Справа № 127/18079/21
Провадження № 3/127/5551/21
"12" серпня 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши матеріали які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173, ст. 185 КУпАП,
Встановив:
30.06.2021 о 23 год. 57 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці за адресою: м. Вінниця вул. Келецька 78, висловлювався нецензурною лайкою в бік перехожих. Чим порушував громадський порядок і спокій громадян.
01.07.2021 о 00 год. 05 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: м. Вінниця вул. Келецька 78, на законну вимогу працівника поліції при виконанні службових обов'язків припинити адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП не реагував, при цьому почав шарпати працівників поліції за формений одяг. Чим здійснив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в скоєні адмінправопорушень не визнав та пояснив, щонепокору працівникам поліції він не вчиняв, а навпаки працівники поліції діяли незаконно з порушенням чинного законодавства. Так, в ніч з 30.06.2021 на 01.07.2021 сталася ДТП за його участі. По прибутті працівники поліції почали вести себе агресивно по відношенню до нього перевищуючі надані ним повноваження, а саме тримали його за одяг.
Допитаний в судовому засіданні поліцейський взводу № 2 роти № 2 БУПП у Вінницькій області капрал поліції Мокрий А.Р. суду пояснив, що під час несення служби на службовий планшет отримали виклик «ДТП без травмованих». Прибувши на місце виклику за адресою: м. Вінниця вул. Келецька 78було виявлено ДТП за участю двох транспортних засобів, водієм одного з них виявся ОСОБА_1 який намагався втекти з місця ДТП, поводив себе зухвало та агресивно. Висловлювався на адресу перехожих та працівників поліції нецензурною лайкою. На неодноразові зауваження не реагував, на законну вимогу припинити вказані дії, підійшовши до працівників поліції почав шарпати за формений одяг, поводив себе зухвало та нахабно. Також, відносно ОСОБА_1 складено адмінматеріали за вчинення правопорушь передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні було оглянуто відео з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано обставини, які передували складенню відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів, що підтверджують показання надані поліцейським.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , пояснення поліцейського, оглянувши відео з нагрудної камери поліцейськогота дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Суд бере до уваги те, що об'єктом правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Редакція статті 185 КпАП, передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Установлення злісності непокори, законності розпорядження або вимоги працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, є обов'язковими ознаками вищевказаного адміністративного правопорушення.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Із таким тлумаченням терміну «злісна непокора» погодився Конституційний Суд України в абз. 2 п. 5 рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 у справі № 1-28/2011 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 263 КпАП та п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» (справа про строки адміністративного затримання).
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 доводиться протоколами про адміністративне правопорушення серії АА 660557 від 01.07.2021, серії ГП 120740 від 30.06.2021, поясненнями, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського таіншими матеріалами справи.
Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо його невинуватості, так як дані пояснення спростовуються матеріалами справи.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, оцінюючи зазначені вище докази в їх сукупності, суд оцінює позицію ОСОБА_1 критично та розцінює це як спробу створення штучних умов для спростування факту вчинення правопорушення з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене.
Отже, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушень передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характери вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, стан здоров'я, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень, до ОСОБА_1 за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт.
Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно з ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 173, 185, 221 КУпАП, -
Постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченогост. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя