Справа № 645/7292/20
Провадження № 3/645/157/21
17 серпня 2021 року м. Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шарко О.П. розглянув матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП
-ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді поліцейського «Поліція Охорони» мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції м.Харкова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ДПР18 №103982 від 30.11.2020 року, ОСОБА_1 , 17 листопада 2020 року, приблизно о 18 годин 05 хвилин, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ Forza», державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі будинку №184 по Салтівському Шосе у м.Харкові, виконуючи невідкладне службове завдання, рухався з увімкненим проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, не забезпечив безпеки дорожнього руху, чим порушив п. 3.1 ПДР України, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Мазда 3», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим була заподіяна матеріальна шкода, автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ДПР 18 №103911 від 30.11.2020 року, ОСОБА_2 , 17 листопада 2020 року, приблизно о 18 годин 05 хвилин, керуючи автомобілем марки «Мазда 3», державний номерний знак НОМЕР_2 , в районі будинку №184 по Салтівському Шосе у м.Харкові, при наближенні транспортного засобу «ЗАЗ Forza», державний номерний знак НОМЕР_1 , з увімкненим проблисковим маячком синього кольору та спеціальним звуковим сигналом, не надав йому переваги у русі, та допустив з ним зіткнення, чим була заподіяна матеріальна шкода, автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3.2 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не погодилася з оцінкою його дій працівниками поліції, пояснив суду, що правил дорожнього руху він не порушував, а дорожньо - транспортна пригода відбулася внаслідок порушення саме водієм ОСОБА_2
У судовому засіданні ОСОБА_2 в свою чергу також не погодився з оцінкою його дій працівниками поліції, пояснив суду, що правил дорожнього руху він не порушував, а дорожньо - транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України, просив призначити у справі автотехнічну експертизу.
Постановою суду від 11 січня 2021 року призначено по адміністративному матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП судову автотетехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса Міністерства юстиції України.
Як вбачається з висновку експерта №982/14178/14179 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 31.05.2021 року, виходячи з відеофайлу «2020_1117_185327_027» та матеріалів справи, в даній дорожньо - транспортній ситуації водій автомобіля ЗАЗ «Forza», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.3.1 та 10.1 Правил дорожнього руху України. Через недостатність вихідних даних, вирішити питання в частині: Чи мав водій автомобіля ЗАЗ Forza, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 технічну можливість уникнути дорожньо - транспортної пригоди, чи були в його діях невідповідності Правилам дорожнього руху України та які з них знаходилися в причинному зв'язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди - на даному етапі дослідження експертним шляхом не представляється можливим. Виходячи з відеофайлу «2020_1117_185327_027» та матеріалів справи, в даній дорожньо - транспортній ситуації водій автомобіля «Мазда 3», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.3.2 Правил дорожнього руху України. Через недостатність вихідних даних, вирішити питання в частині: Чи мав водій автомобіля «Мазда 3», ОСОБА_2 технічну можливість уникнути дорожньо - транспортної пригоди, чи вбачаються в його діях невідповідності Правилам дорожнього руху України та які з них знаходилися в причинному зв'язку з виникненням дорожньо - транспортної пригоди не представляється можливим. Вирішення питання про процентне співвідношення вини водії виходить за межі компетенції експерта автотехніка.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючип.1ст. 6 Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі»№ 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, являється порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Відповідно до вимог п. 26 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність данної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюється протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими документами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи про адміністративне закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Отже, після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, інкриміноване ОСОБА_3 у правопорушення було скоєно 17 листопада 2020 року, на час проведення судового засідання - 17 серпня 2021 року, тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, визначений КУпАП сплинув.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду справи, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
На думку суду, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні учасники справи проти закриття провадження у справі не заперечували.
Враховуючи те, що з дня вчинення правопорушення минуло більше ніж три місяці, тому в силу ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення відносно водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю, у зв'язку з закриттям провадження, суд позбавлений встановити винність чи не винуватість в скоєнні інкримінованого йому правопорушення.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 247, 251, 252, 278 КУпАП, суд, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КупАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.
Постанова в частині закриття провадження у справі може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
В іншій частині постанова оскарженню не підлягає.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Фрунзенського районного суду О. П. Шарко