Справа № 136/1468/21
провадження №1-кп/136/106/21
13 серпня 2021 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021025060000105 від 19.07.2021 та додані до нього матеріали, про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Скитка, Липовецького району, Вінницької області, жительку АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, освіта повна загальна середня, працюючу сортувальником ТОВ «Берлінек - Інвест», раніше не судиму, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
18.07.2021 біля 20.00 год., ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання на присадибній ділянці, яка розташована в АДРЕСА_1 , почула крики, які лунали із території подвір'я її домогосподарства.
З метою встановлення особи, яка вчинила гамір, ОСОБА_2 вийшла до вказаного місця, де побачила ОСОБА_3 , яка прийшла до останньої для з'ясування відносин між ними з приводу сімейних зрад її чоловіка із ОСОБА_2 .
У подальшому між вищевказаними особами виникла сварка, у ході якої ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклого умислу на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи свої суспільно-небезпечні дії та бажаючи їх настання, почала шарпати за одяг ОСОБА_3 , після чого у той момент, коли остання обернулась до неї спиною, підійшовши ззаду лівою рукою схопила її за груди та нігтями спричинила протяжну подряпину до шиї. Після цього ОСОБА_3 обернулася до ОСОБА_2 та остання кулаком правої руки вдарила її у перенісся. У подальшому ОСОБА_2 штовхнула ОСОБА_3 руками в область спини, від чого остання втратила рівновагу та впала на купу щебеню, який знаходився на землі.
Внаслідок вищевказаних умисних дій потерпілій ОСОБА_3 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді синців - в ділянці перенісся, на правому плечі, в ділянці проекції правого променево зап'ястного та ліктьового колінного суглобів, на правій кисті, на лівому стегні; синці та садна - на шиї ліворуч з переходом на грудну клітину зліва, в ділянці проекції лівого ліктьового суглобу; садна - на лівому та правому плечах, в ділянці проекції лівого ліктьового суглобу, на лівому передпліччі, на правій та лівій кистях в ділянці проекції лівого колінного суглобу.
Такі умисні дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 , отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчинення кримінального проступку, його кваліфікацію, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 подала письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутністю.
Потерпіла ОСОБА_3 також надала письмову згоду про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України.
Ураховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами частини другої статті 381, ст.382 КПК України.
Суд, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні нею кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального проступку, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання останнього.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїла кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вона вину визнала повністю, розкаялась в скоєному, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, за місцем проживання характеризується добре; за місцем роботи характеризується виключно позитивно, користується авторитетом колег; раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувала та не перебуває, раніше не судима.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обираючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, майновий стан обвинуваченої, яка офіційно працевлаштована та отримує заробітну плату, отож спроможна заробляти, тому вважає, що необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченою нових кримінальних правопорушень буде покарання передбачене санкцією частини статті, за якою інкриміновано її діяння у виді штрафу.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченої.
Підстав для призначення покарання обвинуваченій з урахуванням положень ст. 69 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення даного кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 65 КК України, ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 коп.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1