Справа № 647/1495/21
№ провадження 2-др/647/5/21
16.08.2021 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:
головуючої - судді: Корсаненкової О.О.
за участю секретаря: Степанюк М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області заяву преставника позивача - адвоката Бордун Вікторії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цивільній справі №647/1495/21 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бордун Вікторія Олександрівна, до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком, суд
встановив:
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 03.08.2021 року, позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бордун Вікторія Олександрівна, до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком задоволено. Визначено порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 , наступним чином: 1. У користування ОСОБА_1 виділено прибудову I - площею 9,9 кв.м., прибудову II - площею 6,4 кв.м., прибудову III - площею 7,5 кв.м., жилу кімнату - площею 5,2 кв.м., вітальню - площею 18,2 кв.м. 2. У користування ОСОБА_2 виділено жилу кімнату - площею 12,9 кв.м., жилу кімнату - площею 17,1 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00 грн.
06.08.2021 року на адресу суду від представника позивача адвоката Бордун В.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
Сторони по справі в судове засідання для розгляду питання про ухвалення додаткового рішення не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. В порядку ч.4 ст.270 ЦПК України, неприбуття сторін не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:
Відповідно до вимог ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
За положеннями ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16визначиладокази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Частина 3 статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача на підставі договору про надання правової допомоги №111 від 16.04.2021 року та ордеру серії ВТ №1013195 від 26.05.2021 року представляла адвокат Бордун Вікторія Олександрівна, якою при подачі позову було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Після чого, представником позивача було складено остаточний розрахунок суми судових витрат від 06.08.2021 року, де вказано детальний опис робіт виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги, на загальну суму 5 107,50 грн.
Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 16.04.2021 року, сторони погодили розмір гонорару в сумі 5 000 грн. Гонорар сплачено клієнтом у повному обсязі, що підтверджується квитанцією №1 від 16.04.2021 року.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про доведеність витрат на правничу допомогу в заявленій сумі, як такої, що є пов'язаною з даною справою, вважає їх співмірними зі складністю та об'ємом виконаної роботи, такою, що підтверджена належними та допустимими доказами розрахунку таких витрат.
Оскільки результат вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу не знайшов свого відображення у резолютивній частині судового рішення, в порядку ст.270 ЦПК України, суд вважає за необхідне винести додаткове рішення у цій частині, у зв'язку з чим заява представника позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 264-265, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
На додаткове рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області.
Суддя О.О.Корсаненкова