4 , згідно якої сума пенсії за період з 01.11.2020 року по 30.04.2021 року складає 5278,50 грн., довідки про отримання державної соціальної допомоги особам з І інвалідністю з дитинства 2 групи та про отримання державної соціальної допомоги на догляд за інвалідом, згідно яких загальна сума соціальної допомоги за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року складає 19256,00 грн.
Крім того, ОСОБА_1 було зазначено, що наразі вона стоїть на обліку центру зайнятості, проте на початку серпня 2021 року вона офіційно буде працевлаштована.
Разом з тим, досліджуючи характеристику на ОСОБА_1 , складену головою житлового кооперативу «Вікторія» Полоз І.І., суд вбачає, що вона зарекомендувала себе як законослухняна, порядна та ввічлива громадянка. Дотримується всіх норм і правил, поважає права своїх сусідів. Присутня на всіх зборах, бере участь в добровільних роботах з облагороджування прибудинкової території. Всі рахунки і внески сплачує в повному розмірі і вчасно. Проживає з своїм співмешканцем. Сварок в родині не має, поводиться культурно, також бере активну участь в житті будинку. Конфліктних ситуацій з сусідами і жителями сусідніх будинків зафіксовано не було, скарг на ОСОБА_1 не надходило.
Також, досліджуючи Акт обстеження матеріально-побутових умов гр. ОСОБА_4 , складеного депутатом Генічеської міської ради Бартеньєвим О.С., суд вбачає, що ОСОБА_4 проживає в двокімнатній квартирі. Стан приміщень та санітарно-побутові умови задовільні. Опалення - водяне з використанням твердого палива (дрова, вугілля). За вказаною адресою зареєстрована та проживає за цивільним шлюбом разом з ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також за вказаною адресою по АДРЕСА_1 , з ОСОБА_4 проживають його два сини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дана двокімнатна квартира є приватною власністю ОСОБА_11 , яка є рідною сестрою ОСОБА_4 . З'ясовано, що ОСОБА_4 є інвалідом другої групи з дитинства (без терміново) та потребує постійного стороннього догляду, який в даний час забезпечує його дружина ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи цей спір, суд враховує позицією Верховного Суд у постанові від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20), згідно з якою пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини. Тлумачення цієї норми права дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Питання щодо сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення її батьківських прав, постійний та тривалий зв'язок у телефонному режимі з дітьми, факт надсилання їм продуктів харчування, свідчать про її інтерес до дітей. За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов'язками, а також враховуючи те, що мати дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує, суд не вбачає правових підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав. Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітніх дітей не є обов'язковим для суду (частини 5, 6 ст. 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.
З цих підстав, беручи до уваги найвищі інтереси дітей, наявність у їх батька інвалідності, необхідність підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з матір'ю, покращення поведінки матері та її бажання жити з дітьми, враховуючи вимоги ст. 164 Сімейного кодексу України, у задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 13, 141, 210, 247, 263-265, 354, ЦПК України, ст.ст. 150,164, 166, 181- 184 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов Генічеської районної державної адміністрації в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Генічеської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 09.08.2021 року.
Суддя Генічеського районного суду О. М. Делалова