Справа № 152/532/16-к
Провадження № 1-в/127/537/21
13 серпня 2021 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці подання начальника Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До Вінницького міського суду Вінницької області 09.08.2021 року надійшло подання начальника Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 .
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 03.10.2016 року, яким його засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання засудженому рахується з 15.11.2016 року, а кінець строку відбування покарання припадає на 15.11.2023 року. Станом на 15.07.2021 року засуджений ОСОБА_5 відбув 2/3 частини строку покарання, тому відносно нього комісією Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» 15.07.2021 року (протокол № 12) прийнято рішення про можливість умовно-дострокового звільнення. Крім того, засуджений ОСОБА_5 характеризується позитивно, своєю зразковою поведінкою та добросовісним ставленням до праці довів своє виправлення, тому з цих підстав також заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Представник ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» ОСОБА_4 зазначив, що на думку керівництва установи засуджений ОСОБА_5 на даний час довів своє виправлення, а тому просить задовольнити подання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні подання у зв'язку з відсутністю на даний час достатніх та обґрунтованих підстав для його задоволення.
Засуджений ОСОБА_5 попередньо через представника установи виконання покарань подав суду письмову заяву про розгляд подання в судовому засіданні без його участі. Свою позицію по суті подання в даній заяві не висловив.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, приходить до наступного висновку.
Так, згідно з ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 03.10.2016 року за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Так, з особової справи засудженого та матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_5 прибув в Державну установу «Вінницька установа виконання покарань (№1)» 18.11.2016 року. За час перебування в слідчому ізоляторі даної установи характеризувався посередньо, заходи заохочення та стягнення не застосовувались. Засуджений залишений для роботи з господарського обслуговування Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» та зарахований до Відділення соціально-психологічної служби відповідно до наказу начальника установи від 18.11.2016 року.
Відповідно до характеристики від 15.07.2021 року засуджений ОСОБА_5 за час відбування кримінального покарання в установі характеризується позитивно, працевлаштований на посаді перукаря. Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, товариський. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує їхні законні вимоги. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, завжди має охайний вигляд. До виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься з ініціативою. Крім того, ОСОБА_5 приймає активну участь у організації виховних заходів, які проводяться в установі. Реалізує програми диференційованого виховного впливу: «Правова просвіта», «Фізкультура і спорт», «Духовне відродження» та «Підготовка до звільнення». Прагне до підвищення загальноосвітнього рівня, навчається в десятому класі Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 9 Вінницької міської ради при установі. Приймає активну участь та організовує роботу самодіяльних організацій, а саме є головою ради колективу засуджених відділення і ланковим (бригадиром). Входить до складу літературно-бібліотечної та фізкультурно-спортивної самодіяльних секцій. Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними. На профілактичному обліку в установі не перебуває. Відповідно до вироку суду ОСОБА_5 розкаюється у вчиненому, міру призначеного судом покарання вважає справедливою, заборгованості за виконавчими листами не має.
Під дію ст. 81 КК України (умовно-дострокове звільнення) засуджений ОСОБА_5 підпадає по відбуттю 2/3 частини строку покарання, а саме з 15.07.2021 року. Комісією Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» 15.07.2021 року прийнято позитивне рішення щодо можливості умовно-дострокового звільнення від покарання засудженого ОСОБА_5 , як особи, що довела своє виправлення.
Згідно з довідкою про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень від 15.07.2021 року, у ОСОБА_5 дисциплінарних стягнення немає, є 8 (вісім) заохочень, останнє від 09.04.2021 року.
Вирішальне значення при умовно-достроковому звільненні має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
З Форми проведення оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення від 30.06.2021 року, долученої до подання, вбачається, що рівень впливу історії правопорушень на протиправну поведінку засудженого ОСОБА_5 оцінено як низький.
Разом із тим матеріали справи не мають достатніх даних про те, що засуджений ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки з початку відбування покарання, а саме з 15.11.2016 року ОСОБА_5 має лише 8 (вісім) заохочень. Наявність восьми заохочень за весь період відбування покарання, два з яких датовані 2021 роком, свідчить про те, що лише після усвідомлення засудженим можливості застосування до нього положень ст. 81 КК України після фактичного відбуття ним 2/3 частини строку призначеного судом покарання, починаючи з 15.07.2021 року, з метою позитивного вирішення подання він почав намагатися формувати позитивне ставлення керівництва установи відбування покарання до себе. Такі обставини не вказують на сталість виправлення та сумлінну поведінку засудженого ОСОБА_5 під час всього строку відбуття покарання.
В зв'язку з наведеним, дослідивши усі дані в їх сукупності, суд приходить до висновку, що станом на дату розгляду подання, підстави для умовно-дострокового звільнення, які зазначені у поданні, є недостатніми для прийняття позитивного рішення, з огляду на те, що частина невідбутого покарання є досить значною та перевищує більш ніж два календарні роки. На думку суду, ОСОБА_5 не довів своє виправлення, а тому слід відмовити в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 .
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд -
В задоволенні подання начальника Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який утримується під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: