справа №176/1431/21
провадження №1-кп/176/181/21
17 серпня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, перебуваючої у фактичних шлюбних стосунках, маючої неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, група інвалідності не встановлена, на обліку у центрі зайнятості не перебуваючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2021 року за №12021041220000223,
з участю учасників судового провадження: прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_3 , судового розпорядника ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 , 04 серпня 2021 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин, більш точного часу не встановлено, проходивши біля корп. АДРЕСА_3 , покликала до себе раніше знайому їй ОСОБА_8 , у якої в руках знаходився мобільний телефон «Samsung J3» сріблястого кольору, який належить ОСОБА_6 . Після чого запитала у ОСОБА_9 коли вона поверне грошові кошти в сумі 300 гривень, на що ОСОБА_9 відповіла, що на даний момент у неї немає коштів. Після цього у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна у ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_6 , з метою наживи та корисливих мотивів, визначивши мобільний телефон «Samsung J3», сріблястого кольору, який знаходився у лівій руці ОСОБА_9 , що належить ОСОБА_6 , як предмет свого злочинного посягання, діючи умисно, усвідомлюючи відкритий суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, розуміючи те, що її дії буде бачити ОСОБА_9 , вихопила з лівої руки ОСОБА_9 мобільний телефон «Samsung J3», сріблястого кольору, на що ОСОБА_9 сказала, щоб вона повернула мобільний телефон, оскільки він належить не їй, а ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 в свою чергу проігнорувала її прохання та з місця вчинення кримінального правопорушення пішла, обернувши викрадене майно на свою користь.
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_6 завдано матеріальний збиток, згідно висновку експерта судово - товарознавчої експертизи № 52 від 10.08.2021 року на загальну суму 422,00 грн.
Обвинувальний акт на адресу суду надійшов одночасно з угодою про примирення від 12 серпня 2021 року, яка укладена між потерпілим ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_3 .
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена просила затвердити угоду про примирення між нею та потерпілим ОСОБА_6 . Обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою винуватість повністю, погодилась на призначення такого покарання і усвідомила наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Просила суд затвердити угоду про примирення з потерпілим. Зазначила, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовилась від справедливого судового розгляду кримінального провадження.
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення з обвинуваченою. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому роз'яснені та зрозумілі. Угода укладена добровільно.
Прокурор в судовому засіданні висловила думку про можливість затвердження угоди про примирення. Зазначила, що угода про примирення відповідає вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.
Виконавши вимоги ст.ст. 342-348 КПК України, з'ясувавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження угоди, суд вважає, що угода підлягає затвердженню з ухваленням вироку і призначенням узгодженого сторонами покарання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена визнала свою винуватість, є не тяжким злочином , а отже угода може бути укладена у даному кримінальному провадженні.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 в повній мірі розуміє положення ст.ст. 473, 394, 474, 424, 476 КПК України, ст.389-1 КК України, а потерпілий розуміє положення ст.ст. 394, 474, 424 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Обвинувачена погоджується з призначенням узгодженого сторонами покарання.
Потерпілий також погоджується на призначення обвинуваченій узгодженого покарання.
Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, встановлених ст.65 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій, є щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, те, що умови угоди про примирення укладеної між підозрюваною ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинила відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за яким належить призначити ОСОБА_3 узгоджений сторонами угоди про примирення вид та строк покарання.
Зокрема, сторонами узгоджено покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст.186 КК України у виді позбавленні волі строком 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалість якого має визначити суд та застосуванням положень п.п.1, 2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст.76 КК України.
Оскільки суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваною, суд, на підставі ст.475 КПК України, з урахуванням вимог ст. 374 КПК України, повинен вирішити питання про долю речових доказів. Прокурором надано в судовому засіданні належні документи, що стосуються вирішенню питання речового доказу.
Питання щодо речового доказу у кримінальному провадженні вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовано.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 314,373, 374, 474-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 12 серпня 2021 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2021 року за №12021041220000223, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, яка укладена між потерпілим ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком 2 /два/ роки.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 /один/ рік.
Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, на ОСОБА_3 покласти наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ у кримінальному провадженні:
- мобільний телефон «Samsung J3» сріблястого кольору, що належить потерпілому ОСОБА_6 та який передано під розписку потерпілому ОСОБА_6 - залишити потерпілому ОСОБА_6 .
Запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирати.
Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя