Справа № 632/1582/21
провадження № 1-кс/632/120/21
17 серпня 2021 року Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного - неповнолітнього ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього підозрюваного - ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221120000158 від 14.08.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, який навчається в Первомайському професійному ліцеї, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -
16 серпня 2021 року слідчий СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотаннями, погодженими з прокурором, який призначений в даному кримінальному провадженні, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо неповнолітнього ОСОБА_5 .
В обґрунтування свого клопотання слідчий надав такі відомості: СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12021221120000158 від 14.08.2021, правова кваліфікація визначена за ч. 2 ст.187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.08.2021, близько 0050 години, неповнолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, знаходилися біля 1 під'їзду б. 12 що в Ѕ м-ні в м. Первомайський Харківської області, де побачили раніше їм не знайомого ОСОБА_9 .
В цей час неповнолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, з метою незаконного збагачення вступили у злочинну змову між собою, спрямовану на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, а саме з використанням щодо потерпілого сльозогінного газового балончику.
При цьому, неповнолітній ОСОБА_5 разом з вищевказаними особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, розподіливши між собою злочинні ролі у вчиненні запланованого злочину, згідно з якими останній повинен був відволікти потерпілого, створивши конфліктну ситуацію, а неповнолітній ОСОБА_8 та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, повинні були вчинити напад на потерпілого ОСОБА_9 з використанням сльозогінного газового балончику та заволодіти належною останньому чоловічою сумкою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, неповнолітній ОСОБА_5 , діючи узгоджено з вищевказаними особами, за попередньою змовою групою осіб, у відповідності до розподілених між собою ролей, підійшов до ОСОБА_9 , який сидів на лавочці біля 1 під'їзду б. 12 що в Ѕ м-ні в м. Первомайський Харківської області, та створив конфліктну ситуацію внаслідок чого між ним та потерпілим винив словесний конфлікт.
Після чого, близько 0100 години, 14.08.2021, неповнолітній ОСОБА_8 та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, діючи умисно, узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_9 з метою заволодіння належним йому майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров'я потерпілого, яке виразилось в тому, що відповідно до раніше розподілених ролей неповнолітній ОСОБА_8 застосував у відношенні ОСОБА_9 наявний сльозогінний газовий балончик «Терен-4», бризнувши з нього в обличчя останньому, що завдало йому біль в області очей та обличчя, внаслідок легкої гіперемії склери очей, від чого потерпілий впав на землю. Подолавши таким чином волю потерпілого та можливий опір, чим скористалась особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, зірвавши з плеча ОСОБА_9 належну йому чоловічу сумку, в якій знаходились грошові кошти в сумі 750 гривень та мобільний телефон марки «Нокіа-8».
Після чого, неповнолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, обернувши викрадене на свою користь, чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КК України, - напад з метою заволодінням чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
14.08.2021 о 0930 годині неповнолітній ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
В той же день неповнолітньому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали викладене, прокурор додав, що неповнолітній ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна, вину визнав частково. А отже існує ряд певних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, розуміючи тяжкість вчиненого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим продовжити свою злочинну діяльність.
Заслухавши прокурора та слідчого, дослідивши клопотання та додані письмові докази, слідчий суддя доходить подальшого висновку.
СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12021221120000158 від 14.08.2021, правова кваліфікація визначена за ч. 2 ст.187 КК України.
Про скоєння неповнолітнім ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, 14.08.2021 слідчим СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру, яке відповідає вимогам ст. 277 КПК України, яке вручено неповнолітньому ОСОБА_5 та захиснику - адвокату ОСОБА_7 .
Допитаний в той же день підозрюваний, щодо обставин вчинення зазначеного злочину, вину визнав частково.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що неповнолітній ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і існують ряд ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на думку суду є доведеними та обгрунтованими органом досудового розслідування.
