Справа № 183/1532/21
№ 2/183/2270/21
14 липня 2021 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.
за участі секретаря судового засідання Устименко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,-
15 березня 2021 року позивач звернулася до суду з означеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, доходу щомісячно до досягнення сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 05 жовтня 2019 року, від якого сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та знаходиться на її повному утриманні. Сторони проживають окремо, домовленості щодо утримання дружини не досягнуто. Відповідач добровільно не утримує родину, хоча зобов'язаний надавати таку допомогу. Позивач не має змоги працювати, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Про інші утримання з відповідача не відомо.
Ухвалою судді від 02 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В судове засідання позивач не з'явилася, але звернулася до суду з заявою в якій просить цивільну справу за її позовом розглянути без неї, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, вирішив заочно розглядати справу на підставі доказів, що є у справі.
Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
З 05 жовтня 2019 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.4).
За час шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні (а.с.5).
Позивач не працює у зв'язку з доглядом з малолітньою дитиною.
Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч.ч.1,2, 4 ст.84 СК України).
Приписами ч. 6 ст.84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Суд враховує, що звертаючись з позовом про стягнення на своє утримання аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, ОСОБА_1 , не обґрунтувала заявлений розмір аліментів, їх достатність та співрозмірність з огляду на життєві потреби.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що малолітній ОСОБА_3 проживає з матір'ю (позивачем), а також враховуючи, що позивач перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, вона має право на утримання від чоловіка - батька дитини коштів до досягнення дитиною трьох років.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини частково та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дружини в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
Судовий збір в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивач при подачі позовної заяви про стягнення аліментів звільнена від його сплати на підставі закону.
Керуючись ст.ст.3, 4, 5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд,-
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 15 березня 2021 року та до досягнення сином - ОСОБА_3 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Сорока