Справа № 127/1145/13- ц
Провадження № 6/127/482/21
16 серпня 2021 року м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Іщук Т.П.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форт» про заміну стягувача, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
ТОВ «Фінансова компанія «Форт» звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про заміну стягувача з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Форт» з виконання рішення суду від 23.04.2013 по справі № 127/1145/13-ц, зважаючи, що заявник отримав право вимоги відповідно до договору відступлення прав вимоги №б/н від 29.12.2020. Крім того просить видати дублікати виконавчих листів та поновити пропущений строк пред'явлення їх до виконання щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вказуючи, що за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження з приводу примусового виконання виконавчих листів щодо цих боржників відсутні, під час передачі права вимоги оригінали виконавчих листів не передавалися, а отже вони є втраченим, а строк їх пред'явлення до виконання пропущений з поважних причин, при цьому рішення суду залишається не виконаним, тому просить заяву задовольнити.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, визначеному чинним законодавством. Представник заявника в своїй заяві просив розгляд заяви провести у його відсутність.
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом установлено, що 23.04.2013 Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалене рішення по справі №127/1145/13-ц за позовом ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра»" заборгованість в сумі 8951,09 доларів США, що еквівалентно 71 546,06 грн, а також 715,46 грн судового збору.
На підставі вказаного рішення 14.10.2013 стягувачу видані виконавчі листи.
Як слідує з даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження з приводу примусового виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 відсутнє, виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 29.12.2014 повернутий стягувачу з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент повернення) (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку).
04.08.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070 _A_3, згідно з умовами якого право вимоги за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №26/11/2007/840-АП/687 від 26.11.2007, а також іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
20.08.2020 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070 _A102, за умовами якого право вимоги за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором №26/11/2007/840-АП/687 від 26.11.2007, а також іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Групп».
26.08.2020 між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення прав вимоги №б/н, згідно з умовами якого право вимоги за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №26/11/2007/840-АП/687 від 26.11.2007, а також іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
29.12.2020 між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено договір про відступлення прав вимоги №б/н, відповідно до умов якого право вимоги за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №26/11/2007/840-АП/687 від 26.11.2007, а також іншими похідними договорами перейшло до заявника.
Відповідно до п.2.1.3 цього договору право вимоги переходить до нового кредитора з дня укладення цього договору.
Отже, внаслідок укладення вказаного договору відбулася зміна кредитора, а саме ТОВ «ФК «Форт» набуло статусу нового кредитора/стягувача з примусового виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області, ухваленого 23.04.2013 по справі №127/1145/13-ц за позовом ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому заява в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно ст. 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Згідно ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Щодо видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення строку, то суд зазначає наступне.
Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Зі змісту цієї норми слідує, що поновлення пропущеного строку можливе у випадку, якщо стягувач обґрунтує обставинами (причинами) як такими, що характеризують поважність пропуску строку, передбаченого законом для пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання, та переконає суд в їх існуванні, посилаючись та надаючи відповідні докази по кожній з наведених таких обставин. При цьому, поважною причиною може бути лише перебіг у часі такого стану речей, який виникає незалежно від волі стягувача та прямим наслідковим зв'язком перешкоджає йому в реалізації свого інтересу, тобто в даному випадку, звернути стягнення боргу на свою користь за рішенням суду в примусовому порядку. Суд же при вирішенні цього питання повинен з'ясувати причини пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України», заява № 32053/13 ).
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин пропуску пред'явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Як слідує з матеріалів справи стягувач отримав виконавчі листи 14.10.2013 та виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 був пред'явлений до виконання та 29.12.2014 повернутий стягувачу.
Будь-яких відомостей про те, що повернутий виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 був пред'явлений до виконання надалі матеріали справи не містять, як і не містять доказів про те, що виконавчий лист пред'являвся до виконання щодо боржника ОСОБА_2 .
Наведене свідчить про те, що стягувачем пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Обґрунтовуючи причини поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та їх поновлення, заявник вказує на їх відсутність в матеріалах кредитної справи під час передачі права вимоги та відсутність інформації в АСВП щодо відкритих виконавчих проваджень, що в свою чергу свідчить про втрату виконавчих листів.
Однак такі доводи заявника не свідчать про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, зважаючи на те, що ВАТ КБ «Надра» отримало виконавчі листи ще в 2013 році, однак до виконання щодо боржника ОСОБА_2 навіть і не пред'явило.
Виконавчий лист щодо боржника ж ОСОБА_1 був повернутий стягувачу та міг бути пред'явлений повторно в силу положень Закону України «Про виконавче провадження». Наразі повторно не пред'явлений. Матеріали справи не містять жодних доказів про те, що ПАТ КБ «Надра» реально цікавився виконанням рішення боржниками, ним вживалися активні дії для реалізації своїх прав як стягувача, здійснювалися будь-які заходи щодо пред'явлення виконавчого документу до виконання чи навпаки існували об'єктивні обставини, що перешкоджали йому реалізовувати такі свої права. При цьому постанова про повернення виконавчого листа була винесена 29.12.2014, тобто ще до прийняття рішення про ліквідацію банку (04.06.2015).
Щодо обґрунтування поважності причин ліквідацією банку, що призвела до припинення основної діяльності банку, зокрема, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, то слід зазначити, що факт перебування ПАТ «КБ «Надра» на стадії ліквідації, кадрових змін, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості не може бути поважною причиною пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Даний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом (постанови від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 у справі № 6/256, від 26.04.2018 у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).
Суд звертає увагу, що до нового кредитора право вимоги перейшло право вимоги лише в 2020 році відповідно до договору про відступлення права вимоги від 29.12.2020, однак заміна кредитора у зобов'язанні не може вважатись поважною причиною пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, так як і не може давати більший обсяг прав новому кредитору аніж первісному кредитору в розумінні статті 514 ЦК України.
До того ж заявник під час укладення даного договору не був позбавлений можливості отримати повну інформацію щодо наявності права вимоги у ПАТ КБ «Надра».
Суд додаткового звертає увагу, що відповідно до п.6.1 договору про відступлення прав вимоги від 29.12.2020 новий кредитор гарантує, що він ознайомився з інформацією, документами та судовими справами стосовно прав вимоги.
Згідно пункту 6.3. договору новий кредитор приймає всі ризики, пов'язані із тами переходом.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання щодо боржників та відповідно заява в цій частині задоволенню не підлягає.
При цьому суд звертає увагу, що дублікат виконавчого листа може бути виданий в разі, якщо строк для пред'явлення його до виконання не сплив або суд його поновив. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Зважаючи, що суд відмовив в задоволенні заяви про поновлення строку, а вимога про видачу дубліката виконавчого листа безпосередньо пов'язується із можливістю пред'явлення його до виконання, право на яке є втраченим у зв'язку з минуванням строків його пред'явлення, суд також відмовляє у задоволенні заяви в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. 442, ст.433, п.п. 17.2, 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд
Заяву задовольнити частково.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ФОРТ»(код ЄДРПОУ 42725156) при виконанні рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 квітня 2013 року, ухваленого по справі №127/1145/13-ц за позовом ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В решті вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: