Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/206/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба І. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.
03.08.2021 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення в режимі відео конференції, за апеляційною скаргою захисника Морозова Вадима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 травня 2021 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ПП - НОМЕР_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто у дохід держави судовий збір в сумі 454 грн.
За участі:
захисника Морозова В.Ю.,
Згідно постанови районного суду, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 25.02.2021 р. о 16.00 год., у порушення п.2.9 (а) ПДР України, керував в стані наркотичного сп'яніння транспортним засобом - «Volkswagen Passat», д/н НОМЕР_2 по вул. Комарова, 2 в м. Кропивницький.
Не погоджуючись з вказаним рішенням районного суду, в апеляційній скарзі захисник Морозов В.Ю., просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Обгрунтовуючи апеляційні вимоги зазначає, що матеріали справи містили суперечливі докази, суд ґрунтувався лише на власних переконаннях, та беручи до уваги лише написані працівниками поліції матеріали справи.
У зв'язку з цим, справа була розглянута без присутності ОСОБА_1 , його захисника, інспекторів поліції, які складали протокол. Суддя районного суду не досконало дослідив матеріали, не заслухав думки всіх сторін, та не взяв до уваги грубі порушення працівників поліції.
Звертає увагу на те, що 05 травня 2021 року ОСОБА_1 , на офіційну електронну адресу Кіровського районного суду м. Кіровограда надсилав заяву про надання права на захист. Вищевказана заява була обгрунтована тим, що у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 статті 130 КУпАП винним себе не вважає та не володіє достатніми знаннями у галузі законодавства про адміністративні правопорушення, та йому необхідна кваліфікована правова допомога під час розгляду даної справи, зокрема для складання й написання ґрунтовних заперечень та пояснень, надання додаткових документів, встановлення необхідних фактів та здійснення представництва безпосередньо в судовому засіданні.
Крім того, ОСОБА_1 взагалі не був відсторонений від керування транспортним засобом, чим було порушено ч. 1 статті 266 КУпАП. Водночас в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №188928 працівники поліції не зазначають та не конкретизують наявність у ОСОБА_1 , ознак стану наркотичного сп'яніння.
Постанова на думку апелянта була винесена без можливості надання особі права на захист, ґрунтується лише на письмових показаннях та доказах, без виклику сторін у судове засідання.
Додатково зазначає, що разом із надісланою заявою про надання права на захист, ОСОБА_1 , надіслав копії запитів щодо отримання інформації та витребування доказів до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області та до КНП "КОНД". На підтвердження того, що ОСОБА_1 , надсилав вищевказані запити до УПП в Кіровоградській області та КНП "КОНД" додав знімки екрану про надсилання вищевказаних запитів на офіційні електронні адреси зазначених установ.
Надіслання вищевказаних запитів та подальше отримання на них відповідей в даному випадку є обов'язковою та необхідною дією у зв'язку з тим, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містили певну кількість розбіжностей та невідповідностей нормам КУпАП.
Так, 25.02.2021 року по вул. Комарова, б. 2 в м. Кропивницький, транспортний засіб було безпідставно зупинено працівниками поліції які зазначили, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобам з ознаками наркотичного сп'яніння, що не відповідає дійсним обставинам справи. Після того, як працівники поліції інкримінували ознаки стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , йому було запропоновано пройти огляд на виявлення стану сп'яніння у відповідному лікарняному закладі, на що останній одразу погодився.
Під час проведения вищевказаного огляду за допомогою «тесту-смужки» у КНП "КОНД" у ОСОБА_1 , було відібрані такі зразки біологічного середовища як сеча, внаслідок чого, через декілька днів було складено висновок №100 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з яким ОСОБА_1 , категорично не погоджується.
Разом з цим захисник звертає увагу суду на те, що висновок №100 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, безпосередньо після огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 надано не було, чим було прямо порушено вимоги п.20 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції яку було затверджено наказом МВС від 09.11.2015 № 1452/735.
Апелянт вважає, що «тест-смужка» за допомогою якого щодо особи, було проведено огляд на виявлення стану наркотичного сп'яніння не має сертифікату відповідності, свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та такий тест не внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення.
ОСОБА_1 , наполягав на тому щоб у нього додатково було відібрано такі зразки біологічного середовища як слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук або кров. Проте, лікар який склав висновок №100 щодо результатів медичного огляду зазначив, що в них немає можливості здійснити додаткове відібрання біологічних зразків.
Водночас, висновок медичного огляду №100 не вказує на наявність будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, а містить лише висновок на підставі швидкого тесту, а не лабораторного дослідження.
Отже, висновок №100 є сфальсифікованим та таким, що не відповідає дійсності.
В матеріалах справи № 404/1989/21 відсутня довідка про те, чи отримував ОСОБА_1 посвідчення водія. В матеріалах справи не містяться повний фрагмент відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції щодо події яка сталася. В матеріалах справи відсутня довідка про відсторонення особи під керування транспортним засобом. В матеріалах справи не містяться відомостей про те, чи притягувалася особа до адміністративної відповідальності за аналогічні порушення.
Зазначені обставини мають значення для вирішення питання щодо належної правової кваліфікації вчиненого правопорушення, зокрема, наявності або відсутності повторності вчинення правопорушення.
Вислухавши захисника адвоката Морозова В.Ю., який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає в разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції під час розгляду справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі, а висновки суду першої інстанції про доведеність вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними, обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ґрунтуються на доказах зібраних по справі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доказами, які суд першої інстанції безпосередньо дослідив під час розгляду справи, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №188928 від 13.03.2021 року, відповідно до якого 25.02.2021 о 16.00 годині у м. Кропивницькому по вул. Комарова, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д/н НОМЕР_2 , в стані нарктичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України (а.с.1);
повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 був запрошений до підрозділу патрульної поліції на 08.00 год. 13.03.2021 (а.с.3);
висновком КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер КОР» №100 від 25.02.2021 року, відповідно до якого 25.02.2021 о 16.40 год. гр. ОСОБА_1 був оглянутий лікарем наркогологом та визначеного його перебування у стані наркотичного сп'яніння (а.с.4);
довідкою про наявність посвідчення водія, з якої убачається, що гр. ОСОБА_1 31.05.2019 отримав посвідчення водія серіх НОМЕР_3 (а.с.5).
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному законом порядку, а тому висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи. З такими висновками погоджується і апеляційний суд.
При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник будь яких інших доказів, які-б могли вплинути на правильність прийнятого районним судом рішення не надали.
Зокрема, в ході апеляційного розгляду обґрунтованих та беззаперечних доводів, які б ставили під сумнів висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не наведено.
Всупереч апеляційних доводів, апеляційним судом не встановлено порушень посадовими особами під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також не встановлено порушень процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, встановленої Інструкцією 1452/735 та вимогами ст. 266 КУпАП.
При цьому, також апеляційні доводи щодо розгляду районним судом справи без ОСОБА_1 та його захисника у даному випадку не можуть бути визнані підставою для скасування судового рішення, оскільки з матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції обгрунтоваано відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, відкладення розгляду не ґрунтувалося на поважних та об'єктивних підставах, так як останній мав достатньо часу починаючи з 31.03.2021 року до розгляду справи судом 06.05.2021 на ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, залучення захисника, та реалізації інших прав визначених ст. 268 КУпАП.
Проте, ОСОБА_1 таким правом не скористався, об'єктивних причин, які перешкоджали б реалізації цього права, апелянтом не зазначено.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, апеляційний суд вважає, такі дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності направлені на затягування розгляду справи з метою уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення з огляду на накладення адміністративного стягнення визначені законом.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не був відсторонений працівниками поліції є безпідстаними та необґрунтованими, оскільки спростовуються відеозаписом, який міститься в матеріалах справи.
Апеляційні доводи про те, що висновок КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер КОР» №100 від 25.02.2021 року є сфальсифікованим, то апеляційний суд не бере їх до уваги, оскільки переконливих доводів чи доказів суду не надано. Підстав вважати вказаний висновок недопустимим доказом немає.
Інших будь яких вагомих доводів, які б поставили під сумнів рішення суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено та доказів цтому не надано, а тому районний суд правильно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та обґрунтовано призначив йому вид та розмір стягнення в межах санкції вказаної статті, а тому відсутні підстави для скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі за ч.1 ст. 130 КУпАП, як того просить апелянт у своїй апеляційній скарзі.
Виходячи з наведеного, суддя районного суду вирішуючи справу у повному обсязі, належним чином врахував вимоги ст.ст. 9, 251, 279, 280, 283 КУпАП, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволення апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника Морозова Вадима Юрійовича залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 травня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л.Я. Ткаченко