Справа № 761/27571/21
Провадження № 1-кс/761/16108/2021
04 серпня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120 211 001 000 022 55 від 09.06.2021, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Баку, громадянин Республіки Азербайджан, азербайджанець, з середньою освітою, перебуває у зареєстрованому шлюбі, фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 10.06.2021 ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України, відповідно до якої підозрюваний, діючи спільно за попередньою змовою з іншою особою, керуючись корисливим мотивом, здійснили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_9 , внаслідок чого заволоділи грошовими коштами останнього у сумі 396 511,07 грн.
До підозрюваного ОСОБА_4 11.06.2021 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком по 07.08.2021.
Строк досудового розслідування у вказаному провадженні рішенням керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києва від 30.07.2021 продовжений до трьох місяців, тобто по 09.09.2021
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, здійснення незаконного впливу на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
З огляду на неможливість завершити розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний заперечував свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину, вважав зазначені прокурором ризики недоведеними, тому просив у задоволенні клопотання відмовити.
Захисники підтримали думку свого підзахисного та просили слідчого суддю врахувати, що стороною обвинувачення не обґрунтована висунута їх підзахисному підозра, та вважали зазначені прокурором ризики недоведеними, оскільки, ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з громадянкою України, має постійне місце мешкання на території м. Києва, сталі соціальні зв'язки в України, тобто наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати розслідуванню не має.
На підставі викладеного сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, зокрема, передати останнього на поруки гр. ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок під час розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та згідно з практикою ЄСПЛ передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно з попереднім рішенням слідчого судді ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання існування зазначених у попередній ухвалі ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем можливості.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя,оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання у виді позбавлення волі до п'ятнадцяти років, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
З огляду на зазначене слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить, що інкримінований підозрюваному злочин вчинений за попередньою змовою з іншою особою та шляхом застосування до потерпілого небезпечного для його життя та здоров'я насильства, з метою власного збагачення, та вказує на достатні підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_4 .
Також, враховуючи, що підозрюваний є громадянином іншої держави, що суттєво полегшує йому можливість покинути територію України, не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця мешкання та роботи, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування, слідчий суддя вважає, що наведений вище ризик не втратив своєї актуальності.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі до п'ятнадцяти років у розумній перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Приймаючи до уваги, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений з метою власного збагачення, останній не має офіційного та стабільного джерела доходів, тому не виключений ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики не процесуальної поведінки ОСОБА_4 .
Однією з обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно отримати висновки низки призначених судових експертиз, здійснити примусовий відбір біологічних зразків, провести тимчасовий доступ щодо документів - моніторингу телефонних дзвінків, здійснити огляд мобільних телефонів, додатково допитати підозрюваних, потерпілого, ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
З огляду на викладене, розглядаючи клопотання гр. ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для передання підозрюваного ОСОБА_4 під їх особисту поруку.
Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи, що рішенням керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києва від 30.07.2021 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців, тобто по 09.09.2021 тому саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
При цьому відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
у задоволенні клопотань ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про передання підозрюваного ОСОБА_4 під їх особисту поруку відмовити.
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою по 06 вересня 2021 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1