Наявність обґрунтованої підозри у скоєнні неповнолітнім ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у зазначеному кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР, протоколом огляду місця події від 14.08.2021 в ході якого оглянуто територію, де вчинено кримінальне правопорушення; довідкою, виданою Первомайською ЦРЛ від 14.08.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події від 14.08.2021, в ході якого малолітній ОСОБА_11 видав належну потерпілому ОСОБА_9 чоловічу сумку, в середині якої знаходилися: мобільний телефон «Nokia 8», чоловічий гаманець з візитними картами та банківською карткою, сонцезахисні окуляри, зв'язка ключів; протоколом огляду місця події від 14.08.2021, в ході якого неповнолітній ОСОБА_8 видав газовий балон «Терен-4» та належні потерпілому ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 400 гривень; протоколом огляду місця події від 14.08.2021, в ході якого неповнолітній ОСОБА_5 видав майно, належне ОСОБА_9 , а саме: 350 гривень та сувенір грошових коштів у виді 2 доларів США.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, а підозрюваний та захисник заперечували проти його задоволення.
Захисник заявив клопотання про застосування більш м'якого запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування зазначила, що неповнолітній ОСОБА_5 має тісні соціальні зв'язки, раніше не судимий, періодично направлявся на стаціонарні лікування до медичних закладів, про що надала відповідні виписки.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Законний представник лише зазначила, що не має на нього впливу, не зможе гарантувати виконання ним процесуальної поведінки.
Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 492 КПК України, за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, ч.2 цієї ж статті передбачає, що затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Зокрема, згідно п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта та спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій, т.я. у неповнолітнього підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки. Останній зневажливо ставиться до свого опікуна ОСОБА_6 , яка не має впливу на сина, часто не ночує вдома. Під час профілактичних бесід з працівниками соціальних служб поводить себе відсторонено, на зауваження не реагує.
Оцінюючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, то останній ґрунтується на тому, що неповнолітній ОСОБА_5 і раніше вчиняв корисливі кримінальні правопорушення, а саме 07.04.2021 та 05.05.2021, у зв'язку із чим відносно останнього до Первомайського міськрайонного суду Харківської області направлено два обвинувальні акти по кримінальним провадженням за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України. Вказане свідчить про неповагу до суспільства та небажання неповнолітнього ОСОБА_5 змінити образ життя та стати на шлях виправлення.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Вирішуючи клопотання слідчим суддею встановлено, що строк тривання досудового розслідування не перевищує 60 днів, тому, відповідно до вимог ст.ст. 115, 219, 295 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про застосування запобіжного заходу.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_5 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Також суд враховує вік підозрюваного та стан його здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, зневажливе ставлення до суспільства та відсутність авторитетів, а також те, що він, зокрема, не одружений, за місцем реєстрації мешкає не завжди, обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, підозрюється у вчиненні третього, на шлях виправлення не став, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177, п.п. 1-3 ч. 1 ст.194 КПКє дійсними.
Суд приходить до висновку, що вказані ризики на цей час є реальними, враховуючи зміст пред'явленої підозри, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких неповнолітній ОСОБА_5 підозрюється, їх послідовність та відсутність каяття.
Зазначені обставини свідчать про те, що неповнолітній ОСОБА_5 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін може переховуватися від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.Суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, послідовність та цілєспрямованість кримінальних дій останнього.
Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання.
А відтак, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, продовжують існувати.
Щодо доводів підозрюваного та захисника про необґрунтованість клопотання органу досудового розслідування та застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду та можливість впливати на свідків, спростовують доводи сторони захисту про безпідставність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
За таких обставин клопотання підозрюваного та захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який, а саме - цілодобовий домашній арешт, суд залишає без задоволення.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178, 183 ч.4 КПК України, суд, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого злочину, наявності ризиків, репутації підозрюваного, розмір застави не визначає.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 184, 194, 196, 492 КПК України суд, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неповнолітнього ОСОБА_5 - задовольнити .
Застосувати щодо неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, який навчається в Первомайському професійному ліцеї, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без права внесення застави
Строк тримання під вартою відраховувати з 0930 години 14.08.2021.
Термін дії ухвали закінчується 12 жовтня 2021 року о 0930 годині.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення через Первомайський міськрайонний суд Харківської області.
Суддя:ОСОБА_1